Білозерський офіс Мережі правового розвитку продовжує проведення консультативно-роз’яснювальної роботи серед найманих працівників стосовно дотримання вимог трудового законодавства з боку роботодавців і найманих працівників.
Так, 4 червня у Станіславській амбулаторії ЗПСМ відбувся семінар для працівників закладу на тему: «Легалізація трудових відносин та забезпечення трудових прав». У заході взяли участь 25 працівників та зівудувач амбулаторії Василенко Анатолій Вікторович. Під час семінару представники ГО “ Білозерський центр регіонального розвитку“ обговорили питання щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками, юрист організації В’ячеслав Лях розповів присутнім про помилки, яких припускаються роботодавці при оформленні трудових відносин за цивільно-правовими угодами, йшлося також про дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, відпусток, тощо.
Юрист окремо зупинився на видах відповідальності, передбаченій за порушення вимог трудового законодавства та штрафних санкціях, які у зв’язку із збільшенням з 1 січня 2018 року розміру мінімальної заробітної плати зросли та дав відповіді на питання учасників заходу. Найбільше питань виникло, що стосуються щорічних відпусток та нарахування заробітної плати в цей період.
Додатково надано роз’яснення відносно особливостей надання відпустки сумісникам, а саме у випадку коли термін відпустки на основному місці роботи більший ніж за сумісництвом. В такому разі працівник має право на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи оформити відпуску без збереження заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом (п.14 ст.25 ЗУ № 504/96-ВР). Ця норма не поширюється на випадки, коли термін відпуски за сумісництвом більший ніж за основним місцем роботи. Відпустка без збереження заробітної плати за основним місцем роботи на різницю днів тривалості відпусток може надаватися лише на розсуд керівника з врахуванням інтересів підприємства.
Додатково цікавило питання щодо звільнення з місця роботи в зв’язку з переїздом, де правник роз’яснив, що розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, регулюється ст. 38 КЗпП. Частиною першою ст. 38 КЗпП визначені причини, за яких керівник (власник або уповноважений ним орган) повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, через неможливість продовжувати роботу у зв’язку з переїздом на нове місце проживання; переведенням чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступом до навчального закладу; медичним висновком, в якому вказано на неможливість проживання в даній місцевості; вагітністю; необхідністю догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом; необхідністю догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; виходом на пенсію; прийняттям на роботу за конкурсом; іншими поважними причинами. Зважаючи на викладене, звільнити працівника за його власним бажанням у день, про який він просить, можна тільки в разі, якщо він вкаже в заяві одну із наведених вище поважних причин. З іншого боку, законодавством не обумовлено при цьому надання працівником будь-яких документів, які підтверджують наявність такої причини. Тобто працівник не зобов’язаний їх надавати роботодавцю, а роботодавець — вимагати від працівника.
Захід реалізовано в рамках проекту ” Посилення правових можливостей об’єднаних громад “, за фінансової підтримки Міжнародного фонду ” Відродження “.