Пам’ятка для позичальників і поручителів позичальників банків, яка допоможе у вирішенні конфліктних ситуацій, що виникли з колекторами і представниками банків, а також інших третіх осіб, що використовують незаконні методи стягнення дебіторської заборгованості за кредитними договорами.
Перш за все боржникам потрібно пам’ятати, що колектор – це простий менеджер, який не має владних повноважень, тому й лінію спілкування з ним потрібно будувати відповідно.
В розмові з колектором слід керуватися таким діалогом:
Шановний Іван Іванович (чи як звати колектора) Ви стверджуєте, що ви є співробітником компанії “Лімітед- фінанс”(інше), але при розмові з Вами по телефону я не можу ВАС ідентифікувати, так як я не бачу ні Вас, ні ваших документів, ні вашого посвідчення, ні довіреності, ні ліцензії на право займатися даним видом діяльності, ні документів на підставі яких ви пред’являєте до мене претензії.
На підставі всього цього я переконливо прошу ВАС взяти в руки олівець чи ручку і записати на аркуші паперу наступне:
Для того що б звертатися до мене з якимись претензіями та вимогами, ВАМ спочатку потрібно вивчити статті кількох законів. І я переконливо прошу ВАС записати перелік даних статей, а саме:
Ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
Почитати уважно Кримінальний кодекс України, а саме статтю 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю;
Ст. 1076 Цивільного Кодексу України;
Ст.23 Цивільного Кодексу України;
І на останок ознайомитися з 22 статтею ЗУ “Про захист прав споживачів”, поки що все.
У разі повторних дзвінків від Вас або від співробітників Вашої фірми, або не дай Боже приїзду за моєю адресою проживання, дані дії будуть розцінюватися як вимагання і Ви чи співробітники Вашого відомства, мені байдуже, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності на підставі статті 189 Кримінального Кодексу України.
Та завжди пам’ятайте: не беріть таких грошей, які важко повернути, а якщо взяли – віддавайте!
