Весняна посівна на Херсонщині: паростки надії на обпаленій війною землі

0
150

Сьогодні у звільнених громадах Херсонщини триває весняна посівна кампанія. Робота фермерів ускладнена забрудненням земель вибухонебезпечними предметами, браком техніки, посівних матеріалів, високими цінами на пальне та добрива, а також продовженням бойових дій. Проте, не зважаючи на всі ці виклики, херсонські аграрії поступово збільшують обсяги виробництва.

Головні ризики для аграріїв

Керівник фермерського господарства “Роксолана” у Миролюбівці Максим Максимов майже 25 років займається агробізнесом. До війни на великих площах поблизу села фермер вирощував зернові, бобові, олійні, баштанні та овочеві культури.

Навесні 2022 року аграрій продовжив обробіток землі, але до того моменту, поки окупанти не натякнули на необхідність переходу українського аграрного підприємства під російську юрисдикцію. Одразу після цього Максим Максимов виїхав із родиною на “вільну Україну”. А вже через два тижні після звільнення рідного села від російських окупантів повернувся додому та продовжив працювати.

“Важко було на початку. Адже частина техніки згоріла, інша – була пошкоджена. Землю окупанти рясно «засіяли» мінами. Проте треба було відновлювати втрачене, тож зібрав робітників і стали все приводити до ладу.
Найголовніше – розмінування. Рятувальники нам допомагали, звісно. Але потім ми займалися цим самі. Хлопці навчилися працювати на міношукачах, які ми придбали для господарства. Коли знаходили вибухонебезпечні предмети, серед яких було найбільше реактивних снарядів, – телефонували до ДСНС, приїздили сапери і знешкоджували”, – розповідає аграрій.

За словами пана Максима, розміновування проходило з січня до травня 2023 року. Після цього у фермерському  господарстві  взялися за звичні справи – сіяли, саджали, плекали врожай.

“Наразі зернові, олійні, технічні культури вирощуємо на площі близько 700 гектарів. Але хочеться ще більше! Горя нам війна принесла багато…  Хоча у нас більш-менш спокійно з обстрілами, але земля дуже забруднена ворожою зброєю. І це екологічна проблема на десятки, а то й на сотні років.
Ще одна болюче питання для нашого господарства – брак коштів на добрива. Врожайність через це упала вдвічі”, – зазначає Максим Максимов.

Крім того, чималого клопоту херсонським фермерам доставляють польові гризуни та інші шкідники, які заполонили сільськогосподарські угіддя. Боротьба з ними також потребує часу та додаткових витрат.

Проте фермерське господарство “Роксолана”, за словами керівника, зберегло свій найцінніший ресурс – спеціалістів. Наразі тут працює майже та сама кількість робітників, що й до “великої війни”.

“У цьому році вже посіяли горох та ячмінь. Але прогнозувати врожайність сьогодні неможливо. Важко з поливом, бо знищено  крапельне зрошення і дощувальні машини. А в нашому посушливому регіоні опади трапляються нечасто. Сподіваємося, що будуть гранти саме на зрошення від міжнародних організацій. Для нас це вкрай важливо, – говорить аграрій. –  Тішить те, що наша громада увійшла в зону пільгового кредитування, тож спробуємо отримати допомогу”.

За словами фермера, через війну на території Херсонської області повністю змінилася логістика експорту сільгосппродукції. Якщо раніше її везли з Миролюбівки на Миколаївщину, то тепер маршрут інший – Рені та Ізмаїл на Одещині. Адже Кінбурнська коса знаходиться під окупацією і саме з неї російські військові обстрілюють Миколаївську область, цілячи по складах з українським зерном.

“На даний момент транспортні видатки досягли 25% від загальної вартості нашого товару. Якщо раніше витрачалося 100 літрів дизпалива на перевезення 75 тон збіжжя, то тепер  600. Та й ціни на пальне зросли”, – журиться аграрій.

Понад 20 років аграрним бізнесом у селі Солдатське Станіславської громади займається Володимир Теник, керівник фермерського господарства “Богуслав-Земля”. До війни тут вирощували пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник та баштанні культури.

Фото – Суспільне

Під час російської окупації загарбники знищили техніку господарства, вкрали комбайни, трактори, сівалки, обладнання для зрошення. Частина врожаю, який не змогли зібрати, згорів внаслідок бойових дій, інша –  просто згнила на полях. Тільки-но звільнили правобережну Херсонщину – чоловік одразу приступив до розмінування своїх полів за допомогою військових саперів.

Фото – Суспільне
“У нас все було щільно заміновано, знаходили на одному полі до 150 мін.  Розмінування зайняло півроку, хоча вибухонебезпечні предмети все одно трапляються і зараз. Був такий випадок: йде розмінування, всі сапери працюють у темпі, а один повільно-повільно, аж хотілося йому зауваження зробити. Потім, думаю, не лізь, людина свою справу знає. І що ви думаєте – він знайшов міну там, де вже кілька разів пройшлися. Велику, протитанкову. Там поряд було з двох сторін по чотири міни. І ця по центру”, – розповів Володимир Теник.

Також фермер згадує, як сапери вилучили на його полях фугасний снаряд. Коли його підривали, стовп полум’я сягнув на десятки метрів. Страшно навіть подумати, що це смертельне залізяччя могло залишитися у землі та призвести до біди…

“І після розмінування у нас всяке бувало. Трактор наїхав на міну, пошкодило машину, водій, на щастя, залишився живий. Або був випадок: розмінували, зорали, засіяли. А потім вже культиватор поїхав та “зачепився” за міну…”, – розповідає аграрій.

До великої війни з Росією у фермерському господарстві Володимира Теника працювало 30 людей. Наразі – всього 12. Причини різні – мобілізація, виїзд до іншого регіону та загибель.

“Минулого року ми засіяли 70 гектарів пшениці. Цьогоріч частково засіяли поля вже озимою пшеницею – 1500  гектарів, а також ріпаком. Який буде врожай, складно сказати, наразі бракує коштів на добрива, які вносили у землю раніше. Але робимо, що можемо”, – ділиться фермер.

Під час російської окупації Володимир Теник втратив аграрної техніки на 900 тисяч доларів: сівалки, три ковші, два комбайни Jonn Deer. Наразі фермер дуже вдячний своїм друзям, Фонду Говарда Баффета, БФ “Жнива Перемоги” за надану в оренду сільськогосподарську техніку. Це трактори, сівалки та комбайн. Колеги-фермери допомогли також із посівним матеріалом.

 

Перспектива – за відновленням зрошення

Серед гострих проблем у відновленні галузі херсонські фермери називають відсутність зрошення. Російські окупанти зруйнували Інгулецьку зрошувальну систему та залишили без поливу десятки фермерських господарств.

Фото – Суспільне

Говорити про відбудову Каховської ГЕС поки що не доводиться, але певні зрушення у цьому питанні все ж таки є. За інформацією Херсонської ОВА, обласна влада планує у 2024 році відновити локальні системи зрошення. Зі слів директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОВА Дмитра Юнусова, на реалізацію проекту необхідно 100 мільйонів гривень.

В межах ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС Кабмін виділив 5 мільярдів 149 мільйонів 677 тисяч 13 гривень на будівництво магістральних водогонів. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду 22 березня. Зазначену суму виділили Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Сьогодні ми не можемо говорити про максимальне пришвидшення процесу відновлення сільського господарства на звільненій території Херсонщини, проте зацікавленість у відбудові аграрного регіону з боку держави та спонсорів дає надію місцевим фермерам на відродження галузі.

 

Херсонські аграрії нарощують виробництво

За інформацією Херсонської ОВА фермери, які працюють на правобережній частині області, планують засіяти майже 153 тисячі гектарів полів. Йдеться про ярі зернові, зернобобові, технічні культури, а також баштанні та овочі. Херсонські аграрії планують збільшити площі під баштанні культури та овочі, а також обсяги вирощування зернових. У порівнянні з минулим роком площі посівів на звільненій території області збільшилися втричі.

Розширення посівних площ стало можливим завдяки збільшенню обсягів розмінування. Наразі на Херсонщині розміновано понад 232 тисячі гектарів, що складає 34% від загальної території, яка підлягає розмінуванню.

Під час осінньої посівної кампанії сільгоспвиробники Херсонщини засіяли 68 тисяч гектарів земель: майже 50 тисяч зерновими та зернобобовими культурами, решту — ріпаком. У порівнянні з минулим роком, показники зросли майже вдвічі.

Фото – ДСНС, Фейсбук

Фото зі сторінки Державної спеціальної транспортної служби

Наразі першочергово проводиться гуманітарне розмінування земель із залученням інженерно-саперних підрозділів.  Так, на території Музиківської територіальної громади проведено повне розмінування земель сільськогосподарського призначення загальною площею 10553 га. На території Дар’ївської територіальної громади обстежено та розміновано 16261,56 га, Чорнобаївської територіальної громади – 2200 га сільськогосподарських угідь. Продовжуються роботи щодо обстеження сільськогосподарських угідь, польових доріг та лісосмуг на наявність вибухонебезпечних предметів і мінування.

 

Хто може допомогти аграріям

Уряд затвердив відповідний порядок компенсації витрат фермерам за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. 80% вартості розмінування – саме стільки держава компенсуватиме фермерам, які працюють на власній чи орендованій землі.

Ціна на послуги з розмінування визначатиметься на відкритих торгах в системі Prozorro, а компенсація надаватиметься лише раз за одну забруднену ділянку.

Також уряд розширив напрями державної підтримки фермерів, які зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, та збільшив розмір виплат.

Як повідомили у Міністерстві аграрної політики,  раніше Кабмін прийняв постанову № 300 стосовно підтримки фермерів. Порядок затвердили ще у 2022 році.

Зокрема, відповідно до ухвалених змін, аграрії тепер можуть розраховувати на таку підтримку від держави:

  • бюджетна субсидія на 1 га фермерам, які обробляють до 120 га сільськогосподарських земель. Розмір підтримки збільшено з 3,1 тис. грн до 4 тис. грн на 1 га;
  • окрема бюджетна субсидія на 1 га для аграріїв з деокупованих територій та тих територій, на яких завершені бойові дії. Виплати складають 8 тис. грн на 1 га.

Для того, щоб отримати виплати, необхідно подати заявку через ДАР у період з 1 травня по 30 червня 2024 року.

Крім того, уряд запускає програму 25% компенсації вартості сільгосптехніки українського виробництва. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів України 8 березня 2024 року. Для отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграріям необхідно буде придбати техніку вітчизняного виробництва та подати до уповноваженого банку заявку на компенсацію і підтвердні документи.

Також аграрії можуть отримати фінансову допомогу від благодійників. Зокрема, матеріальна підтримка передбачена домогосподарствам, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, та дрібним фермерам.  До 3000 дол. США надає Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps. У програмі можуть взяти участь місцеве населення та внутрішньо переміщені особи, які потребують допомоги у відновленні сільськогосподарської діяльності, що була втрачена або постраждала внаслідок війни. Також до 75 000 дол. США від Mercy Corps можуть отримати представники малого та середнього сільськогосподарського бізнесу, які повинні надати відомості та докази того, як підприємницька діяльність постраждала від війни і як саме фінансова допомога сприятиме її відновленню.

Програми реалізовують на території Донецької, Запорізької, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей. Виняток – райони, де тривають активні бойові дії, а також райони з обмеженим доступом або високим ризиком для життя та ведення бізнес-діяльності.

Олена Бджола,

Елла Петренко

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь