Чт, 17 Кві 25
16.2°C

“Ваш торт готовий!” Як херсонська кондитерка відновлює свою справу в Одесі

Тетяна Мороз 12 Квітня, 2025

“Ваш торт готовий” – ці слова довгі роки були символом смачного свята для клієнтів кондитерки з Томиної Балки Світлани Качур. Вона випікала торти та десерти на замовлення й мріяла розширити свій маленький бізнес. За пів року до повномасштабного вторгнення, у серпні 2021 року, підприємиці вдалося здійснити задумане – Світлана відкрила затишне кафе-кондитерську в Таврійському районі Херсона. Там, на просторій кухні, вона творила справжню магію, вкладаючи у кожен десерт свої емоції та любов.

Разом із невеликою командою майстрів Світлана працювала навіть під час окупації – коли зникало світло, а постачання продуктів ставало справжнім випробуванням. Та війна не залишила їй вибору. Через постійні обстріли й небезпеку, підприємиця змушена була покинути свою кондитерську, рідний дім і переїхати до Одеси.

“Білозерка.Інфо” розповідає, як невтомна майстриня намагається почати свою справу на новому місці, залишаючи серце з херсонцями.

“А вступай на кондитера!

Світлана Качур займається кондитерською справою вже понад 12 років. Перший досвід вона здобула одразу після закінчення фахового училища, працюючи кондитеркою в херсонських кафе та ресторанах. Проте усвідомлення того, що створення десертів – це її справжнє покликання, прийшло не одразу. Після школи вона довго вагалася, яку професію обрати, аж поки мама – професійна кухарка – не сказала: “А вступай на кондитера! Навіть якщо не сподобається, то це те уміння, яке завжди залишиться з тобою”.

Під час навчання наставники побачили у Світлані кондитерський талант. Вони повірили в її здібності, і після випуску дівчина отримала найвищий – п’ятий розряд. На випускному іспиті, який для неї влаштували майбутні роботодавці, вона приготувала торт “Зимова вишня” – і одразу отримала першу роботу.

Лише на деякий час Світлана відійшла від справ – після народження сина Дениса. Та коли той підріс, повернулася до улюбленого заняття. Працюючи в одному з херсонських кафе, вона почала паралельно пекти торти на замовлення вдома.

Люди куштували Світланині десерти і ділилися одне з одним захопленими відгуками.

“Паралельно я розповідала про свою випічку в соціальних мережах. Найбільшої популярності набула сторінка в Instagram, де приймаю замовлення і досі, але найкращу рекламу зробили мені клієнти, які розповідали іншим про смак того чи іншого тортика. Це надихало, я придумувала нову рецептуру, а коли бачила, як від моїх десертів сяяли очі клієнтів, розуміла – це більше ніж гроші!” – каже кондитерка.

Незабаром її замовлення були розписані на два-три місяці вперед, і, щоб мати більше простору для роботи, Світлана облаштувала біля будинку в Томининій Балці окрему майстерню. Згодом вона вирішила працювати на себе.

Десерти, що дарують радість

“Якось перед новорічними святами я спекла 20 тортів за один день. А ще ж потрібно було їх запакувати і доставити! Більшість клієнтів були з Херсона, і щоразу, щоб передати замовлення, доводилося долати чималу відстань. Тоді я й задумалася про власну кондитерську в Херсоні”, – розповідає Світлана.

Приміщення в Таврійському районі одразу припало Світлані до душі. Воно було занедбаним і потребувало серйозного ремонту, але мало головну перевагу – простору кухню. Плануючи розвиток свого солодкого бізнесу, підприємиця зрозуміла: тут можна випікати не лише на замовлення чи для клієнтів кав’ярні. Це місце могло стати виробничим цехом, звідки випічку доставляли б у майбутні точки бренду “Ваш торт готовий”, які сподівалася відкрити. Тож Світлана уклала договір оренди й почала працювати.

“Спочатку було складно: я знайшла двох барист, але помічників-кондитерів у мене не було. Тому, щоб встигати з замовленнями, доводилося ночувати на диванчику в кімнаті, яку ми облаштували для дитячих свят”, – пригадує кондитерка.

Тим часом справа розвивалася. Незабаром у Світлани вже був повний колектив – до неї приєдналися ще дві майстрині.

А херсонці щодня заходили до “Ваш торт готовий” випити кави з ексклюзивним десертом або скуштувати шматочок запашного торта, щоб потім обрати свій смак і замовити його в подарунок чи на родинне свято.

“Це був новий рівень. Тепер люди мали змогу скуштувати різні торти й обрати свій улюблений. Можна було зробити індивідуальне замовлення чи просто придбати готовий торт з вітрини – таким, як є, або з декором і потрібним написом. Якось до кав’ярні завітали її постійні клієнти. П’ять років поспіль вони замовляли один і той самий фруктовий торт, змінюючи лише тематичний декор. Цей десерт їм дуже подобався, і вони боялися пробувати інші начинки, вважаючи, що нічого кращого не знайдуть. Але цього разу, спробувавши інші торти, були здивовані: “Чому ж ми всі ці роки замовляли один і той самий десерт, якщо всі начинки такі смачні?” – з теплотою в голосі переповідає Світлана.

Вона розповідає, що заради її “горішка” – удосконаленого десерту за рецептом бабусі – люди приїжджали до кондитерської з різних районів Херсона. Пригадує і те, як створювала торт “Риба-осетр” для завзятого рибалки, чи прикрашала живими червоними трояндами чотириярусний весільний торт у елегантному білосніжному стилі. До речі, саме цей торт став найбільшим у її практиці – важив аж 16 кілограмів!

Сміючись, Світлана ділиться ще однією кумедною історією з мирних часів:

“Під вечір забігає до кондитерської чоловік – схвильований, майже панікує. Каже, мало не забув про день народження донечки, тож терміново потрібен яскравий дитячий торт. Я запропонувала прикрасити його макарунами – це був найшвидший варіант. Одразу побачила в очах клієнта подив, але він таки погодився. А за годину, забираючи замовлення, полегшено зітхнув: “Ух, а я вже думав, ви мені на торт макаронів начіпляєте!” Як же ми сміялися!” – з усмішкою розповідає кондитерка.

Особлива місія

Кондитерська на Таврійському стала улюбленим місцем відпочинку херсонців. Але коли почалася повномасштабна війна, Світлана з відчаєм у серці закривала своє дітище.

“Я зібрала всю випічку з вітрини, заготовлені продукти та заморожені ягоди з холодильників і завезла в лікарню, де в перші дні приймали наших поранених бійців. А потім окупанти зайшли в місто. Кілька місяців ми не працювали. Тоді ніхто з нас не розумів, що відбувається і що буде завтра. Але згодом я, на свій страх і ризик, вирішила спробувати. Ми з дівчатами виходили на роботу один раз на тиждень, і за зачиненими дверима пекли торти на замовлення, які швидко передавали клієнтам. Та найчастіше мені доводилося везти торти через російські блокпости. Це було так моторошно, що навіть після звільнення я ще деякий час боялася дивитися на наших військових, забуваючи, що тепер це безпечно. Але тоді я переборювала страх, бо мала особливу місію…” — розповідає жінка.

Вона пояснює, що тоді замовлення робили ті, хто виїхав з окупації. Вони просили спекти і передати десерти своїм батькам, які залишалися на Херсонщині. Таким чином намагалися хоч трохи підняти настрій рідним.

“У своїх повідомленнях вони просили разом з тортиком передати родичам записки, бо спілкуватися телефоном було небезпечно. І я переписувала їхні слова. У тих коротких записках було стільки любові! «Ми сумуємо, ми вас любимо, ми обов’язково повернемося до Херсона!». Я привозила торт, віддавала листа і плакала разом з адресатами!”

Згодом запрацювала і кав’ярня. Херсонці скучили за ароматом спокою, який нагадував їм мирне життя, і вони залюбки збиралися в кондитерській.

А Світлана зібрала всі свої запаси, знайшла постачальників, які продовжували працювати, скуповувала залишки продуктів у власників зачинених магазинів й кав’ярень і… пекла, пекла, пекла!

Але коли орки перебили вишки і не стало світла, створювати десерти в “Ваш торт готовий” перестали. Генератор не справлявся з сучасними пристроями. Зате кавомашини працювали справно, і каву херсонцям почали робити безкоштовно. Разом із тим у кондитерській можна було зарядити телефон та інші пристрої.

Так кав’ярня на генераторі працювала майже до визволення Херсонщини.

Тримає улюблена справа

Світлана Качур залишилася в Херсоні одна. Усі її рідні виїхали з небезпечної зони. Син з колишнім чоловіком опинився в Норвегії, але дуже швидко Денис повернувся в Україну і пішов до ЗСУ. Виїхав з окупації рідний брат Світлани, після визволення, коли росіяни почали обстрілювати Херсонщину з лівобережжя, покинули дім в Томиній Балці і її батьки. А Світлану до недавна тримала в Херсоні улюблена справа. Вона жила в квартирі своїх клієнтів, які виїхали з міста.

Правда, одразу після визволення, доки в місті відновлювали світло, вона поїхала на Хмельниччину, де тоді перебував її син. Але, хоч і була поряд з рідною людиною, зізнається: стала дуже сумувати за своєю кондитерською. “Я не могла спокійно спостерігати, як тут без страху варять каву, а виплекана мною «дитина» стоїть зачиненою”. Тому через місяць жінка повернулася до Херсона.

Навесні 2024 року вона відкрила кондитерську, намагаючись повернутися до попереднього ритму. Але повноцінної роботи не вийшло: все більше херсонців через обстріли та дронові атаки покидали свої домівки.

“Та й в моїй душі вже засів страх. Наш будинок у Томиній Балці частково пошкоджений через приліт. Ударом знесло ворота, огорожу, повибивало вікна і шифер. Тричі прилітало біля багатоповерхівки, де я мешкала в Херсоні. А останній раз, у листопаді 2024 року, удар прийшовся прямо в наш під’їзд: на два поверхи вище загорілася квартира, і там загинула людина… Тоді я дала собі час до Нового року, але тривожні думки мене не покидали. Я розуміла: з таким настроєм, якщо й зможу тут працювати, то не розвиватимуся. Просто тупцюватиму на місці, не знаючи, що мене чекає завтра”, – каже кондитерка.

“Якщо душа не витримає, можна рвонути до Херсона!”

У розмові жінка зізнається: дуже любить Херсон, гуляти його вулицями, особливо парком, споглядати розлогий Дніпро. Тому й обрала для тимчасового прихистку Одесу, куди раніше виїхали її подруги. “Тут є море, схожий клімат, і до Херсона близько — можна рвонути, якщо душа не витримає!” – пояснює Світлана.

Підприємиця продала все своє промислове обладнання. До Одеси привезла лише побутову техніку — духовку, кухонний комбайн та інші кулінарні ґаджети. У 40 років Світлана повернулася до того, з чого починала: пече торти на замовлення, декоруючи їх цікавими прикрасами та оригінальними написами. Але конкуренція в Одесі чималенька, і кондитерці знову доводиться виборювати своє місце під сонцем. Втім, завдяки величезному досвіду, її торти стали настільки смачними та елегантними, що ми впевнені — вона швидко набере свою клієнтську базу і тут.

Кілограм торту від Світлани Качур коштує 750-850 грн. У її арсеналі 15 класичних рецептів, які за бажанням клієнтів можуть змінюватися і міксуватися.

“Діти найбільше люблять у моїх тортиках фруктову начинку з легким, найніжнішим вершковим кремом і свіжими ягодами. Вони із задоволенням зʼїдають всю порцію, бо крем схожий на вершкове морозиво. А от дорослим дуже полюбився «Червоний оксамит» з вишнею – це ароматна, насичена смаком ванілі начинка з крем-чизом і додаванням вишневого конфі”, – розповідає кондитерка про свої солодкі вироби.

Іноді майстриня викладає рецепти на сторінках у соцмережах, радо ділячись секретами з тими, хто хоче створити маленьке диво власноруч.

А нещодавно вона навіть запросила одеситок на бранч зі створення бенто-торту, з професійними фото та відео на згадку.


Втім, зв’язок з Херсоном Світлана не втратила. Її торти й досі мандрують до рідних клієнтів через перевізників, бо попит не зник. Тепер Світлана намагається відкрити нову сторінку своєї справи в Одесі, але серцем вона завжди залишатиметься там, де колись з теплом казала: “Ваш тортик готовий!”.

Ірина Квітка

Тетяна Мороз

Статті автора