Сила закону під звуки вибухів: історія нотаріуски із Білозерки

Сьогодні у Білозерці життя не спиняється навіть під звуки вибухів. Попри обстріли, пошкодження та постійний страх, люди намагаються жити далі. І, звісно, вони потребують соціальних, юридичних та інших життєво важливих послуг.

Таїсія Володимирівна Алпеєва — завідувачка Білозерської державної нотаріальної контори. Вона продовжує працювати у селищі, допомагає своїм землякам зберегти правовий порядок у хаосі війни.

“Нотаріус — це, передусім, гарантія правової безпеки. Якщо я можу зробити хоч щось, щоб люди відчували себе захищеними, то я це робитиму”, — каже вона твердо, хоча в голосі відчувається втома, набута за час напруженої праці під обстрілами.

Ми говоримо з Таїсією Володимирівною про її професійний досвід, роботу та забезпечення доступності нотаріальних послуг у важких умовах війни.

Робота у нотаріаті стала сімейною традицією. Таїсія Алпеєва почала працювати ще з 18-ти років, переймаючи досвід нотаріальної справи у своєї бабусі — відомої в Білозерському районі нотаріуски Таїсії Миколаївни Гребенюк. Названа на її честь, дівчина рано вирішила продовжити родинну династію.

Навчаючись заочно у Київському університеті туризму, економіки та права, вона почала працювати помічницею нотаріуса. Разом із бабусею вони надавали юридичні послуги не лише у Білозерці, а й у Станіславі. Після закінчення навчання та здобуття спеціальності, у 2006 році Таїсія Володимирівна прийшла у державну нотаріальну контору і стала на самостійний професійний шлях.

З того часу і до сьогодні вона не залишає своє робоче місце. Виїжджала з дітьми лише у період окупації. Проте на початку 2023 року, після звільнення Херсонщини, приїхала додому і знову відкрила свій офіс.

“До війни ми жили у Велетенському. Коли повернулися, зрозуміли, що там залишатися небезпечно. А потім наш будинок пошкодило обстрілами, і він став непридатним для життя. Зараз ми перебралися у Правдине — місцеві люди впустили нас у свій дім”, — розповідає Таїсія.

Раніше в державній нотаріальній конторі працювали чотири фахівці, а тепер у Таїсії Володимирівни залишилася лише одна помічниця Вікторія Петрівна Шевченко, яка допомагає друкувати, підшивати та опрацьовувати документи. Але з нею, як каже завідувачка нотаріальної контори, вони і у вогонь, і у воду! Пережили разом прильоти градів, дронові атаки і вислухали десятки хвилюючих історій мешканців громади.

Через безпекову ситуацію прийоми у Білозерці державний нотаріус Таїсія Алпеєва проводить двічі на тиждень. Та щодня працює онлайн, консультуючи людей по-телефону.

“Мешканці громади, через страх перед обстрілами та скидами з дронів, рідко наважуються вибиратися з дому. Але свої нотаріальні дії я можу здійснювати лише в офісі, де є печатки, бланки, архів”, — пояснює нотаріус.

Кожен запит клієнта — це окрема життєва ситуація. Тому Таїсія Володимирівна уважно вислуховує проблеми людей і шукає шляхи допомоги.

“Ми телефоном обговорюємо всі деталі, я пояснюю, які документи потрібно зібрати. Якщо їх втрачено, подаю запити в архіви або до БТІ. На щастя, і наш, і Херсонський нотаріальний архів вдалося зберегти під час окупації. Ми вчасно зняли вивіски й надійно заховали документацію”, — розповідає нотаріус.

Найпоширенішим запитом і до війни, і натепер залишається оформлення спадщини.  Але є відмінність: сьогодні більшість людей потребують цього, аби подати документи на відновлення зруйнованого житла.

“Іноді ми навіть засвідчуємо договори купівлі-продажу. Так, не дивуйтеся, люди досі купують житло у Білозерці та селах громади! Державні нотаріуси пропонують доступніші послуги, є пільги для окремих категорій громадян”, — ділиться співрозмовниця.

Таїсія Володимирівна переконана: нотаріус має постійно вдосконалювати свої знання. Під час війни, коли законодавство швидко змінюється, цифровізація послуг прискорюється, а процедури для мешканців прифронтових територій, переселенців і військових спрощуються, це особливо важливо. Окрім професійних курсів, які нотаріуси проходять раз на два роки, вона постійно бере участь у семінарах, навчаннях Міністерства юстиції та консультується з колегами.

“Зміни в законодавстві відбуваються постійно. Термін дії окремих нотаріальних процедур збільшено через війну. І якщо не знати всіх деталей, ти не зможеш допомогти людині, коли шанси здаються втраченими. Але дуже часто потрібно ставати просто психологом — заспокоїти, вислухати, витерти сльози…”

Вона зізнається, що й сама нервує і боїться обстрілів. Хвилюється за дітей: сина Андрія, студента Херсонського аграрного університету, та доньку Діану, ученицю дев’ятого класу Білозерської школи, які наразі навчаються онлайн.

“Біля приміщення нашого офісу вже не раз прилітало. Під час вибухів я чомусь одразу падаю на коліна. Так їх позбивала, що вже думаю, чи не варто придбати наколінники?!” — жартує Таїсія, намагаючись хоч трохи зняти щоденну напругу.

Та коли вікна тремтять, а електрика зникає у найвідповідніший момент, вона запускає генератор і продовжує працювати.

“Сьогодні моя робота — це не лише документи та печатки. Я намагаюся підтримати людей, які втратили свій світ, але хочуть зберегти права та гідність. І якщо я можу дати їм цю впевненість, то моя праця має сенс”, — підсумовує державний нотаріус.

Ірина Квітка