Зелені свята на Херсонщині: традиції та сучасність

Сьогодні християни вшановують сходження Святого Духа, коли апостоли отримали дар мов і здатність бути почутими в усьому світі. Саме з цього почалася Церква Христова. А в народі День Святої Трійці та 2 дні потому називають Зеленими святами.

Про те, які древні народознавчі традиції плекають на Херсонщині – дізнавалося наше видання у жительок Білозерської та Чорнобаївської громад.

Громадська активістка, майстриня декоративно-вжиткового мистецтва, засновниця артмайстерні «В’язані історії» Світлана Мішина пригадує, що їхня родина завжди відзначала Зелені свята.

«У нас у Велетенському ми йшли у плавні, рвали рогозу, камиш, м’ята там дуже пахуча росте. Зривали також гілочки дикої оливи (лох сріблястий – ред.). Всім цим ми застеляли хату у переддень Зелених свят. І тиждень цього не можна було чіпати».

Пані Світлана зазначає, що саме на Святу Трійцю вся її родина збиралася за одним столом.

«Була традиція усе подавати в зелених кольорах: страви, декор, посуд. Тут вже моя фантазія буяла! Я й зараз дотримуюся цього звичаю. Також потрібно було накривати предметами стіл у трикратному розмірі: 3, 6, 9 яблук. Обов’язково ставили: виделка, ложка, ніж або стакан, чарка, фужер, навіть коли не користувалися».

Майстриня досі робить на Трійцю желе з ківі та зелений борщ, прикрашає стіл зеленими серветками.

«Коли я ще працювала завідувачкою бібліотеки у Велетенському, обов’язково у суботу перед Трійцею проводила екскурсію дітям-читачам на березі річки. Ми говорили не тільки про свято, але й збирали гербарій з корисних трав, згадували про охорону довкілля, про  народні традиції».

Щодо народних забобонів на зелені свята, то жителька Велетенського пригадує, що ніколи їх не дотримувалася, але потім стався один випадок, який змінив її думку.

«Якраз на Трійцю пішли ми з друзями відпочивати на берег річки. Ніхто не купався, бо в цей день не прийнято. А я така смілива, думаю, та все одно буду, нічого ж такого. Але на дивину захворіла, три тижні погано себе почувала, тож зрозуміла, що все-таки заборони щось робити у свята мають під собою якісь підстави».

Активна культурна діячка пані Світлана багато років співала у народному вокальному колективі народної пісні «Херсонські молодички» при обласному палаці культури, який мав у репертуарі номери до Зелених свят.

«Точно пам’ятаю, що у нас були зелені костюми до циклу літніх народних свят, ми в них виступали на заході у парку Шевченка в Херсоні. Наш керівник, В’ячеслав Дмитрович Гребенюк, зробив дуже багато для популяризації народної пісні на Херсонщині. Дуже тішуся, що була до цього причетна».

Також пані Світлана згадує, що вона і активісти громади мали багато планів на просування краєзнавчої та народознавчої автентики на теренах Херсонщини.

«Ми три рази проводили «Кизим Юшка Фест», а це й наші автентичні страви, і традиції до всіх свят, і історія сіл громади. Мріємо все це відносити після Перемоги, бо наша Херсонщина має стільки всього неймовірного, що хочеться показати йе всій Україні та світу».

Жителька Чорнобаївки, вчителька образотворчого мистецтва, майстриня Михаела (Міла) Соколова теж підтримує традиції прикрашання хати та обійстя до зелених свят (клечання – ред.).

«Я сама з Миколаївщини, так і моя мама, і бабуся завжди застилали зеленню всю хату. Причому це були реально великі об’єми сіна, які косили та розкладали на підлогу. Чим більше – тим краще, авже це на благополуччя вважалося. Три дні ніхто не чіпав цю траву, не можна було  підмітати. Потім це сіно давали корові».

Пані Міла розказує, що ця традиція залишилася в її родині, коли вона переїхала до Чорнобаївки.

«Тут ми вже не встеляємо по всій хаті, але робимо букети сухі з різних трав і гілок, розставляємо у вазах. Рвемо м’яту, ромашку, волошки, гілочки оливи дикої, навіть троянди туди кладемо.  Раніше додавали полин, бо він дуже корисний – і як оберіг, і як дезінфекція свого роду. Ми ходили раніше на поле біля аеропорту, там його багато було. А зараз ця рослина чомусь зникла, є схожа. Але вона зовсім не має такого гіркого аромату, як справжній полин».

Жителько Чорнобаївки каже, що у селі до Трійці заведено прикрашати зеленню паркани, ворота та залишати букети на причіпку, біля входу до хати.

«Такі букетики повинні висіти цілий рік. А потім треба його розкришити на городі, не викидати. А якщо щось ще й проросте – взагалі супер, теж на добробут. Не знаю, звідки я це знаю, таке відчуття, що знала завжди».

Також існує прикмета, що всі зелені букети необхідно збирати і розкладати по хаті до заходу сонця, зазначає пані Міла.

Просто неймовірно, що українські традиції Зелених свят зберігаються тисячі років, хоча російські окупанти сотні років намагалися їх викорінити. Але ці сакральні знання передаються по жіночій лінії та є доказом давнього існування нашої нації.

Адже в Україні Трійцю (П’ятдесятниця) відзначають сторіччями і дуже урочисто. У народі цей і наступні 2 дні також звуться Зеленими святами.

Люди одягаються в найкращий одяг, прикрашають оселю та себе зеленню, збирають польові букети. Зранку йдуть до храму на службу Божу. Потім дівчата проводять вечорниці: діляться новинами, ворожать, плетуть вінки та мріють про щасливе заміжжя.

Також було заведено збирати лікарські трави: з них готували цілющі чаї, а залишки сушили на зиму.

Полин завжди вважався надійним захисником від нечистої сили. Його клали над дверима й обкурювали димом нове житло, щоб вигнати злих духів. Якщо дивитися крізь пучок полину на вогонь, за віруванням, рік буде вдалим і родючим.

Любисток оберігає від зурочення та додає душевної рівноваги. Відваром цієї рослини купали дітей, щоб вони росли здоровими та спокійними. Особливо любисток шанували дівчата: його клали під подушку, аби знайти щастя в коханні.

Запашну лепеху (аїр) розсипали по підлозі в кожній кімнаті, щоб очистити простір. Вона вабить добрих духів, зміцнює енергетику оселі та приносить здоров’я. Також вважається, що аїр приваблює багатство та спокій.

Пижмо часто використовували як природний захист від заздрісників і негативних людей. Його носили з собою або ховали в оселі, щоб відбити вплив чаклунів. Листя пижма допомагало тим, хто хотів позбутися нав’язаного “привороту”.

У народі вірили, що чебрець допомагає зберегти злагоду в родині. Його використовували в обрядах на щасливий шлюб, а сушене зілля клали в подушки від нічних жахів. Обкурювання будинку чебрецем проганяло злих духів і захищало домашніх тварин.

М’ята та меліса очищають простір від поганої енергії та допомагають налагодити спокій у домі. Суху м’яту клали під подушку, щоб краще спати та бачити хороші сни. Меліса створювала атмосферу затишку й душевного тепла.

• У День Святої Трійці не можна сваритися, пліткувати, обманювати чи розпалювати конфлікти.
• Забороняється вживати алкоголь, за винятком причастя під час літургії.
• Не слід займатися важкою фізичною працею, зокрема ремонтом, городніми роботами або прибиранням.
• Не рекомендується відмовляти у допомозі близьким, а також купатися у відкритих водоймах, адже, за народними віруваннями, це може накликати біду.
• Не варто у цей день святкувати весілля, оскільки вірили, що такі шлюби будуть нещасливими та нетривалими.
• Наступного дня, у День Святого Духа, також не рекомендується виходити в поле чи займатися землею.

Народні прикмети Зелених свят

Наші предки здавна спостерігали за природою у дні Трійці та помічали знаки, які вважали провісниками майбутніх подій.

• Якщо на Трійцю йде дощ, це обіцяє тепле та врожайне літо.
• Сонце, що з’являється одразу після дощу, віщує багатий врожай зернових і фруктів.
• Якщо на Зелені свята стоїть спека, то літо буде посушливим.

Друзі, бажаємо Вам, щоб позитивний настрій Зелених свят підтримував вас увесь рік! Добробуту вам, здоров’я, щастя, радості, кохання, Перемоги та миру!