Село Дніпровське майже щодня потрапляє під ворожі обстріли. Сьогодні тут лишилося близько 50 родин. На спорожнілих сільських вулицях можна помітити багато тварин, які чекають на повернення своїх господарів. Місцеві собаки запам’ятали навіть розклад руху автобусів з обласного центра.
Щемливу історію про тварин розповіли журналісти медіаплатформи “Вгору”.
До 24 лютого 2022 року населення Дніпровського складало 1139 осіб. Однак після загострення безпекової ситуації більшість людей покинула свої домівки. Деякі жителі, які виїхали у сусідні населені пункти, декілька разів на тиждень навідуються додому, пораються по господарству та годують тварин.
Директорка місцевого ліцею Тетяна Терещенко виїхала до Херсона. Однак додому жінка все ще приїздить. Одного разу пані Тетяна їхала до селища одна в автобусі. Незважаючи на це, водій все одно відчиняв двері маршрутки на кожній зупинці. Це неабияк здивувало жінку.
“Це я хлопцям показую, що немає нікого сьогодні”, – пояснив жінці водій.
“Яким хлопцям? На зупинці ж жодної людини!” – запитала пані Тетяна.
“Та отим”, – і вказує на собак. – Може, там і дівчатка є, але я їх усіх хлопцями називаю. Мій розклад уже знають, збираються до того часу на зупинці, господарів зустрічають. Якщо їм не покажу, що ніхто не зійшов, будуть бігти за автобусом, поки не зупинюся. Боюся, що під колеса потраплять”.
Пані Тетяна живе біля річки, собака у неї теж є. З собою жінка бере відро каші та віддає сусідці. Цього вистачає, щоб годувати домашню улюбленицю, поки жінка знаходиться у Херсоні. Однак по дорозі до будинку пів відра каші дістається місцевим собакам, які продовжують жити у селі та охороняти свої домівки. Майже біля кожної оселі знаходиться песик, від чого жінці іноді стає моторошно.
“Але я їм пояснюю, що з добром йду. І вони все розуміють. Хоча могли б напасти, бо голодні. Але ні, не кидаються. І між собою не гризуться, чекають терпляче своєї черги”, – додає Тетяна.