ТОП-5 публікацій лютого

Життя довкола нас вирує різними подіями, особливе місце серед яких займають новини про подальші перспективи України. І поки світові лідери намагаються зупинити країну-агресорку, незламні мешканці Херсонщини продовжують важку боротьбу з оскаженілим ворогом. Кожен на своєму фронті.
Завдання нашого медіа – тримати інформаційний фронт Херсонщини, висвітлювати важливі події в регіоні та оперативно інформувати про них читацьку аудиторію.
Протягом лютого наші журналісти підготували понад 200 публікацій, які стосувалися різних сфер життя у звільнених громадах області, неймовірних історій місцевих мешканців та українських захисників.
До Топ-5 найкращих матеріалів лютого увійшли такі публікації:

• Коли порятунок важливіший ніж страх: історія фельдшера швидкої допомоги із Білозерки. Ця розповідь – про справжній героїзм медиків, які працюють у зоні активних бойових дій та щодня ризикують власним життям заради порятунку інших. Скромні герої тилу виконують надважливу місію у громаді, не розраховуючи на загальне визнання та державні нагороди.
• “31 місяць сподівань і чекання”: вражаюча історія про повернення з російського полону оборонця “Азовсталі”. Роман Перехода пройшов через справжнє пекло російських в’язниць, але не втратив віру у перемогу України та повернення на рідну землю. Майже три роки родина захисника жила в очікуванні дива, яке сталося наприкінці минулого року.
• “Я все одно знайду свій шлях на фронт!” Спогади мами та коханої дівчини загиблого Анатолія Павленка з Микільського. Мешканець Да’ївської громади свідомо обрав шлях військового, хоча міг залишитися жити за кордоном і чекати на закінчення війни. Анатолій виконував бойові завдання на рідній Херсонщині. Життя молодого захисника обірвалося у 20 років…
• “Коли, як не сьогодні, жити це життя!” Спогад про Михайла Зайченка — загиблого захисника Херсонщини. Війна забирає найкращих… Серед них — старший матрос 196 батальйону 124 окремої бригади ТрО, родом із села Любимівка Каховського району. Михайло лише два роки зумів насолодитися сімейним життям, яке поєднував зі службою, відчути себе коханим чоловіком та щасливим татком неймовірної донечки.
• “Німці не зруйнували мою хату, а прийшли росіяни — і дому не стало!” — 86-річний житель Білозерки про свавілля окупантів. У свої 86 років білозерчанин Сергій Данилович Піскун залишився без даху над головою та вимушений мешкати у модульному містечку для переселенців. Ця історія – про непростий життєвий досвід та мрію повернутися додому.

Дорогі читачі, дякуємо, що довіряєте нашому виданню та допомагаєте нам тримати інформаційний фронт Херсонщини, а також знаходити таких неймовірних героїв наших публікацій!
Повідомити новину або порекомендувати тему для наступних публікацій можна надіславши лист на нашу електронну скриньку: bilozerka.info@gmail.com або у Месенджері.