У київському музеї представлять реконструйований 100-річний вітряк з Олександрівки

0
231

У Музеї просто неба у Пирогові відвідувачі зможуть побачити 100-річний вітряк з Олександрівки.
Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України. 
18 травня відвідувачам музею покажуть, як з допомогою вітряка раніше мололи борошно.
Вітряк потрапив до Музею просто неба більш ніж пів століття тому – у 1973 році. Тоді його привезли у Пирогів на реконструкцію. Проте приступити до відновлювальних робіт протягом довгого часу не могли.
Лише у 2023 році млин нарешті почали реконструювати. У його відновленні допоміг Благодійний фонд “МХП-Громаді”.
У вітряка були пошкоджені стіни, зроблені з каменю-вапняку, а також двері та дах. Окрім цього, його крила практично не збереглися.
Реставраційні роботи проводились протягом року. За цей час фахівці зробили ґрунтовне дослідження стану вітряка, розчистили територію навколо нього та схил, збудували охоронну стіну. Також спеціалісти укріпили та гідроізольовали фундамент, виготовили та встановили дубову покрівлю і лопаті відповідно до креслень. Команда фонду відтворила автентичний робочий механізм та облаштувала територію навколо вітряка.
Сам млин – це зразок народної архітектури півдня України кінця XIX століття. На його першому поверсі знаходиться комора, в якій зберігають зерно та борошно, а на другому – жорна.

Староста Олександрівки Наталя Каменецька прокоментувала нашому виданню, чи справді такий історичний раритет колись стояв і працював у Олександрівці.

“Так, це наш млин. Наскільки я знаю, він раніше знаходився на вулиці, яка так і називається – Млинна. Це унікальна споруда, тому що раніше, в основному, млини будували з дерева, а наш – з каменю. І в музеї Пирогова він єдиний у цьому роді”, – поділилася староста.

Вчитель історії з Олександрівки Юрій Григорович Маковецький додав, що кам’яний млин у Олександрівці стояв з кінця 19 сторіччя. Старожили казали, що у мельника була велика родина – 10 дітей. І кожному з них хазяїн вітряка побудував хату поблизу млина, там вони спільно жили і працювали.

“Цей млин був дуже відомим, сюди привозили пшеницю навіть з Херсона та Миколаєва, бо якісно мололи, якісне борошно виходило. Потім, вже в середині 20 століття, млин не працював, лопасті його пропали, але міцна кам’яна будівля стояла, там ще хлопці місцеві у футбол гуляли”, – говорить краєзнавець.

За словами Юрія Григоровича, у 70-х роках минулого століття млин розібрали по цеглинці, все пронумерували і перевезли у Пирогів. Але так до кінця і не відреставрували, хоча тоді на новому місці млин знову постав у своєму первісному вигляді.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь