“Живемо, працюємо, віримо у ЗСУ!” – очільник Надіївського старостату Олександр Івченко

Повномасштабна війна Росії проти України докорінно змінила життя жителів Херсонщини. Проте вміння гуртуватися, спільно розв’язувати проблеми та мати надію на краще підтримують наших земляків у важкі часи.
Як живуть у грудні 2025 року мешканці Надіївського старостату – дізнавалося наше видання у його очільника, Олександра Івченка.

“Більш-менш у нас спокійно, у порівнянні з іншими селами, хоча дрони російські залітають. Нещодавно впав один за селом у полі, слава Богу, люди, що корів пасли, живі. Але ж на fpv був боєприпас… А ще кілька тижнів тому безпілотник влетів прямо у будинок – вибив шибки…”, – пригадує староста.

Благодійники не залишають села Надіївського старостату і продовжують стабільно привозити таку потрібну гуманітарну допомогу.

“Один раз на місяць GEM привозить продовольчі набори на всі наші чотири. Перед святом Миколая до нас приїжджав начальник Білозерської СВА Ігор Острівний та голова партнерської Чопської громади, Валерій Володимирович. Вони привезли діткам подарунки. Малеча була дуже задоволена. Микола Томенко також передав 20 даруночків до Миколая”.

Також, за словами старости, вже почалася виплата зимової допомоги від Червоного Хреста. Ще жителі старостату подали документи на Польську гуманітарну акцію та вже отримують “Зимову підтримку” від держави.

“Дуже приємно, що на День волонтера адміністрація Білозерської громади привітала наших “Надійних масківниць” зі святом. Дівчата дуже багато роблять для допомоги ЗСУ – і сітки захисні плетуть, і гільзи розписують, і не тільки”.

Наразі однією з актуальних проблем Надіївського старостату є вразливість об’єктів критичної інфраструктури, які потрібно хоча б мінімально захистити. Це є першочерговим завданням для громади. Але є й приємні сюрпризи в оновленні доріг.

“За державні кошти прокладено асфальт у Надіївці, хоча спочатку трохи не з тим ухилом його зробили – інша бригада переробляла. У нас на цьому місці раніше роками автівки проїхати не могли, а тепер ми дуже задоволені, що є нова зручна дорога”.

Попри все, каже Олександр Олександрович, життя продовжується – у Зорівці у цьому році народилося двоє діточок.

“Живемо, працюємо, віримо у Перемогу та допомагаємо ЗСУ! Все буде добре!” – впевнений староста.