Як підвищити рівень безпеки на Херсонщині: від реалій – до перспектив

0
269

Коли почалася війна, мешканка Приозерного Наталія Міняйло почала облаштовувати домашнє укриття у підвалі власної оселі. Будинок родини був зведений на початку 90-х років. Зробили великий підвал, щоб раціонально використати площу домоволодіння, адже ділянку мали лише 6 соток. Більшість території спланували під великий квітник, сад та город. У підвалі господарі обладнали гараж, місце для зберігання консервації та овочів, котельню, господарчу кухню та майстерню.

Хто знав, що у лютому 2022 року ця зона у будинку перетвориться на справжнє домашнє бомбосховище?..

“Перше, що прийшло на думку після новини про початок війни – як вберегти своїх рідних від небезпеки, – згадує пані Наталія. – Після перших вибухів з боку Чорнобаївки ми почали зносити речі у підвал та облаштовувати там побут. У сховищі встановили старі меблі, занесли теплі ковдри, важливі документи, аптечку, зробили запас води та харчів.  Щоправда тоді ми не вірили, що все це надовго”.

У період окупації правобережної Херсонщини підвалом в якості укриття родина користувалася нечасто, адже активний бойових дій тут не було.

Після звільнення громади ситуація кардинально змінилася, адже ворог з лівого берега почав масовані обстріли деокупованих населених пунктів.

“З того часу підвал став основним місцем нашого перебування вдома. Не можу сказати, що тут зовсім не страшно, адже від вибухів довкола будинок ходить ходуном. Розуміємо, що якщо буде пряме влучання, шансів вижити у нас небагато. Сьогодні я відчуваю себе кротом, який боїться вийти на вулицю”, – ділиться пані Наталія.

В той же час жінка розповідає, що подібні домашні укриття є не в кожного з односельців. Люди ховаються просто біля стін у власних будинках, частина  яких зроблена з глини…

Що стосується вуличних укриттів, місцеві мешканці особливо не розраховують на них під час ворожих обстрілів.

“Бетонними укриттями, які встановлені на зупинках громадського транспорту можуть скористатися лише люди, які чекають на автобус. Ніхто під час тривоги не побіжить до них із дому, навіть якщо на подвір’ї немає нормального укриття”, – розповідає про ситуацію у сусідній Білозерці місцева мешканка Тетяна.

Сьогодні більшість мешканців населених пунктів на лінії вогню намагаються зайвий раз не виходити на вулицю, аби не наражатися на небезпеку. До міста люди вирушають за крайньої необхідності.

 

Чи рятують укриття?

Станом на лютий 2024 року в Херсонській області обладнано понад 500 сховищ та найпростіших укриттів для захисту населення.

Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

“Більшість з них вже готові до використання. За рік ми 107 укриттів зробили повністю придатними. На 11-ти тривають роботи і ще 24 – в проєктуванні”, – зазначив Прокудін.

За словами начальника ХОВА, в області встановлено близько 300 мобільних укриттів, з яких 188 – у Херсонській громаді.

Як розповів начальник Херсонської  РВА Михайло Линецький,  наразі захисні споруди є майже у кожній громаді Херсонського району.

У Білозерській СТГ сьогодні обліковується 14 протирадіаційних укриттів, щоправда лише частина з них придатні для використання. Одна захисна споруда знищена, 4 – задіяні, ще у 2 триває ремонт. Також на території громади встановлено 10 мобільних бетонних укриттів.

Дар’ївська сільська громада має два протирадіаційних укриття, які наразі ремонтують, та одне найпростіше. Також тут є три мобільні захисні споруди.

Три укриття, з яких одне найпростіше та одне мобільне, функціонують у Музиківській громаді. Ще в одному протирадіаційному укритті триває ремонт.

Станіславська СТГ має за документами 5 протирадіаційних укриттів, 2 з них – зруйновані, 2 – задіяні, ще одне – нещодавно відремонтоване. Крім того, на території громади встановлено 7 мобільних бетонних захисних споруд.

Жителька села Олександрівка Станіславської громади пані Світлана розповідає, що у селі нещодавно встановили мобільне укриття від Товариства Червоного Хреста, але жінка ним майже не користується.

“Росіяни ж обстрілюють частіше вночі, тож не будеш туди бігти, рятуємося вдома, або у погріб спускаємося, або у коридорі в будинку сидимо.
А ще у нас в селі на зупинках громадського транспорту є такі захисні конструкції з мішків з піском (габіони – ред.). Це правильно, бо коли чекаєш автобуса, то є, де сховатися”, – говорить пенсіонерка.

На балансі Чорнобаївської  сільської громади знаходиться 6 найпростіших укриттів, 5 – мобільних та 3 протирадіаційні, в одному з яких триває ремонт.

Місцева мешканка Олена працює у центрі села та періодично користується укриттям.

“Я ходжу у те, яке поряд з моєю роботою. Там зробили гарний ремонт, сухо, тепло, стоять ліжка, тобто усе пристосоване для перебування в укритті, можна будь-коли прийти. І багато хто з села ходить сюди в робочий час, коли вибухи та обстріли. А ввечері вже ховаємося по домівках”, – ділиться жінка.

Частину укриттів на Херсонщині облаштували благодійники. Протягом 2023 року та січня 2024 року Український Червоний Хрест встановив 19 мобільних укриттів у громадах Херсонської області. Захисні споруди з’явилися в таких населених пунктах як Чорнобаївка, Білозерка, Станіслав, Дар’ївка, Херсон, Томина Балка, Софіївка, Олександрівка, Нововоронцовка, Хрещенівка, Осокорівка та Інгулець.

Площа кожної конструкції складає 10 м², в середині може розміститись орієнтовно 10-15 людей. У планах організації встановити ще 11 мобільних укриттів, але загальна  потреба – більше 100 одиниць.

За словами Михайла Линецького, облаштування укриттів – це лише один із напрямків роботи щодо підвищення рівня безпеки у громадах Херсонського району. Також у переліку заходів, спрямованих на відповідну мету – встановлення систем централізованого оповіщення населення.

Наразі місцева автоматизована система централізованого оповіщення (МАСЦО) впроваджується на деокупованій частині Херсонського району.

Всього будуть функціонувати 64 точки оповіщення у 55 населених пунктах. 5 червня 2023 року було розпочато процес укладання договорів на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Громади району отримали від Херсонської ОВА комплекти обладнання МАСЦО: Білозерська та Дар’ївська – по 8 комплектів, Станіславська СТГ – 4; Музиківська та Чорнобаївська громади – по 2 комплекти.

Наразі триває процес встановлення обладнання. У громадах Херсонського району вже функціонують шість точок МАСЦО. У Чорнобаївці, Білозерці та Музиківці працюють по 2 точки оповіщення населення.

 

Корисний досвід Ізраїлю

Найвідоміша система укриттів розташована в Ізраїлі, адже країна вже кілька десятиліть знаходиться в стані війни.

Ще в 1950-х роках в Ізраїлі ухвалили закон про цивільну оборону. Відтоді у кожному житловому будинку обов’язково мало розміщуватися підземне сховище. Крім того, в країні  функціонували спільні бомбосховища, які знаходилися у підвалах громадських будівель. На початку 1990-х по всій території Ізраїлю вже існувала система підземних бомбосховищ, а в 2017 році їх було вже понад мільйон на 8 мільйонів населення.

Більшість укриттів в Ізраїлі справді добре облаштовані, тут є запаси їжі та води, а також туалети.

Фото: defence-ua.com

До того ж важливим елементом системи укриттів в Ізраїлі є мамади, які повинні бути в кожному житловому будинку. Це спеціальна кімната з масивними (до 30 см) залізобетонними стінами, потовщеними перекриттями, металевими герметичними дверима, які витримують вибухову хвилю. Такі мамади почали створювати, щоб люди не бігли на вулицю, аби потрапити до бомбосховища (їх в Ізраїлі називають міклатами), а буквально пройти до сусідньої захищеної кімнати.

 

Якими мають бути сучасні захисні споруди

Влітку минулого року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України затвердило проєкт нових державних будівельних норм (ДБН) для будівництва та реконструкції захисних споруд цивільного захисту.

У відповідному документі прописані вимоги щодо захисних властивостей укриттів, а також містяться розрахунки конструкцій. Особливу увагу приділено інклюзивності. Для доступу до укриттів людей з обмеженими можливостями захисні споруди мають бути обладнані пандусами або підйомними пристроями та механізмами.

Крім того, у захисних спорудах повинні бути системи візуальної та тактильної навігації, контрастне маркування на сходах та порогах.

Під час нового будівництва обов’язковим є облаштування мінімум одного універсального санітарно-гігієнічного приміщення, яке має розраховуватися на кожні 200 людей.

Нові ДБН набрали чинності з 1 листопада 2023 року.

 

Де краще сховатися під час артобстрілу

За словами начальника Білозерського підрозділу ГУ ДСНС у Херсонській області Сергія Короля, спеціалісти служби постійно проводять роз’яснювальну роботу щодо правил поведінки під час обстрілів.  Головний рятувальник громади нагадує, що механізм дії артилерійських снарядів такий: вони розлітаються вгору і в сторони, тому якщо ви опинитеся нижче рівня зони ураження, у вас більше шансів залишитися живим.

Сергій Король попереджає, що під час артобстрілів категорично не рекомендується ховатися біля високих стін сучасних будівель, вікон, вітрин, машин, ящиків і коробок. Вас може завалити бетонними блоками або цеглою, поранити осколками розбитого скла або придавити купою металу.

Власникам приватних осель рятувальники радять закласти вікна мішками з піском. Навіть якщо поруч із вашим житлом впаде снаряд, така барикада врятує від осколків. Важливо також закрити вікна зсередини, зокрема присунути до них шафи з книжками або одягом, а також заклеїти скло скотчем – тоді воно не розсиплеться на тисячі осколків від вибухової хвилі.

Найбезпечніше місце в квартирі – внутрішня кімната або ванна. У цьому приміщенні не повинно бути вікон, якщо ж вони є, то переконайтеся, що виходять у двір або на стіну іншого будинку. Несучі стіни, а краще кілька – теж важливий момент.

 

Евакуація збільшує шанси на порятунок

На жаль, у зоні активних бойових дій говорити про повну безпеку людей  неможливо, оскільки ворог знаходиться доволі близько від лінії розмежування.

Паралельно з облаштуванням укриттів та встановленням систем оповіщення, влада закликає мешканців найбільш небезпечних територій евакуюватися.

Першочергово йдеться про родини з дітьми.  З моменту ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб з 13 населених пунктів Херсонщини вже виїхало 287 дітей разом із сім’ями.

В організації безкоштовної евакуації родин ХОВА допомагають волонтери БФ “Восток-SOS”, ГО “Парк та особливі друзі”, БО “Save Ukraine” та ГО “Сильні, бо вільні”.

Для безпечного та організованого виїзду необхідно подати заявку за номером контакт-центру ХОВА: 0 800 101 102.

“Ми з родиною прийняли рішення залишитися вдома.  У нас немає малих дітей, а літні батьки навідріз відмовляються виїжджати. Кажуть, як Бог дасть, так і буде. Але я хочу сказати, що сьогодні гріх нарікати на місцеву владу. Наші квартальні роблять усе, щоб ми отримували адресну допомогу майже біля самого дому. Пенсії також розвозять по хатах. А ще ми маємо можливість у селищі потрапити на прийом до лікарів-волонтерів та отримати безкоштовні ліки. Це і є турбота про нашу безпеку”, – говорить мешканка селища Комишани Тетяна.

 

Наталія Свирида,

Елла Петренко

 

 

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь