Як медики Херсонщини рятують життя та здоров’я людей на лінії фронту: топ-6 статей

27 липня Україна відзначає День медичного працівника. Від щирого серця вітаємо сміливих та самовідданих медиків Херсонщини з професійним святом! Ваша праця є справжнім подвигом та щоденною боротьбою за життя і здоров’я людей! Бажаємо вам вдячності пацієнтів, поваги колег та тепла рідних, невичерпної енергії, усіляких гараздів, професійних успіхів!

Пропонуємо увазі наших читачів топ-6 статей “Білозерка. Інфо” про незламних медиків Херсонської області та їхню мужню роботу під час повномасштабної війни.

• Над операційною – брезент, під ним рятують людей: історія хірургині Наталії Гринчук із Білозерки Над операційним блоком Білозерської лікарні немає даху. Корпуси посічені уламками, над територією висять ворожі дрони. Проте лікарня продовжує працювати. Серед тих, хто не дозволив лікарні зупинити роботу, – хірургиня та директорка закладу Наталія Гринчук, уродженка Білозерки.
• Херсонська лікарка-реабілітологиня Аліна Максімова: “Поки заводимо будильник на завтра – рухаємося далі й віримо у краще!” Для лікарки-реабілітологині Аліни Максімової повномасштабне вторгнення стало тією межею, після якої довелося не просто переїхати подалі від рідної Херсонщини, а й вчитися жити і працювати по-новому. Сьогодні Аліна разом зі своїм чоловіком Валентином, теж лікарем-реабілітологом, мешкають у Києві. Вони працюють з людьми, які так само втратили опору – лиш фізичну, психологічну, життєву.
• Коли лікар поруч – навіть через екран: як у Чорнобаївці працює кабінет телемедицини У листопаді 2024 року за підтримки благодійної організації CASERS в Чорнобаївці запрацював кабінет телемедицини. На певний час його роботу призупинили та вже влітку 2025 року програма відновилася. Про те, як сьогодні працює телемедицина в Чорнобаївці і яке значення має ця послуга для місцевих жителів, розповідає завідувачка амбулаторії ЗПСМ Олена Костянтинівна Касаткіна.
• “Ми працюємо на адреналіні” – парамедик Михайло Безсмертних з Білозерки Війна показала все, на що здатна людина. Для Михайла Безсмертних – виконувача обов’язків старшого фельдшера та керівника Білозерської станції екстреної медичної допомоги – цей час став щоденним викликом і додав адреналіну. Інакше, переконаний 26-річний парамедик, працювати на “швидкій” у прифронтовій зоні просто неможливо.
• Без страху. Як медикиня з Білозерки рятує людей під обстрілами “З Білозерки тікає життя. Щодня я бачу руйнування… Як люди гинуть, як стають інвалідами, як хапають речі й їдуть з дому. А мені 31. Страху немає, але розпач накриває. А потім – потрібно дістатися до хворого, пораненого, смертельно травмованого – і зробити все, щоб зберегти життя”. Так говорить Ілона Шило, парамедикиня Білозерської підстанції екстреної медичної допомоги. Сповідь молодої жінки, яка щодня рятує інших, – у нашому ексклюзивному матеріалі.
• Коли порятунок важливіший ніж страх: історія фельдшера швидкої допомоги із Білозерки Війна змінює життя, випробовує на міцність, але є люди, які не тримаються за речі чи оселі. Вони просто залишаються вірними своєму обов’язку за будь-яких обставин. Один із таких – фельдшер Білозерської підстанції екстреної медичної допомоги Григорій Пелих. 30-річний медик родом не з Білозерки, але так прикипів серцем до селища, свого колективу та пацієнтів, що навіть під час окупації й думки не мав кудись їхати.