Валентина Майорова ділиться досвідом у Європі та мріє повернутися до Білозерки

0
614

До війни Валентина Майорова була власницею салону краси «Німфа» у Білозерці. Свою справу жінка відкрила ще у 2008 році. Починала з невеличкої перукарні, яка згодом стала не лише сучасною студією краси, а й місцем для професійного зростання молодих перукарів.

З часом заклад приваблював усе більше і більше клієнтів та замість маленького куточка краси з’явився сучасний салон, який привертав увагу не лише місцевих мешканців, а й гостей із інших міст.

Відчувши потребу у професійних кадрах, власниця салону почала влаштовувати на роботу людей, яких самостійно навчала. Таким чином, для багатьох салон став не лише місцем краси, а й місцем для кар’єрного зростання та самореалізації.

“Люблю спостерігати, як у моєму салоні людина змінюється, починає впевненіше себе почувати. Я працювала навіть на вихідних, адже це було не лише моєю роботою, а й моїм хобі. Наша місія — робити людей красивішими. Я працювала навіть на вихідних, адже це було не лише моєю роботою, а й моїм хобі”, – розповідає Валентина.
Жінка постійно удосконалювала свої професійні навички — навчалася на колориста навіть у країнах Європи. Перед повномасштабним вторгненням Валентина відкрила студію краси в Херсоні, де не лише надавала послуги, а й ділилася своїм досвідом.

23 лютого вона брала участь у семінарі з колористики у Каланчаку, що на кордоні з Кримом. Повернувшись додому після насиченого заходу, Валентина приступила до своєї роботи в салоні. Наступного ранку її життя змінилося назавжди…

“Я повернулася додому пізно, була дуже втомлена. Тому вимкнула телефон, зачинила вікна та спокійно заснула. Вранці почалася війна. Я відслонила штори і побачила, як ракета летить у напрямку аеропорту. Це було дуже страшно”, — з жахом розповідає Валентина.

Життя в окупації стало надзвичайно складним для підприємиці. І не лише через присутність ворога, а й серйозні проблеми зі здоров’ям. Навесні 2022 року Валентина впала та травмувала куприк, коли спускалась вдома до підвалу.

“Дякую людям, які опікувалися мною, адже лікарську допомогу майже не можна було отримати”, — з вдячністю вона згадує всіх, хто підтримав її у ті часи.

Згодом родина Валентини з чоловіком наважилися на виїзд з Білозерки. Тоді жінка змогла вивезти лише телефон і перукарські інструменти.

“Завжди думала, що я сильна, що я не пророню ані сльозинки, але коли ми побачили наших військових, ми плакали. Згодом ми дізналися, що в нашій квартирі жили окупанти та винесли з оселі все, що можна”, – згадує Валентина.

Жінку зі сім’єю прихистила в Одесі подруга. У квартирі жило багато людей, спали на підлозі. Згодом Валентина влаштувалася на роботу.

Через деякий час родина вирішила виїхати до Польщі. У Вроцлаві професійна перукарка почала працювати у салоні краси, власницею якого була українка. Валентина швидко сформувала свою базу клієнтів. Вважає, що це не складно, якщо працюєш із задоволенням та з любов’ю. До майстрині почали звертатися колишні учні з проханням продовжити навчання з перукарської майстерності.

«Зараз до мене приїжджають українці, які хочуть вчитися. Потім вони застосовують новий досвід в інших країнах. Одного разу до мене прийшла жінка років шістдесяти. Вона думала, що ніхто не візьме її на роботу через вік. Згодом жінка відкрила свій салон і успішно працює зараз», — ділиться білозерчанка.

Також Валентина з однодумцями організовують заходи, до яких залучають вимушених переселенців з України. Це не лише зближує земляків, але й допомагає збирати кошти на благодійні проекти. Наприклад, зараз триває збір на дрони, а також гуманітарної допомоги для білозерців.

«Плануємо повернутися на Херсонщину. Наразі продовжуємо сплачувати податки вдома. Сподіваюся, що ми скоро відчинимо салон, і всі наші клієнти повернуться», – мріє Валентина.

У підприємиці грандіозні плани. Жінка вчить польську мову, щоб розширити свої можливості та знайти нові шляхи для саморозвитку. Також вона взялася організовувати жіночу футбольну команду і знову бере участь у професійних конкурсах.

Одна з найбільших мрій Валентини ⸺ зібрати свою українську команду знову разом.

 

«Не важливо, чим ти займаєшся. Головне – любити свою справу, горіти нею і мати підтримку. Ніхто, окрім тебе самої, не зможе тебе змотивувати. Треба жити своєю мрією», – підсумовує розмову Валентина.

Софія Король

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь