Як відроджували легку промисловість у Станіславській громаді до війни

Чому занепадають села? Чому українці їдуть на заробітки за кордон? Чому сільська молодь тягнеться до великих міст? Ні, не тому, що люди не хочуть наполегливо працювати чи шукають легких грошей. Просто у сільській місцевості дуже складно знайти стабільну роботу. Та чи існує шанс відродити виробництво на периферії, створити нові робочі місця і втримати працездатне населення?

У тому, що це можливо, можна переконатися на прикладі Станіславської ОТГ, де нещодавно запрацювало підприємство легкої промисловості ТОВ “AneLeS”. Напрямок роботи – пошиття корпоративного одягу (медичного, військового, для закладів сфери обслуговування тощо).

До цієї надважливої у житті громади події причетні дві сильні жінки, яких об’єднала непроста доля. Олена Скворцова та Інна Разумова приїхали з Луганщини у 2014 році. Познайомилися під час роботи на швейній фабриці у Херсоні. Про власну справу жінки замислилися після участі у грантових проектах для тимчасово переміщених осіб. Спершу успішний досвід і обладнання в результаті перемоги отримала Інна, потім – Олена. Наприкінці минулого року вони вирішили відкрити свій бізнес у Станіславі.

Мали тут доброго знайомого, Петра Тодоріва, з яким працювали у місті. Саме він розрекламував і рідне село, і місцевих мешканців. Приїхали, подивилися, поспілкувалися і погодилися. Приємне враження залишилося у жінок-підприємиць і після візиту до сільського голови Володимира Желуденка. Який очільник громади не прагне до розвитку промисловості, створення нових робочих місць і наповнення місцевого бюджету?

Сільський голова пообіцяв всебічне сприяння підприємцям і допоміг у підборі кадрів. Приміщення в оренду надало сільське споживче товариство. Окрім “квартирного” питання Олені та Інні довелося подбати про ремонт приміщень, придбати додаткове обладнання, підібрати кадри. Пошуком спеціалістів зайнялися ще восени. Майже всі, хто відгукнувся на оголошення, з 14 травня працюють на підприємстві. Половина майстринь прийшли з досвідом, інші швидко набувають його в процесі роботи. Сьогодні у виробництві задіяні 23 працівника. Окрім станіславців, у колективі – жительки Широкої Балки й Олександрівки.

Розмір заробітної плати на підприємстві залежить від обсягу виробництва, сьогодні тут отримують від 4000 грн. Робочий день – з 8:15 до 17:00, обідня перерва – 45 хвилин.

Крім фінансового питання, керівники переймаються умовами роботи працівниць і безпекою виробництва. Перевірок тут не бояться, адже всі технічні норми дотримані.

Першим замовленням для майстринь стали жилети для Херсонського і Миколаївського обласних управлінь поліції. Одяг для правоохоронців, яких задіяли для охорони громадського порядку під час ігор Ліги Чемпіонів у Києві, пошили вчасно і якісно. Зараз відшивають форму для військових.

“Працюємо за давальною схемою, – розповідає Олена. – Тобто, замовники визначаються з моделлю і надають матеріал”.

Ініціативу Олени та Інни щодо відкриття лінії виробництва у Станіславі підтримав і районний центр зайнятості. Саме через цю службу сьогодні працевлаштовані працівники цеху. Більш того, центр готовий безкоштовно навчити швейній справі усіх, хто бажає, і в подальшому працевлаштувати у Станіславі. Сьогодні на підприємстві облаштовують ще вісім робочих місць. Якщо справи підуть вгору, у найближчій перспективі Олена та Інна планують розширити виробництво, збільшити штат майже втричі і впровадити дві робочі зміни.

“Придніпровська зірка” №23 від 8 червня 2018 року