Вересень був дуже насиченим на події у звільнених громадах Білозерщини. А разом і з тим – кипіла робота творчої команди “Білозерка.Інфо”. Наші журналісти підготували для читацької аудиторії медіа майже 240 публікацій на різну тематику: від наслідків російської агресії до неймовірних історій про наших незламних земляків.
Важливим досягненням вересня для нас стало збільшення кількості ексклюзивних текстів та розширення читацької аудиторії. Зокрема, у порівнянні із серпнем, кількість унікальних читачів на сайті зросла на 4,5 тисячі осіб та досягла позначки у 14 тисяч.
Найбільше позитивних відгуків від наших читачів у вересні набрали такі матеріали:
- “Ми їх зупинимо, у Херсон вони не пройдуть!” – обіцяв загиблий тероборонівець Сергій Хандусенко. Штаб-сержант 194-го Білозерського батальйону територіальної оборони загинув у Бузковому парку разом з побратимами. Йому назавжди залишиться 39…
- “Лише тут нам добре!” Історія про подружжя вчителів з Олександрівки, які відбудовують свій дім під обстрілами. Пара мешкає у селі з 1977 року. Тут обоє працювали у школі: Валентина Петрівна – вчителем української мови та літератури, Валентин Михайлович – учителем праці. Після звільнення Олександрівки подружжя повернулося додому, а в квітні цього року відсвяткували золоте весілля.
- Фармацевт із Білозерки Світлана Козак: “Найкращі ліки – хороші люди поруч!”. У цій публікації ми показали незламність української жінки, бажання бути корисною односельцям та непохитну віру у перемогу. Після звільнення Білозерки аптека, якою завідує Світлана Козак, запрацювала повноцінно, відновилося постачання ліків, у колектив прийшли нові люди. І все це в умовах постійної загрози для життя. Сьогодні щодня тут приймають понад 100 відвідувачів.
- “Коли я почув “Слава Україні!”, зрозумів: я вдома!” – історія звільненого з полону Василя Швеця. 22-річний захисник пройшов через бойові дії на “Азовсталі”, знущання росіян у СІЗО та тривалу розлуку з рідними. Але ніщо не зламало його дух.
- Місця щасливих людей: знамениті скелі Станіслава та історична глина. У матеріал на краєзнавчу тематику йдеться про цегельний цех у Станіславі, який був розташований на найвищій скелі Дніпро-Бузького лиману. Тут виготовляли цеглу “сирець” без обпалення як стандартну, так і збільшеного розміру. Саме з неї побудовано багато осель для переселенців у громаді.
Дорогі читачі, дякуємо вам, що довіряєте нашому виданню та допомагаєте нам тримати інформаційний фронт Херсонщини!
Повідомити новину або порекомендувати героїв для наступних публікацій можна надіславши лист на нашу електронну скриньку: bilozerka.info@gmail.com