Пт, 14 Сер 26
27.5°C

Які кроки планує Білозерська громада для повернення місцевих жителів після війни

Олена Бджола 15 Липня, 2026

Одним з найважливіших питань повоєнної відбудови є повернення мешканців Херсонщини на малу батьківщину. Жорстока війна розкидала їх по світу, але чи захочуть вони знову жити у зруйнованих війною селах навіть у мирний час?

Чи є у стратегії розвитку Білозерської громади механізми повернення людей додому і що можна зробити, щоб стимулювати цей процес, – дізнавалося наше видання у начальника СВА Ігоря Острівного.

“Нам цікаві всі категорії земляків. Якщо повернуться тільки літні люди, ви ж розумієте, що відбудови як такої не буде у громаді. Треба, щоб поверталися молоді, працелюбні, тоді буде, безумовно, йти процес відновлення. Проте це не тільки стратегія нашої громади, а повинні бути рішення на рівні держави. Власне, треба системна концепція”.

Острівний зазначив, що молоді люди повертатимуться з дітьми. Тож для них потрібно відновити відповідну інфраструктуру.

“Школи, садочки, лікарні,  дороги, електромережа, газ відремонтувати. Це дуже велика робота, яка, безперечно, може початися тільки з розмінування. Скільки боєприпасів розкидано лише у самій Білозерці, по узбережжю, по трьох старостатах… Роботи непочатий край”.

Начальник СВА окреслив перші кроки дій влади для того, щоб створити умови для повернення земляків додому.

“Переше: плануємо зробити тимчасові помешкання, будиночки розміром 3 на 6 м, 18 квадратів, мобільні, одним словом. Для цього провів перемови з канадськими українцями, з діаспорою – з церковною місією. Вони можуть нам допомогти, як допомагали Чорнобаївці з будиночками. На сьогодні є домовленість, проте все буде залежати від фінансування канадської сторони. На сьогодні поки це плюс-мінус 30 будинків. Може, й більше, якщо будуть гроші”.

Фото “Гард.City”

Хоча, на жаль, поки що Білозерська громада повністю у зоні бойових дій, тож мобільні будиночки ставити на її території немає сенсу.

“Я запропонував своєму колезі у Чорнобаївській громаді: давайте, кажу, ми зробимо на базі, у вас у Посад-Покровському. Там же є можливість. Керівник розглянув питання, підписали меморандум і зараз працюємо в цьому напрямку. Він дав згоду виділити нам ділянку землі для того, щоб ми зробили там. Це не буде як наметове містечко, а як можливість поставити будиночки і дати людям з нашої громади виїхати туди, де безпечне місце. Але за домовленістю з Канадою ці мобільні будиночки поки ніхто не буде забирати, вони просто даються в користування”.

Острівний пояснив, що після закінчення війни подібну мобільну оселю можна зняти у Посад-Покровському, і, наприклад, перевезти в Кізомис, якщо захочеш відбудовувати свій будинок. І поки людина буде відбудовувати свою оселю, то можна у ньому нормально жити.

“Другий етап: ми підписали наприкінці травня меморандум з Первомайською громадою за програмою “Пліч-о-пліч”. Ця громада нас підтримує з 2023 року, коли стався підрив росіянами Каховської ГЕС і у нас в громаді було підтоплення”.

За словами начальника СВА, сторони підписали меморандум з партнерами щодо корпусних будинків.

“Первомайська громада виділила територію і почала встановлювати корпусні будинки на 84 квадрати. Планують встановити 50 штук для внутрішньо переміщених осіб. Ми попросили теж увійти у цю програму. Вони сказали: ми готові вам надати землю поряд, домовляйтесь, цим займається організація з прав біженців. Ми з ними зв’язались і вже почали працювати в цьому напрямку”.

Щодо запитання журналістів, як повернути людей додому, у Білозерську громаду, після завершення бойових Острівний відповів:

“Це може бути перспектива підвищеної заробітної плати. Як залучити людей? Думаю, тільки гарною зарплатнею і можливістю отримати житло. Це проблема державного рівня, тож стосується всієї України”.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Відкрита відбудова Херсонщини: від діалогу до дій” у рамках проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу є відповідальністю редакції та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії чи Уряду Швеції.

Олена Бджола

Статті автора