З моменту деокупації Правобережжя на цивільний захист населення з обласного та місцевих бюджетів витратили пів мільярда гривень. Йдеться про ремонт та приведення до стану готовності 227 захисних споруд. 125 споруд відремонтовано у 2024 році. Проте жодна територіальна громада Херсонщини не забезпечена захисними спорудами на 100%. Найбільш складна ситуація у прибережних населених пунктах області, повідомляють у Херсонській ОВА.
Люди просять збільшити кількість укриттів
“Станом на 10 січня 2025 року на деокупованій території Херсонщини встановлено 332 первинних мобільних укриттів, з них 81 – відкриті вже у новому році. Додатково планується встановити ще 70 первинних укриттів, – повідомляє начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
Модульні укриття під час обстрілу захищають від уламків . Досвід встановлення подібних захисних споруд перейнятий від ізраїльтян. За словами представника ХОВА, до адміністрації постійно надходять звернення від мешканців з проханням встановити мобільні укриття в місцях скупчення людей. Це підтверджує, що вони потрібні, і їх використовують за призначенням.
Олександр Толоконніков також повідомив, що на території Херсонської області у захисних спорудах впроваджуються системи автоматичного відчинення дверей. У момент оголошення повітряної тривоги це гарантує вільний доступ до укриття. Наразі вже встановлено 143 таких системи.
За інформацією Херсонської ОВА, на деокупованих територіях області тривають роботи з відновлення 11 захисних споруд. У звільнених громадах області укриттів потребують освітні та медичні заклади, соціальні та адміністративні будівлі, промислові та транспортні підприємства. На сьогодні наявні укриття забезпечують захист 62 % фактичного населення Херсонщини.
Адреси цих сховищ зазначені на онлайн-картах на офіційних сторінках місцевих військових адміністрацій. Також люди можуть звернутися за додатковою інформацією щодо захисних споруд до “Херсонського обласного контактного центру”, на гарячу лінію начальника Херсонської міської військової адміністрації, електронну пошту ХОВА та цілодобову центральну диспетчерську службу.
Головні безпекові виклики звільнених громад
Безпекова ситуація у звільнених громадах Херсонщини залишається дуже складною. Окрім масованих артилерійських обстрілів, ворог влаштовує криваве сафарі на людей з дронів. Зокрема, російські військові перетворили на справжнє пекло життя мешканців Станіславської громади.
До війни тут налічувалося майже 10 тисяч населення. Після деокупації люди почали повертатися додому. У 2023 році у громаді проживало 4800 осіб. Проте коли ворог посилив обстріли та почав активно використовувати дрони, люди знову почали виїжджати.
Наразі, за словами начальника Станіславської військової адміністрації Олександра Бабуцького, у громаді залишилося близько двох тисяч осіб, тобто п’ята частина населення.
Усі чотири села, що входять до складу Станіславської громади, розташовані на березі лиману, тож для ворога це легка мішень.
“З моменту вильоту снаряда проходить 5–12 секунд, щоб встигнути кудись заховатися. У нас встановлено 8 мобільних бетонних укриттів, але вони захищають тільки від уламків. Із трьох стаціонарних укриттів, які такими вважалися ще з радянських часів, два вже знищені через ворожі обстріли”, – говорить начальник СВА.
Через складну безпекову ситуацію пересуватися населеними пунктами громади смертельно небезпечно. Ворог полює на лише на цивільних, а й на комунальників та медиків. Місцеві розповідають, що внаслідок обстрілів працівники швидкої залишилися без спецтранспорту.
Не менш складна ситуація і з ремонтом пошкоджених комунікацій, адже обласні аварійні служби не ризикують спеціалістами і транспортом. Наразі медичні послуги людям надають двоє сімейних лікарів.
Олександр Бабуцький стверджує, що у громаді постійно триває роз’яснювальна робота серед населення щодо потреби евакуюватися, проте таке рішення ухвалюють одиниці.
“Гуманітарну допомогу вдається завозити легківками, по 20–30 коробок. Дуже ризиковані такі поїздки, дрони вже спалили мікроавтобус та генератори. РЕБи, на які довелося збирати два мільйони, вже розбиті. В умовах обстрілів у першу чергу необхідна техніка, яка буде захищати від дронових атак”, – ділиться наболілим Олександр Бабуцький.
Судова справа через укриття
Окрім зовнішніх перешкод щодо підвищення рівня безпеки населення у звільнених громадах Херсонщини, виникають ще й внутрішні проблеми.
Дар’ївська сільська військова адміністрація, щоб забезпечити укриття для своєї громади, вимушена судитися з Херсонською обласною прокуратурою. На думку начальника Дар’ївської СВА Анатолія Дідура, відкриті кримінальні провадження неправомірні.
Конфлікт полягає у тому, що Херсонська обласна прокуратура вважає недоцільним “поточний ремонт підвальних приміщень Дар’ївського закладу дошкільної освіти Дар’ївської сільської ради”. Саме тому за приписом прокуратури будівельні роботи довелося призупинити.
Проте за результатами огляду приміщення судовий експерт підтвердив, що “вартість робіт, які треба виконати для відновлення поточного ремонту підвальних приміщень Дар’ївського закладу дошкільної освіти станом на січень 2025 року складає 104 0141 гривню”.
“Наразі відкриті п’ять проваджень через те, що ми облаштовуємо укриття, і одне – через те, що не облаштовуємо дороге укриття, яке може забезпечити лише 20 людей. Прокуратура вимагає створювати укриття там, де це немає сенсу, лише для того, щоб виконати формальні вимоги. Вони ігнорують доцільність таких дій та реальні потреби населення, – пояснює начальник Дар’ївської сільської військової адміністрації Анатолій Дідур. – Ми зосереджуємося на облаштуванні укриттів, які дійсно потрібні людям. Такі укриття повинні бути оснащені всім необхідним”.
Навіть одне врятоване життя – це вже ефективно
“На зупинках та в інших публічних місцях люди намагаються знайти укриття. Проте вони захищають хіба що від дрібних уламків. Бачу, як люди ховаються від дронів, пірнаючи в такі місця. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, дехто заходить у приміщення, – говорить мешканка Чорнобаївської громади Катерина. – Ті укриття, що розташовані під будинками, зазвичай зайняті організаціями чи іншими юридичними особами. Часто там проводять групові заходи, особливо у селах. Я не знаю випадків, коли під час тривоги люди туди бігли ховатися. Здебільшого кожен залишається у своїх домівках чи підвалах”.
Білозерчанка Інна Корміленко переконана, що сховища мають бути стаціонарні, розташовані під будинками.
“Пам’ятаю, на початку війни ми з подругами взяли на себе обов’язок розчистити одне з таких укриттів. Ми прибрали сміття, занесли ліки, посуд, їжу, ковдри, піддони. У ньому постійно перебувало до 50 людей. Було темно, не було санвузла, запах був нестерпний… Але люди там залишалися, боялися й спали прямо в цьому укритті. Згадую це з болем”, – розповідає жінка.
“Зараз для нас дрони – це найбільший страх. Сховища допомагають від них, хоча шанс вижити залежить від того, чи встигнеш добігти. Іронія в тому, що ці “будки” вздовж доріг є скрізь, але коли потрібні – знайти їх дуже складно, ніби закон підлості. Я не знаю, як оцінити ефективність цих укриттів. Якщо вони врятували хоча б одне життя – це вже ефективно. Проте здається, що замість численних залізобетонних “будок” було б краще мати більш досконалий захист від дронів”, – говорить жителька обласного центру Анастасія.
“Для нас сьогодні мобільні бетонні укриття – малоефективні, а обладнати стаціонарні просто неможливо, хоча влада на це і виділила кошти, здається, – ділиться жителька Станіслава Ірина. – Ми навіть з двору вийти боїмося через постійну дронову небезпеку. Нерви вже просто не витримують від того усього. З одного боку боїмося, з іншого – не хочемо виїжджати, бо якщо покинемо житло – повертатися вже точно не буде куди”.
Безпека – в основі відбудови Херсонщини
Сьогодні пріоритетним напрямком відновлення Херсонщини залишається будівництво укриттів, до якого долучаються представники влади, міжнародні благодійні організації та громадські активісти. Успішний приклад такої співпраці – облаштування укриттів на території Білозерської громади, у населених пунктах, віддалених від лінії фронту.
За два роки за підтримки благодійних фондів “Save the Children” та “Імені Федора Шпиги” вдалося відновити понад 85% сховища в навчальному закладі громади, повідомили у Білозерській СВА
Також у 2024 році за сприяння благодійників полагодили покрівлю одного з корпусів закладу, понад півсотні вікон замінили за рахунок місцевого бюджету. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами UNICEF та проєктом “Зміцнення громадської довіри” (UCBI – 4) у закладі облаштували сучасний цифровий освітній центр та відкрили клас безпеки.
Також від благодійників освітній заклад отримав нове навчальне обладнання, канцелярію, спортивний інвентар, мультимедійні пристрої, обігрівачі та кондиціонери. Цьогоріч в ліцеї планують завершити ремонт укриття та модернізувати харчоблок за державні кошти.
Питання підвищення рівня безпеки на Херсонщині залежить від багатьох чинників – як ситуації на фронті, так і внутрішніх процесах у громадах. Щоб отримати спонсорську допомогу на облаштування укриттів, потрібно чітко розуміти запити населення та спрогнозувати ефективність проектів.
“Нещодавно у нашій Чорнобаївській громаді відбулося засідання робочої групи з безпеки, – каже начальник відділу муніципальних ініціатив та інвестицій Чорнобаївської сільської ради Херсонської області Зорє Ганієва. – Із 7 тисяч населення, яке наразі проживає у громаді – більше тисячі дітей віком від народження до 16 років (шкільний вік), трохи більше молоді від 16 до 18 років. Всі вони потребують соціалізації. Йдеться про діяльність закладів культури, освіти, спорту. Новопризначеній молодіжній раді також потрібна допомога, а донори до нас не їдуть, бо безпека не дозволяє”.
За словами Зорє Ганієвої, наявність укриття автоматично дає можливість провести захід, організувати навчання та інші активності. Чорнобаївська громада межує з Миколаївською областю. Саме тому є населені пункти, де адміністрація може приймати делегації з інших громад і проводити навчання щодо проєктної дільності, комунікації під час відновлення громади.
Щоб підвищити безпекову ситуацію в громаді у кожної служби свої виклики, пов’язані перш за все із фінансуванням. Зокрема, поліція зацікавлена у зменшенні правопорушень, тому їм потрібні системи відеонагляду та фіксації швидкості автомобілів, а також РЕБи для спецтранспорту та детектори дронів;
Місцевим рятувальникам необхідне устаткування та обладнання протипожежних заходів. Працівники старостатів переймаються, як згуртувати людей, облаштувати простори для занять, організувати гуртки, спортивні секції тощо.
Місцеві освітяни намагаються розв’язати задачі щодо соціалізації дітей, бо школярі ховаються у ґаджетах, малорухливі, немає або мало місць для офлайн заходів. При цьому потрібно врахувати доступність приміщень і безбар’єрність.
Хто допомагає херсонцям вижити
Для мешканців прибережних населених пунктів Херсонщини чи не єдиний спосіб вижити – погодитися на евакуацію.
У цьому людям готові допомогти представники місцевої влади та благодійники.
На сайті Херсонської ОВА є інформація, що евакуюватися з Херсона можна з двох пунктів: Детальна інформація за телефоном гарячої лінії: 0800 33 0951.
БФ Helping to Leave здійснює безоплатну евакуацію з Херсона й області. Щоденно евакуаційний автобус прямує з Херсона до Одеси та Миколаєва. Для людей, які бажають евакуюватися в інші населені пункти, організація купує квитки на автобус або потяг. Евакуація здійснюється за попереднім записом. Щоб залишити заявку, треба звернутися в кол-центр за номером: +38 (093) 17-76-458 або на гарячу лінію Херсонської ОВА 0800 33 0951.
“Якщо людині потрібне розміщення після прибуття, вона звертається до кол-центру Helping to leave. В організації є відділ реінтеграції, який допомагає знайти тимчасове житло через партнерські організації, такі, як “Карітас”, який приймає людей віком 60+, або з іншими організаціями, що забезпечують розміщення на Західній Україні”, – каже Юлія Кострік координаторка Херсонського напрямку Helping to leave.
Організація також евакуює маломобільних осіб, співпрацюючи з Червоним Хрестом та Херсонським загоном швидкої допомоги. Для людей похилого віку Helping to leave допомагає знаходити місця в державних геріатричних пансіонатах, переважно в Миколаєві та Миколаївській області. Це відбувається через Департамент соціального розвитку Херсонської області.
Також з питань безкоштовної евакуації можна звернутися до громадських організацій “Десяте квітня” (0800332858), “Проліска” ((093) 202 22 32; +38 (066) 3370045 (Херсонська філія)) , БФ Save Ukraine (+380800333129) ГО “Сильні бо вільні”((066) 4296824).
«Ситуація погіршується, і одна з найбільших загроз зараз — це дрони. Для покращення безпеки потрібна більша кількість рекогносцировок (обстежень і розвідки). Наприклад, на одному з постів, де стоять наші хлопці, немає необхідної рекогностувальної техніки, через що дрони постійно атакують цей район. Якби вона була, ситуація могла б бути безпечнішою», – ділиться голова ГО “Сильні, бо вільні” Ігор Чорний.
Найнебезпечніші райони, де постійно відбуваються дронові атаки залишаються Антонівка, Кіндійка, Східне, Берислав.
За словами Ігоря Чорного, люди починають приймати рішення про евакуацію тільки після трагедій із сусідами чи родичами.
“Ми зустрічали родичів людей, які відмовилися від евакуації. Вони дякували нам, але з болем розповідали, що через приліт їхні близькі загинули разом під завалами будинку. Є випадки, коли батьки евакуювалися лише після того, як снаряд влучив у їхній будинок, але не розірвався”, –розповідає Ігор Чорний.
Проте поряд із трагічними випадками трапляться історії зі щасливим фіналом. Так нещодавно Ігорю Чорному з колегою-волонтером вдалося вивезти сім’ю зі Східного району Херсона: трьох дітей (16-річний хлопець, 8-річна дівчинка та наймолодша — тримісячна дівчинка). Наразі вони перебувають у Херсоні, у більш безпечному Таврійському мікрорайоні.
“Проблема в тому, що жінка вагається, бо її чоловік не хоче виїжджати. Але після розмови з главою родини вдалося домовитися: він може залишитися в Херсоні, а мама з дітьми поїде у безпечніше місце”, – розповідає про успішні евакуації Ігор Чорний.