Соціальними мережами прокотився флешмоб від школярів Станіславського ліцею ім. К. Й. Голобородька. Учні зробили світлини з хештегами #я_хочу_навчатись_у_СВОЇЙ_ШКОЛІ #НІ_наказу_МОН.
У чому справа, наше видання дізналося в ексдиректорки ліцею, вчительки основ здоров’я та фізкультури Діни Ференц.
“Ми хотіли привернути увагу до неоднозначного наказу МОН № 850, у якому планується закриття навіть дистанційного навчання у прифронтових школах. У червні цього року стало відомо про це рішення, яке викликало хвилю протесту серед батьків учнів та вчителів. Буквально за три доби було зібрано 27 196 голосів за петицію до Кабміну України про відміну наказу. Нібито його виконання відтермінували, але не все так просто”, – говорить Діна Василівна.
Освітянка каже, що наказ стосується того, щоб перевести всіх дітей-ВПО на навчання у школах за місцем тимчасового проживання, а українців-школярів за кордоном зарахувати до Всеукраїнської дистанційної школи. Але це є порушенням Закону про освіту, який надає батькам право обирати місце та форму навчання своїх дітей.
“Дивіться, у нашому ліцеї офіційно навчається 350 учнів, хоча для роботи навчального закладу онлайн потрібно 200 дітей. У нас є наповненість класів: по 20 школярів у кожному класі. Педагогічний колектив є. Ми писали відповідні звернення від ліцею та батьківської ради у всі владні органи, вже місяць минув – відповіді немає. Може статися так, що наприкінці року нам просто закриють освітню субвенцію, а, по суті, вчителі та діти “залишаться на вулиці”, – хвилюється Діна Ференц.
Міністр освіти Оксен Лісовий обіцяє зарахувати вчителів, які залишилися без роботи, до кадрового резерву для майбутнього працевлаштування на звільненому Лівобережжі. Але до цього ще треба дожити, говорить освітянка.
“Коли ми після деокупації з ініціативними вчителями відновлювали дистанційну роботу свого навчального закладу, це було дуже складно. По суті, ми пів року працювали без зарплати, але досягли того, що наші діти можуть навчатися у своїй школі. Закрити легко, а хто тоді повернеться до села після війни, якщо школи тут немає?” – переймається вчителька.
Зараз, як каже пані Діна, обговорюються варіанти підвозу понад 80 школярів села у випадку закриття дистанційного навчання у ліцеї до навчальних закладів у більш спокійних громадах Херсонщини. Але це є величезним ризиком, адже обстріли в самому Станіславі посилилися в рази…
“Зрозуміло, що дітям потрібна соціалізація та навчання офлайн. Вони вже пережили “епоху коронавірусу”, російську окупацію. Проте не можна так “рубати” життєздатний педагогічний колектив та учнівську спільноту. Будемо боротися за те, щоб наш ліцей працював у дистанційному форматі, бо цього, перш за все, прагнуть наші учні, а ми здатні надати їм якісну освіту навіть онлайн”, – переконана колишня директорка закладу.
Ситуація з прийняттям скандального наказу МОН № 850 повинна вирішитися до середини серпня. Проте вже зараз ініційовано створення нової петиції проти відповідних змін освітянами та батьками учнів з усієї України.
Олена Бджола