ТОП-5 текстів квітня: життя, творчість і боротьба мешканців прифронтових громад Херсонщини

У квітні команда “Білозерки.Інфо” продовжила інформувати жителів деокупованих громад Херсонщини про важливі події у регіоні. Щодня наші журналісти відстежують ситуацію у населених пунктах Правобережжя, комунікують із представниками влади та ТГ, висвітлюють роботу волонтерів і благодійників.
У квітні ми писали про наших героїчних земляків, про проблеми громад та їх розв’язання та внесок жителів Херсонщини у Перемогу.
Найбільше реакцій від читацької аудиторії отримали такі матеріали:

• 45 років життя – і один день, щоб втратити дім: історія Ніни Якубовської з Новодмитрівки.
• Це історія 72-річної Ніни Григорівни Якубовської. Жінки, яка 45 років будувала своє життя у селі Новодмитрівка Білозерської громади, а п’ять місяців тому була змушена залишити дім і поїхати до Білої Церкви. У рідній Новодмитрівці залишилося не просто майно – там минуло її краще життя.
• “Коли летить дрон — уже не чуєш птахів”: історія рятувальника з Білозерської громади. Олександр Миколайович Любченко — начальник караулу 5-ї ДПРЧ 1 ДПРЗ, майор служби цивільного захисту. Рятувальник у Білозерській громаді, який виїжджає на пожежі після обстрілів і працює там, де небезпека не зникає навіть після прильоту. Його зміна часто триває довше, ніж має, проте Олександр знає, що зробить все можливе для порятунку людей.
• Отець Ігор Новосільський: “На все воля Божа. Смерті я вже точно не боюся”. Отець Ігор Новосільський — настоятель храму святої княгині Ольги в селі Токарівка Дар’ївської громади на Херсонщині. Він допомагав українським військовим під час повномасштабного вторгнення, провів 262 дні у полоні російських окупантів за свою патріотичну позицію, пройшов тортури, але вистояв і не зламався. Отець Ігор вірить, що настане час – і він повернеться до Токарівки, яка стала його родині рідною.
• Недалеко від дому: як мешканці Олександрівки знайшли прихисток у селі Лимани на Миколаївщині. Після звільнення правобережної Херсонщини Лимани на Миколаївщині прийняли десятки родин із сусідньої Станіславської громади, що потерпає від обстрілів і атак дронів. Для багатьох людей це була вимушена, але водночас близька втеча, бо недалеко від дому, та вже в іншій реальності. Тут вони намагаються відновити звичне життя і поступово вкорінюються в новій громаді.
• Херсонська душа: як дівчина з Велетенського підкорює Київ і мріє заспівати у рідному селі. Анастасія Беркута виросла у селі Велетенське Білозерської громади. Там вперше заспівала — спочатку для своїх, а згодом і для сцени. Навіть переїхавши до Києва й працюючи бухгалтеркою у логістичній компанії, Настя не відпускає пісню — навпаки, тримається за неї, як за частину себе.