Є на світі добро: як людям з інвалідністю допомагають у Білозерській громаді

Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну більше за всіх страждають люди з інвалідністю та маломобільні.

Як працюють “ланцюжки добра” у Білозерській громаді Херсонщини, коли влада, волонтери, соціальні робітниці та просто небайдужі земляки разом вирішують проблеми вразливих категорій населення – читайте в нашому ексклюзивному матеріалі.

Світ не без добрих людей

Іван Рибчинський, 68-річний житель Кізомису, має інвалідність з дитинства – ДЦП. Через постійні російські обстріли вимушений був евакуюватися до Миролюбівки.

“Я вже 16 років підопічний Ірини Стрельченко, соціальної працівниці. Вона допомогла мені виїхати з Кізомису, бо там дуже страшно. Тепер живу тихо-спокійно, ми знімаємо один будинок на п’ятьох, із земляками. Разом веселіше. Ірина часто приходить, і гуманітарку приносить, й іншу допомогу”, – розповідає Іван.

За його словами, соціальна працівниця допомагала йому раніше поратися біля важкохворої матері, яка була паралізована.

“Ми з мамою дуже давно жили на Чукотці, а потім повернулися до Кізомису. Вона звідси родом, там її сестри. У нас був чудовий будинок, я так його любив! Навіть не знаю, чи зберігся він зараз чи вже згорів через обстріли, давно там не був. А який краєвид з мого дому відкривався! У мене там і сауна була, і колодязь, і басина”.

Іван Рибчинський отримує пенсію по інвалідності та різні види гуманітарної допомоги від волонтерів і дякує всім добрим людям, що поряд.

Раїса Ніконівна Шпирко – довгожителька з Білозерки, їй виповнився  91 рік. Проте жінка не втратила сили духу, хоча й має великі проблеми зі здоров’ям.

“Я колись працювала вчителькою молодших класів. 44 роки виховувала чужих дітей, а на старості залишилася сама. Просто хочу сказати велике спасибі своїй помічниці, Лідії Шимчук, та її донечці Ірі. Я б без них не змогла”, – поділилася з нашим виданням пенсіонерка.

Саме Лідія та Ірина записали та виставили у місцеві соцмережі відео, в якому пані Раїса читає свої вірші і просить про допомогу. Адже пенсію отримає мізерну, а на ліки йдуть усі гроші…

“Я вже на пенсії торгувала на базарі. Але мої учні мене не забули і сьогодні. Коли відео зняли, то Колесов, мій учень, допоміг, Третьяков подзвонив з Німеччини, його діти у мене вчилися. І з Швейцарії теж. Зібрали для мене гроші, я дуже вдячна”.

Також пані Раїса розповіла про допомогу своєї сусідки Анни, яка є переїхала через війну з Олександрівки. Вона була поранена, але не втратила доброї вдачі та не забуває забігти до старенької зайвий раз.

Білозерський ЦНСП піклується про вразливі категорії населення

Ірина Анатоліївна Тараненко, завідувачка відділом соціальної допомоги Центру надання соціальних послуг (ЦНСП) Білозерської селищної ради, розповіла нашому виданню, що на сьогоднішній день від закладу отримують допомогу 65 осіб: 17 людей з інвалідністю, 28 осіб віком 80+, 25 осіб мають 70 – 80 років і п’ятеро – 55 – 70 років.

“Із листопада 2023 року відкрився наш комунальний заклад під керівництвом Наталі Василівни Чумак, яка дуже багато робить для ефективної роботи ЦНСП. Наразі на території громади працює 8 соціальних робітниць, з них три – у Білозерці. Серед підопічних Центру є й 5 ВПО”.

Білозерський ЦНСП для маломобільних надає такі послуги: догляд вдома, інформування та консультування, представництво інтересів, натуральна та гуманітарна допомога. Соціальна робітниця допомагає оформити документи, пенсії, отримати дрова, каже Ірина Тараненко.

“Наші дівчата виконують велику роботу. Так, Ірина Стрельченко вивезла всіх своїх підопічних з Кізомису, знайшла їм житло у Надеждівці, Миролюбівці, розселила. Зараз у неї під опікою двоє людей із інвалідністю, у Лукашук – четверо”.

Як каже пані Ірина, Центр знаходить можливості для надання вразливим категоріям громадян памперсів, прокладок, пелюшок, знеболюючих, антистресових, заспокійливих. Величезну роботу в цьому напрямку виконують волонтери і благодійні фонди. Так, нещодавно БФ “Мрія майбутнього” надав  маломобільним жителям Черешеньок допомогу від благодійників – кімнатні ходунки.

“Також у нас у Центрі є пункт прокату засобів для реабілітації. У Білозерці працює соціальна пральня: п’ять пральних машин та п’ять сушарок. Усе це безкоштовно, соціальні робітниці можуть принести сюди речі своїх підопічних і випрати та висушити їх”.

За словами Ірини Тараненко, їхні підопічні з інвалідністю користуються послугами “Соціального таксі”.

“Кілька тижнів тому ми звернулися, сформували заявку з чотирьох людей, один з них – лежачий, їм треба було проходити МСЕК для оформлення інвалідності у Херсоні. “Соціальне таксі” нас дуже виручає, бо інакше ці категорії громадян з сіл громади не можуть дістатися потрібних закладів у Херсоні чи Білозерки”, – говорить пані Ірина.

Нагальною проблемою Білозерської громади є евакуація з небезпечних прибережних сіл. Тут ЦНСП теж може стати у пригоді своїм підопічним.

“Одна з наших “клієнток” захотіла евакуюватися, просила зв’язатися з родичами у Ірпені. Їй самій 90 років, вона з Велетенського. Тож волонтери на реанімобілі доставили її до сестри на Київщиную. Тепер вона у безпеці. Чоловік та дружина, також з Велетенського, жили там у гуртожитку для ВПО, ще у 2015 році прибули з Донеччини, перевезені до мобільного містечка у Чорнобаївській громаді. Там гарні умови і спокійно, все добре”.

Без уваги не залишаємо нікого

Староста Надеждівського округу Білозерської громади Олександр Івченко повідомив нашому виданню, що волонтери постійно передають гуманітарку людям з інвалідністю.

“У нас у старостаті мешкає близько 150 людей з різними групами інвалідності. Є й маломобільні люди, які за якихось причин не отримали офіційно групу інвалідності, але теж потребують допомоги”.

 Нещодавно польські волонтери, як розповів Олександр Івченко, привозили гуманітарку для людей з інвалідністю, памперси. Також БФ “Вежа” надавав набори. Тим категоріям, що лежачі, було по 2 набори – памперси, пелюшки тощо.

За словами старости, в селах округу з цією категорією громадян понад 20 років працює досвідчена і кваліфікована соціальна працівниця – Світлана Іванівна Торопенко.

Пані Світлана каже, що всі її підопічні стали їй рідними.

“Я займаюся соціальною роботою більше з 2002 року. У мене під опікою 10 – 12 чоловік, без уваги не залишаємо нікого. Зараз найбільша проблема, що старенькі залишилися самі – діти виїхали, війна…”

Допомогу, як каже Світлана Іванівна, мало мобільним та людям з інвалідністю надає Червоний Хрест, військова адміністрація. Волонтери також привозять і палички, і ковдри, і набори продуктові, і свіжий хліб.

“Є у мене бабуся – 92 роки, вона й ту війну застала, і цю. Дитиною ховалася з рідними по скиртах сіна взимку, бо не було де жити – спалили німці. Треба ж вислухать, це дуже потрібно пенсіонерам, щоб вони не думали, що вони самі”.

Працівниця Білозерського ЦНСП Ірина Стрельченко живе у Надеждівці понад рік – з тих пір, коли у рідному селі стали нестерпними ворожі обстріли.

“У мене семеро підопічних, раніше було більше. Так, одна моя бабулька виїхала до племінника, який оформив над нею опіку. Одна, на жаль, померла від інсульту. Тепер я взяла під патронат і місцевих – тьотю Соню, 83 роки з Черешеньок та чоловіка з Зорівки – він ВПО з Новотягинки: житло зруйновано, сина вбило, сам він поранений, ходить з паличкою, проблема з рукою. Інвалідність ще не оформив, але будемо їхати на комісію ось-ось”.

За словами пані Ірини, держава та волонтери постійно допомагають людям з інвалідністю. Так, нещодавно їм видавали безкоштовно балони зі скрапленим газом.

“Зараз основна проблема – закупити дрова на зиму, бо багато хто з пічним опаленням. Гроші – 21 тисяч гривень – надають міжнародні фонди, але треба замовляти паливну деревину, що я і роблю. Нещодавно волонтерка Марія Бєдовська привозила нашим бабусям та дідусям ходунки, дуже вдячні їй”.

Як каже Ірина Стрельченко, вони попросили у волонтерів привезти ще палички для потребуючих, тепер чекають на “замовлення”.

“Влада нас не забуває. На День людей з інвалідністю, 2 грудня, приїздив начальник Білозерської СВА Ігор Острівний, вітав та привозив подарунки”.

Лідія Петрівна Каращук з Білозерки вже 20 років працює соцробітницею. Тепер у неї живе 97-річна Лідія Матвіївна Колощук.

“Так, Лідії Матвіївні буде 25 грудня 98 років, вона одинока, донька у неї померла. Живе у мене, від того часу, як затопило її будинок після підриву росіянами Каховської ГЕС. Документи ми подавали на “єВідновлення”, але поки що відповіді немає”.

Лідія Петрівна з Білозерки ділиться, що має підопічного, який після інсульту. Він помаленьку ходить у дворі, оформити інвалідність ще не встигли.

“Соціальне таксі“ рятує життя і здоров’я жителів Херсонщини

Про особливості роботи безкоштовної ініціативи “Соціальне таксі” розказав нашому виданню голова громадської організації “Сильні бо вільні” Ігор Чорний.

“Соціальне таксі”, яким опікуємося ми, Фонд Святого Мартіна та Херсонська МВА, працює вже півтора роки. Отримуємо дуже багато дзвінків, але за день можемо допомогти 10–15 людям. Хоча наш пріоритет – Херсонська ТГ, ми відкликаємося на прохання і з громад області”.

Волонтер каже, що автівки для “Соціального таксі” фонд має різні, у тому числі й з підйомником, щоб комфортно перевезти маломобільних. Є й броньоване авто, на якому виїжджають у найнебезпечніші місця.

“Наприклад, був випадок, коли жінку в Херсоні розбив інсульт, вона жила на Воєнці, швидка туди дістатися не змогла – дуже небезпечно. Нам пощастило, що ми все-таки змогли її доставити до лікарні. Наразі вона одужує. Також ми виїжджали у Музиківську громаду, щоб допомогти чотиримісячній дівчинці. ЇЇ треба було відвезти до Києва на операцію. Тож ми спочатку доставили маленьку з батьками до Херсона, а потім наш волонтер особисто відвіз їх до столиці”.

За словами пана Ігоря, кожне замовлення на “Соціальне таксі” розглядається індивідуально, формується рейс з кількох осіб.

“Так, ми возили і з Білозерської громади, і з Дар’ївської, і зі Станіславської, багато випадків було. Знаємо, що по області виїжджає і “Соціальне таксі” від Херсонської ОВА та БФ “Я допомагаю”, вони теж працюють у громадах”.

Подати заявку на послугу “Соціального таксі” від Херсонської МВА можна за телефоном: +38 098 018 08 08 (з 9.00 до 16.00, крім суботи та неділі) та за номерами контакт-центру Херсонської ОВА: 0800 33 0951 або 0800 101 102.

Тож, попри війну, в наших громадах є велика кількість неймовірних волонтерів та справжніх професіоналів у сфері соціальної допомоги, які роблять все можливе для людей з інвалідністю та маломобільних осіб.

Олена Бджола

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network