Власна справа в умовах війни: чи є перспективи для херсонських бізнесменів?

0
633

Життя у зоні активних бойових дій – це щоденний ризик, пов’язаний із ворожими обстрілами цивільної інфраструктури. Проте на звільненій території Херсонщини знаходяться сміливці, які не просто залишаються вдома, а й успішно розвивають тут власний бізнес.

Про те, що тримає морально
Білозерчанка Альона Ткаченко – професійна кондитерка. До війни жінка працювала за спеціальністю у Херсоні та мріяла про свою справу. Не зважаючи на війну, рік тому цей задум вдалося реалізувати у рідній Білозерці.

 

“У Херсоні просто можливостей було більше, тому багато хто з Білозерки до війни працював в обласному центрі. В період окупації ми з родиною жили на Острові у Херсоні. На той час у цьому районі було відносно спокійно. Проте після звільнення Херсона від окупантів та посилення обстрілів з лівого берега ми повернулися до Білозерки. Тоді у селищі було спокійніше, і ми навіть задумалися над відкриттям власного бізнесу. Завжди хотіли, але щось заважало прийняти рішення. А тут війна, обстріли, а ми кав’ярню відкрили”, – ділиться білозерчанка.

Наприкінці травня 2023 року подружжя Ткаченків узяли в оренду невеличке приміщення у селищі, в якому до війни працювало кафе “Жираф”. Власники закладу виїхали з Білозерки.

“Так і почався наш бізнес. Я роблю те, що люблю та можу, – кондитерські вироби, за чоловіком – усі організаційні моменти. Також у штаті є бухгалтер.
У нас працює бариста, молода дівчина, але нашу каву всі хвалять, це приємно. Саме так я й мріяла, щоб відвідувачі полюбили наш заклад, приходили сюди знову і знову”, – говорить пані Альона.

Наразі жодних проблем із постачанням товарів для роботи кав’ярні немає. Все необхідне можна купити або у Херсоні, або замовити “Новою Поштою”.
“Насправді повертаються люди і до Херсона, і до Білозерки, відкривають кафе, інші бізнеси. Життя продовжується, треба жити тут і зараз. Ми обрали залишитися вдома, працюємо, втілюємо свою мрію і задоволені, що нарешті спробували відкрити свій маленький бізнес”, – ділиться білозерчанка.

Особливої підтримки від держави родина Ткаченків на собі не відчула. Поки що вони не зверталися ані за кредитами, ані за грантовою допомогою.

“Ми все робимо самі: наша відповідальність, наше рішення. Можливо, у майбутньому шукатимемо допомогу, але поки всі справи у бізнесі охоплюємо родиною, самостійно. Хоча податки нам підняли нещодавно, але сплачуємо відповідально”, – каже жінка.

Попри жахіття війни, мешканці Білозерки намагаються потішити родини на свята смачним та гарно оформленим тортиком. Майже за рік роботи кафе “Жираф” зуміло завоювати любов та довіру клієнтів, кількість яких постійно зростає. Перебої у діяльності закладу виникають лише через критичні ситуації.

“Після сильних обстрілів можемо кілька днів не працювати, страшно, і психологічно спокійніше вдома залишитися. Але потім беремо себе в руки і працюємо, бо ми потрібні людям. Якщо рік проробили, втрималися «на плаву», то будемо продовжувати”, – ділиться Альона.

Наразі кав’ярня “Жираф” – це невелике приміщення площею близько 10 квадратних метрів. Але родина Ткаченків мріє, що в майбутньому матиме не один такий заклад, можливо, і в Херсоні також.

“Окрім постійної загрози ворожих обстрілів, є й інші проблеми для розвитку бізнесу. Зокрема, дуже важко знайти персонал, а ми хочемо розширюватися, це наш позитивний план. Намагаємося зробити більшим асортимент, щоб подобалося відвідувачам.
Наша кав’ярня – це те, що нас зараз тримає у Білозерці: і морально, і матеріально. Коли робиш справу, до якої лежить душа, ще й родиною, то живеш насичено, попри все, що відбувається”, – говорить Ткаченки.

Як відновлюється бізнес у Херсонському районі
За словами начальника  Херсонської РВА Михайла Линецького, влада на усіх рівнях намагається створити сприятливі умови для розвитку місцевого бізнесу, адже від цього залежить наповнення бюджетів громад.

“У пріоритеті – аграрний бізнес, оскільки – це наша головна галузь, до якої прикута особлива увага української влади та міжнародних благодійних організацій. На розмінованих полях сьогодні активно сіють майбутній врожай. Благодійники допомагають з добривами, насінням, пальним тощо. Техніку зараз можна взяти у лізинг на вигідних умова”, – говорить Михайло Линецький.

За словами пана Михайла, наразі є непогані грантові програми для підтримки малого і середнього бізнесу. Але проблема полягає у тому, що багато хто з бізнесменів цієї категорії не наважується писати гранти або просто не знає про подібну можливість.

“Намагаємося інформувати підприємців про грантові та кредитні програми. Але, звісно, є свої нюанси. Багато хто з них втратив усе своє майно (приміщення, техніку, обладнання) під час окупації і, звісно, не працював у період з лютого по листопад 2022 року. А банк не бачить прибутків, немає що взяти у заставу, тож з кредитами виходить проблема.
Наразі Херсонська РВА разом з ХОВА працюють із Міністерством економіки та відповідним комітетом у Верховній Раді щодо узгодження цих питань. Треба допомогти бізнесу вижити. Бізнесмени дуже активні, готові ризикувати, тож допомога від держави їм вкрай необхідна”, – наголошує начальник Херсонської РВА.

Наразі працює Міжнародний реєстр збитків через агресію Росії, до якого можна подавати заявки через “Дію”. Зафіксувати збитки можуть ФОПи що втратили своє майно. Комерційну нерухомість поки що, на жаль, неможливо внести до бази даних. Проте це тимчасова проблема.

“Думаю, сьогодні бізнесменам все-таки робити технічний звіт на об’єктах з пошкодженим майном, кошторис відбудови, проводити потрібні експертизи, щоб в необхідний момент подати на відшкодування”, – радить пан Михайло.

Ситуація у Херсонському районі щодо стану малого та середнього бізнесу, говорить керівник ХРВА, дуже різниться. Декому із підприємців пощастило вивезти частину майна для ведення бізнесу і релокувалися до Миколаївської або Одеської області.

“Знаю, наприклад, що агрофірма “Роднічок”, яка вирощувала томати, виробляла томатну пасту для продажу за кордон, мала до вторгнення поля і у Херсонському районі (Музиківка), і у Скадовському, і на Миколаївщині. Зараз вони працюють на тих полях, які вже розміновані, продовжують діяльність, дають робочі місця людям”, – ділиться керівник.

Михайло Линецький називає підприємців, які працюють сьогодні у звільнених громадах Херсонщини – справжніми героями сьогодення, які підтримують країну.
За словами керівника Станіславської СВА Олександра Бабуцького, за період окупації та військових дій на території громади свою діяльність припинило 80% підприємств та ФОПів.

“Після деокупації бізнесменів, які сплачують податки, у нас в громаді залишилося лише 18, до війни було 58. Фермерських господарств зараз – 16, до російського повномасштабного вторгнення працювало 38. Порівняно з 2021 роком доходи місцевого бюджету, отримані від сплати податків бізнесом, зменшилися на 64,5%”, – говорить Олександр Бабуцький.

Проте керівництво Станіславської громади працює над тим, щоб підприємці поверталися до роботи. Для цього у 2023 році адміністрація прийняла рішення про встановлення нульових ставок по податку на нерухомість та земельних податок. Наразі СВА розглядає заяви щодо встановлення пільг зі сплати місцевих податків від суб’єктів оподаткування в індивідуальному порядку та приймає відповідні рішення.
Наталя Гридіна, начальниця відділу регіонального розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Дар’ївської сільської ради розповіла, що СВА планує розвивати у громаді соціальне підприємництво.

“Зараз ситуація в громаді складна, багато бізнесів позакривалося. Знайти роботу, на жаль, проблематично, а власна справа стала б виходом для безробітних. Ми б хотіли, щоб жителі нашої громади розвивали саме такий вид бізнесу, коли дуже велика увага приділяється соціальній складовій. Наприклад, соціальне таксі, крафтове виробництво. Хай прибуток і не надвеликий, проте величезна користь для свого населеного пункту, наймані працівники. На таких умовах можна було б легко отримати гранти від Центру зайнятості, донорське фінансування. Намагаємося людям пояснити, щоб пробували започаткувати щось своє, громада завжди підтримає інформаційно, і не тільки”, – говорить Наталя Гридіна.

 

Жителі громад задоволені місцевими підприємцями
Пані Анна з Білозерки жартує, що їм би дуже став у нагоді магазин, де продають винищувачі F-16 та системи ППО, щоб захистити рідне селище від ворожих обстрілів.

“А якщо серйозно, то, в принципі, все у нас є. Продуктові магазинчики працюють, хозтовари, аптека, перукарня, одяг можна купити, є секонд-хенд. Єдине, що цікавить: кажуть, відкрили соціальну пральню. Для кого вона конкретно призначена? Бо зараз після обстрілів у людей проблема, бо буває, що немає світла і води. Так, я думаю, всі платили б якусь копієчку, щоб випрати і посушити у цій пральні речі”, – говорить білозерчанка.

Жителька Олександрівки пані Світлана, незважаючи на складну безпекову ситуацію у селі, в принципі, задоволена роботою місцевих підприємців.

“Є чотири магазини продуктові. Також продукти на базарчику можна купити двічі на тиждень. А от аптеки, на жаль, немає. Якісь ліки у ФАПі можна знайти, але за рецептурними треба їхати до Миколаєва чи Херсона”, – ділиться пані Світлана.

Поступове відновлення бізнесу сьогодні триває у Чорнобаївській громаді.

“Село велике, хоча й багато виїхало з нього наразі, але після відміни виплат ВПО багатьом переселенцям люди повертаються додому. Бачиш, що магазин було зачинено, а тут вже через тиждень знову відкрився, вже з новим господарем. Можна купити все, не треба їхати до Херсона. Тим більше у нас працює супермаркет АТБ.
Є ФАП, ветлікарня. Можна купити корм для тварин, відремонтувати речі, підстригтися, навіть піцу замовити і вареники купити. Ходить соціальний автобус на Миколаїв. Так що побут у нас тут нормально організовано”, – говорить місцева мешканка Олена.

 

Хто може допомогти місцевому бізнесу

На деокупованій частині Херсонської області у 2024 році втричі зменшилася кількість зареєстрованих безробітних, а з початку року зареєструвалися майже пів тисячі нових підприємців, повідомив заступник голови Херсонської ОВА Михайло Лемак. За його словами, протягом останніх місяців до бюджету області надійшло 190 млн грн податків, які сплатили підприємці.

За інформацією Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за 4 місяці 2024 року від суб’єктів господарювання та громадян до місцевих бюджетів Херсонщини надійшло 629,1 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів.

“Лідерами по надходженню коштів є платники Херсонської міської територіальної громади, якими мобілізовано 360,5 млн грн або 57,3% від загальних надходжень. За ними йдуть Великоолександрiвська та Бiлозерська СТГ, бюджети яких отримали 23,8 млн грн (3,8%) та 15,2  млн грн (2,4%) відповідно”, – повідомив в.о. начальника ГУ ДПС Херсонщини Сергій Олефіренко.

Виконувач обов’язків директора департаменту розвитку економіки Херсонської ОВА Артем Мішин розповів, що за останній рік бізнесменів у регіоні побільшало.

“Сьогодні у нас є в податкових органах на обліку 33 тисячі фізичних осіб підприємців, 37 тисяч юридичних осіб. Серед саме суб’єктів господарювання приватного сектору сьогодні десь трохи більше 3 тисяч активних платників податків. За минулий рік було зареєстровано близько 2,5 тисяч нових ФОПів. Повернулося також 116 підприємців і перереєструвалися в Херсонській області 189 юридичних осіб», – говорить Мішин.

Запуск нових потужностей та створення робочих місць є передумовою економічної функціональності регіону та повернення жителів додому. Сьогодні для підприємців діє ряд державних та неурядових програм, які підтримують бізнес в умовах воєнного стану.

  • Грант для ветеранів та членів їхніх сімей(єРобота): можна отримати від 250 тисяч гривень до 1 млн грн при умові створення від 1 до 4 робочих місць та 30% власного фінансування.
  • Державна програма щодо створення або розвитку власної справи(єРобота): гранти від 50 до 250 тис грн на запуск або розвиток власної справи при умові створення принаймні 1 робочого місця
  • Державна програма щодо отримання гранту на розвиток тепличного господарства (єРобота): покриття витрат до 7 млн грн на створення теплиць площею від 0,4 до 2,4 га (але не більше 70% витрат) за умови побудови такої теплиці протягом 1 року та створення не менше 14 робочих місць на 1 га площі модульної теплиці.
  • Державна програма щодо отримання гранту на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства (єРобота): покриття витрат на створення садів, ягідників, виноградників від 140 до 400 тис. грн на 1 га (але не більше 70% витрат на висадку) за умови створення робочих місць.
  • Програма мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їхніх родин від Українського ветеранського фонду: до 20 тис грн на купівлю товарів та обладнання для ведення власної справи.
  • Державна програма щодо компенсації за працевлаштування ВПО.
  • Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”, що здійснюється Фондом розвитку підприємництва.

Крім того, є ряд інших грантових можливостей для підприємств та ФОПів:

  • Грантова програма для допомоги мікро- та малим підприємствам, які працюють на територіях, близьких до фронту від Forbes BrandVoice та PIN-UP (гранти від 200 тис. до 500 тис.грн).
    Підтримка крафтових виробників та ремісничих мікропідприємств від благодійного фонду «Це Крафт» (поворотна фінансова допомога до 40 тис грн.)

Олена Бджола

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь