Як сильній жінці пережити виклики війни?

0
151

Психологиня ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» Інна Корміленко продовжує надавати безкоштовні консультації. Інколи клієнту чи клієнтці достатньо лише однієї зустрічі, але буває і потреба в серії консультацій. Звернення бувають дуже різними, але кожне отримує професійний погляд нашої експертки. Сьогодні ділимося історією однієї з клієнток, яка поборола страшні сни та віднайшла свій ресурс.

 

Війна триває. Складно. Обставини важкі і кожен знаходить якісь «рятувальні кола», щоб не потонути в морі емоцій. Проте час іде і напруження сплітається із важкими для проживання емоціями, які наче якір тягнуть на дно.

Люди намагаються чимось замаскувати біль, гнів, горе, смуток, розгубленість, почуття провини. Як це відбувається? Вони переконують себе, що все гаразд, що вони – сильні,  все зможуть, все пройдуть. Немає потреби жаліти себе…

На психологічну консультацію звернулася жінка, яку переслідували страшні сни. Вони були пов’язані з жахливими сценами, де вона бачила огидні рани на власних ногах. Сни були регулярними і з’явилися після початку війни. Кожного разу вона прокидалася розбитою і знесиленою. Настрій в такі дні був пригніченим. З її слів «все валилося з рук». 

На індивідуальній консультації вона розповіла, що розчарувалася у поглядах своїх дуже близьких людей на політичні та військові події. Потім змушена була поїхати за кордон «у нікуди». Сама та без підтримки. Там вимушена була економити навіть на їжі. Коли вже відчай брав гору – знайшла роботу: догляд за важкохворим літнім чоловіком, тіло якого поступово вмирало… Погодилася, бо дуже потрібні були гроші. Проте після того сни почали снитися щодня. 

Жінка розповіла про своє життя з обличчям, на якому жоден м’яз не ворухнувся. Мовляв, вона сильна, все може і важко працювати їй не звикати. Всім своїм виглядом жінка демонструвала силу. 

Схожих історій тисячі. Проте ми забуваємо, що важкі емоції, в незалежності від того, визнаємо ми їх чи ні – живуть в нас. Вони червоною лампочкою сигналізують про те, що хоче нашої уваги. Вони хочуть, щоб ми поставились до себе делікатно. 

Проте бути чуйним до себе, проявляти самопідтримку, самоспівчуття – це теж прояв внутрішньої сили! Вона допомагає долати труднощі і робить нас психологічно гнучкішими. 

Чим закінчилася історія? Немає більші важких снів. 

Чому? Жінка віднайшла свій ресурс, який вважала проявом слабкості і помилково собі заборонила, тим самим загнала себе у «глухий кут» безвиході. Цей чарівний ресурс – це пожаліти себе, дозволити поплакати та бути «слабкою». Клієнтка зрозуміла, що варто дати собі час побути сумною та відгорювати всі втрати. Треба «виплакати» біль, відкрити «шлюзи» для сліз і для того, щоб енергія життя протікала без блоків. 

Проживання горя та криз непростий процес, до якого нас ніхто не готував. Важливо вчитися визнавати свої проблеми, правильно реагувати на них та виходити з цього стану. Інколи консультація – це заохочення людини проявити болісні емоції у безпечному середовищі. За словами однієї з клієнток горе «…градом виходить із очей, аж дихати легше…»!

Ініціативу «Заклади культури в деокупованих громадах Херсонщини як осередки психологічної та правової підтримки мешканців» впроваджує ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» за сприянням Програми розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії, наданої в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

Підготувала
Інна Корміленко

Історія надрукована з дозволу клієнтки. Фото з Сanva

 

Читайте інші консультації психологині Інни Корміленко на нашому сайті:

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь