Зрошення на правобережжі Херсонщини відновлено на майже чотирьох тисячах гектарів

Станом на червень 2026 року на правобережній Херсонщині зрошують майже 4 тисячі гектарів полів. Аграрії, науковці, державні установи та міжнародні партнери відновлюють крапельне зрошення та застосовують спецобладнання.

Про це повідомило «Суспільне Херсон».

Для 350 гектарів полів у фермерському господарстві Максима Максимова застосовують крапельне зрошення, а для ще 400 гектарів – дощові машини. Наразі аграрій вирощує лише ті культури, що можуть витримати жорсткість води.

“Крапельне зрошення зручніше тим, що ти можеш його переносити щороку на різні ділянки. Також тим, що ти контролюєш весь процес з добривами від початку і до кінця вегетації. Якби можна локально підживлювати в потрібні тобі періоди для рослини. Та й, напевно, ще буде економія самої зрошувальної води, тому що менша площа випаровування і безпосередньо ближче до самої рослинки ти змочуєш ґрунт”, – зазначив Максим Максимов.

Крапельне зрошення фермер застосовував з 2011 року. Під час окупації російські війська знищили електроніку на його дощувальних машинах. Вже у вересні 2023 року, після відновлення подачі води від Інгулецької зрошувальної системи, установки відремонтували і запустили.

“З водою проблем немає, з запчастинами теж немає проблем. Площі поливні — десь 300 га ріпаку, 150 га пшениці, 200 га кукурудзи. В цьому році буде десь 300 га соняшнику, гектарів 20 баштанних культур, гектарів 20 картоплі”, – зазначив фермер.

У 2024 році на дорозі М-14 біля Посад-Покровського полагодили дюкер, що дозволило збільшити площі зрошення до 3 тисяч гектарів. У 2025 році зрошення відновили ще на 1 тисячі гектарів. Цього року полив планують запустити на 5 тисячах гектарів.

Загалом до початку повномасштабного вторгнення зрошення застосовували для 40 тисяч гектарів землі. Наразі відновлено майже 10%.

“Фермери, науковці відпрацьовують такі системи зрошення, які забезпечуватимуть економічну активність ведення сільського господарства. Це вирощування навіть тих культур на зрошувальних системах, про які раніше забули. Це те саме просо або сорго. А також необхідно враховувати і застосовувати покривні культури, які дають можливість зберегти наші ґрунти від вітрової та водної ерозії. Додаткові добрива. Науковці не сидять на місці: розроблені і нові гібриди, і сорти культур, які можуть вирощувати на території Херсонщини”, – зауважив завідувач кафедри землеробства Херсонського державного аграрно-економічного університету Олександр Аверчев.

Відновлювати зрошення на Херсонщині допомагають United24, які залучили донора АBT з Баварії. Гранти аграріям надають благодійної організації Говарда Баффета, Mercy Corps, міжнародна організація “Проєкт Агро”.

Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов розповів, що фермери долучаються до державних програм.

“Наші аграрії, які відновлюють зрошення й будують нове, проводять реконструкцію зрошувальних систем, мають право на компенсацію 80% від витрачених коштів. Це дуже велика допомога. І планується збільшення в грошовому еквіваленті цієї допомоги до 48 000 гривень на гектар. Зараз ця сума складає 26 500. І також ми співпрацюємо зараз з банками і з фермерами для того, щоб отримати пільгові кредити на інвестиційний проєкт з відновлення зрошення”, – додав посадовець.

Тим не менш, бойові дії поки що заважають відновити Лиманецьку та Батумську зрошувальні мережі.

• Подружжя пенсіонерів Микола та Валентина Пічки зі Станіслава переїхало до Миколаївської області, де займається кочовим бджолярством. Чоловік сам зібрав фургон, в якому проживають 10 бджолиних сімей. Бджолярі надсилають мед українським військовим.
• Мешканка Білозерки Валентина Березіна понад 40 років вирощує власний сад. Більшість екзотичних дерев у її саду непогано квітла цьогоріч. Нещодавно вона замовила новий для себе ексклюзивний сорт полуниці “Чорний лебідь”.
• Родина Дишкантів зі Станіслава відновила свою ферму у Галицинівській громаді Миколаївської області. Господарство налічує близько 50 голів свиней. На фермі працює практично вся велика сім’я.