Пт, 12 Гру 25
7.7°C

Як гімназія в Білозерській громаді, попри війну, створює простір для розвитку дітей

Тетяна Мороз 26 Липня, 2025

У прифронтовій Білозерській громаді на Херсонщині, де тривають обстріли та зруйнована інфраструктура, місцева гімназія знайшла унікальне рішення для продовження освітнього процесу. Захаращений підвал перетворили на сучасний освітній простір, де діти мають змогу навчатися, творити та відчувати підтримку, незважаючи на війну.

На площі 689 квадратних метрів облаштували чотири сучасні класи, лабораторію, конференц-залу, а також простір для фізичної культури та різноманітних масових і творчих заходів. Приміщення приваблює кольоровими стінами, яскравим світлом, оснащене сучасною технікою, новими меблями та іграшками, розповіли журналісти “Херсон плюс”.

Директорка гімназії Лариса Рибачук підкреслює:

“Гімназія без вікон, пошкоджений дах, але під землею в дітей панує атмосфера знань, творчості та добра”.

Це свідчить про незламність духу та прагнення забезпечити дітям гідні умови для навчання та розвитку.

Простір, де кожна дитина важлива

До гімназії приїжджають діти з Мирного, Грозового, Пашичевого, Молодецького. Щодня тут лунають голоси дітей та їхніх родин-переселенців. Усього в гімназії торік навчалося 189 учнів. Щотижня 124 з них сідали за парти та вчилися в класах.

Навчання чергується: один тиждень молодша школа навчається очно, наступний — середня школа, інші – дистанційно. Вчителі докладають максимум зусиль, аби знайти підхід до кожного, зацікавити та відновити комунікацію.

 “Укриття повністю дублює перший поверх школи – має коридор, чотири окремі класи, актову-спортивну залу та конференц-приміщення. У класах – мультимедійне обладнання: інтерактивні панелі, інтернет, системи для дослідів, принтери, зарядні станції, нові меблі й куточки для відпочинку. Світло – максимально природне, а класи – яскраві та кольорові. Аби діти не відчували, що перебувають під землею”, – пояснює пані Лариса.

Життя кипить: робототехніка, 3D-моделювання та підтримка

У гімназії, окрім основних уроків, тут розвивають робототехніку, 3D-моделювання, діє кіноклуб, проводять уроки мистецтва. Додатково організовують домедичні тренінги, зустрічі з волонтерами, психологами та юристами, що є надзвичайно важливим у нинішніх реаліях.

“Робимо все, щоб діти навчалися разом, нехай і під землею, але відновлювали комунікативні навички та вчилися працювати в командах. Жоден запит не залишається без уваги. З вересня очікуємо ще нових учнів із родин ВПО”, – наголошує директорка Лариса Рибачук.

У гімназії працює DLC-центр від ЮНІСЕФ, тут учні мають можливість здобувати знання навіть під час вимкнень світла. Гуртки з LEGO, малювання й робототехніки стали простором пізнання та самовираження, якого так бракувало дітям за роки війни, зазначила директорка гімназії.

Фото “Херсон плюс”

Цей приклад гімназії у Білозерській громаді демонструє дивовижну стійкість та адаптивність української освіти в умовах війни, а головне – турботу про майбутнє покоління.

Тетяна Мороз

Статті автора