За 20 кілометрів від фронту: як живе прифронтова Миролюбівка

Село Миролюбівка Білозерської громади розташоване трохи більш ніж за 20 кілометрів від лінії фронту. Тут регулярно чути повітряні тривоги через постійну загрозу російських обстрілів. Та попри виклики війни люди не хочуть полишати Херсонщину, у Миролюбівці працюють магазини, аптека та медичний заклад, є вода й газ, функціонують пункти незламності, а місцева влада, волонтери та благодійні організації допомагають мешканцям закривати базові потреби.
Для тих, хто був змушений залишити свої домівки через війну, Миролюбівка стала місцем, де можна почати життя заново. Сьогодні у старостинському окрузі проживає близько 1500 людей. До повномасштабного вторгнення тут мешкало понад 2000 осіб.
Після де окупації правобережжя Херсонщини та загострення безпекової ситуації у прибережних зонах Миролюбівка та навколишні села прийняли понад 500 внутрішньо переміщених осіб.

“Не хочеться Херсонську область лишать”

Серед тих, хто знайшов прихисток у Миролюбівці – Юлія з Велетенського. Вона виїхала зі свого попереднього місця проживання у 2023 році після того, як її будинок зруйнувати окупанти.
До останнього жінка намагалася залишатися вдома та навіть продовжувала їздити на роботу. Але згодом ситуація стала настільки небезпечною, що повернутися вже було неможливо.
Юлія згадує, що після виїзду побачила відео своєї квартири, яка горіла після обстрілу. За її словами, російські пабліки розмістили кадри із повідомленням, що нібито “накрили неонацистів”. У момент удару в будинку насправді нікого не було.
Після цього Юлія разом із родиною остаточно перебралася до Миролюбівки. Разом із жінкою виїхали батьки, які мешкали на той час у Білозерці.
Жінка говорить, що не хотіла їхати далеко від рідного краю.
Саме тому родина обрала Миролюбівку – місце, яке дозволяє залишатися поруч із рідною Херсонщиною та водночас перебувати у відносній безпеці.

“Хотілося, щоб у будь-який момент можна було під’їхати додому”, – розповідає Юлія.

Втім, через безпекову ситуацію повернутися до рідного населеного пункту вона наразі не може.
У Миролюбівці жінка знайшла житло та роботу. Вже третій рік вона працює у місцевому магазині.
За її словами, село прийняло її дуже добре.

“Робота є, слава Богу, працюю, магазини працюють, забезпечення є”, – каже Юлія.

Водночас  через дронові атаки почалися проблеми з доставкою товарів. Попри це, за словами жінки, місцева влада та підприємці намагаються забезпечувати людей усім необхідним.
Юлія розповідає, що тривоги у селі є регулярно.

“Тривоги є, літає, але вже ми знаємо, що є місцеві групи, де сповіщають нас хлопці, що щось летить. А так, в принципі, все ми живемо, слава Богу”.

Безпека людей – головний пріоритет

За словами очільника Миролюбівського старостинського округу Андрія Федака, у населених пунктах облаштовано сім укриттів. Споруди дають людям можливість захиститися, зокрема від уламкових поранень під час обстрілів.
Окремим важливим напрямком залишається розмінування. Спеціальні бригади вже працювали в населених пунктах старостату. За словами старости, приблизно 80% земель на території старостату вже обстежені щодо мінної небезпеки та пройшли відповідні роботи.
Попри близькість до бойових дій, місцева влада намагається забезпечувати населення базовими комунальними послугами.
За словами Андрія Федака, загалом населення забезпечене усім необхідним. Водночас у невеликих селах є певні нюанси: обсяг води, який подає комунальне підприємство, залежить від кількості населення.

Із електроенергією ситуація складніша. Через аварійні відключення перебої трапляються, і гарантувати, коли саме може зникнути світло, в умовах війни неможливо.
Для таких ситуацій у населених пунктах старостату створені пункти незламності, де є генератори. Вони дозволяють забезпечувати роботу критичної інфраструктури, подавати воду та заряджати телефони й інші гаджети мешканців.
У Миролюбівці також функціонує медичний заклад, який забезпечує мешканців необхідною спеціалізованою допомогою. У селі також працює аптека. Для мешканців невеликих сіл також організована робота пересувної аптеки, яка приїздить приблизно раз на два тижні. Жителі можуть придбати необхідні ліки за власні кошти, а також отримати пільгові медикаменти безкоштовно.
Водночас доступ до вузькопрофільних спеціалістів залишається складним.

Мешканка Миролюбівки Рита розповідає, що сімейний лікар у селі є, але у випадку потреби в консультації терапевта, алерголога чи кардіолога людям доводиться їхати до Херсона або Миколаєва.

Поїздки до Миколаєва теж не завжди прості, адже треба заздалегідь записуватися, а місця у спеціалістів можуть бути зайняті.

“Не завжди ти приїхав і тебе чекають”, – говорить Рита.

Соціальне таксі та гумдопомога

Ще одним важливим сервісом для мешканців є соціальне таксі до Миколаєва. За словами старости, воно дозволяє людям їхати до міста для придбання ліків, отримання медичної допомоги та вирішення інших важливих справ.

Соціальне таксі працює за попереднім записом. Передбачено два рейси на тиждень, а для трьох старостатів формують окремі списки. Щодня на кожен старостат передбачена можливість скористатися поїздкою для шести людей. Мешканці знають про цю послугу та користуються нею.

Велику роль у підтримці населення відіграють донори, благодійні організації та волонтери.
Староста Андрій Федак наголошує, що без цієї підтримки громаді було б значно складніше справлятися з викликами війни.  Серед організацій та ініціатив, які допомагають громаді, він називає “Південну стратегію розвитку”, “ЗОА”, “Мирне небо Харкова”, “Десяте квітня” та “ДЖЕМ”.
Вони допомагають мешканцям продуктами та фінансовою підтримкою. Співпраця з донорами є постійною – місцева влада налагодила з ними тісний контакт, щоб оперативно реагувати на потреби населення.

“Завдяки донорам живе і старостат наш на сьогоднішній день”, – говорить Андрій Федак.

За його словами, громада сьогодні вже значною мірою спроможна забезпечувати базові потреби власними силами, однак підтримка партнерів залишається надзвичайно важливою.
Одним із головних викликів для місцевих мешканців залишається робота. Можливостей працевлаштування у селі небагато – або праця в полі, або – за межами старостату.

Однак для місцевих жителів і переселенців головною умовою подальшого розвитку старостату є безпека. Саме вона має стати основою для відновлення інфраструктури, повернення людей, створення нових робочих місць та повноцінного розвитку Миролюбівки.
Та поки село продовжує жити в реаліях війни – підтримувати своїх мешканців, приймати тих, хто втратив дім, і чекати на час, коли Херсонщина зможе повернутися до мирного життя.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Відкрита відбудова Херсонщини: від діалогу до дій” у рамках проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу є відповідальністю редакції та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії чи Уряду Швеції.