“Щоб вижити – треба гуртуватися!” – очільник Томинобалківського старостату Микола Любченко

Станом на кінець червня 2025 року у населених пунктах Томинобалківського старостату значно погіршилася безпекова ситуація. Ворог цілодобово тероризує місцевих мешканців смертоносними дронами та артилерією.
Як виживають незламні люди у Томиній Балці, Новодмитрівці та Розливі – дізнавалося наше видання у старости Миколи Любченка.

“Дрони російські літають у нас щодня, скидають боєприпаси на людей, автівки, оселі. Криють і артилерією, і “Градами”. Ми тут як на острові живемо – мало хто до нас приїжджає через небезпеку. Транспортного сполучення наразі немає між старостатом і Білозеркою чи Херсоном. Траса прострілюється, по ній дуже страшно їхати, женеш на божевільній швидкості, щоб відірватися від дронів. Або полями їдеш…”

Любченко зауважив, що представники поліції не бувають у старостаті через постійні обстріли. Проте медики зі швидкої з Білозерської громади, попри небезпеку, завжди приїжджають на виклик.

“Також до нас раз на тиждень проривається мобільна аптека, тож люди можуть купити ліки. Правда, зараз уже вони рідше їздитимуть, раз на два-три тижні”.

Очільник старостату зазначив, що великою проблемою є нерозірвані російські снаряди та боєприпаси з ворожих дронів.

“Інша проблема – буває, що снаряди з безпілотника не розірвалися і валяються на дорозі або й сам БпЛА. Забирати їх нікому… Тож поводиться якось огороджувати це місце, позначати, щоб люди не наступили”.

Наразі, каже староста, люди стали частіше евакуюватися. у Томиній Балці, наприклад, залишилося трохи понад 300 жителів. У старостаті ще проживає близько 30 дітей.

“Хто сам їде з села в інші регіони України, хто до волонтерів звертається. Якось люди телефонували до обладміністрації з приводу евакуації, але отримали відмову, бо нібито вивозять тільки маломобільних. Так що вже своїми силами виїхали.”

Жителі сіл Томинобалківського старостату отримують гуманітарну допомогу. Хоча спочатку її привозять на “нейтральну” територію, а потім швидко розвантажують вже у населених пунктах.

“Буває, гуманітарку я на своїй автівці приводжу. Дякую Білозерській СВА – зараз дали старостату авто легкове, що волонтери привезли, для розвезення продуктових та інших наборів. Тепер ще повернулася до нас ADRA: раз на місяць на людину надають пакет допомоги. “Мирне небо” з Харкова теж заїжджають, привозять хліб”.

Великими зусиллями старостату та активних мешканців у Новодмитровці та Томиній Балці є світло, вода, мобільний зв’язок та інтернет.Усі роботи з ремонтів виконують переважно місцеві майстри. А от у Розливі – дуже велика проблема, бо вже пів року у селі немає світла.

“У Розливі лінія електрики йде з Кізомису, а там все розбито обстрілами, немає кому ремонтувати, бо це смертельно небезпечно. У селі залишилося 72 людини. КП “Водограй” завозив їм дизель для генераторів, ми допомагаємо, щоб люди запустили помпи та набрали води. У них є Пункт незламності, там можна зарядити телефони”.

Пан Микола каже, що волонтери доставили у старостат сонячні панелі як альтернативне джерело енергії для Розливу. Проте поки що немає спеціалістів, які можуть правильно під’єднати обладнання.

“Це для помп та й людям можна у дворах поставити, сховати, звісно, щоб дрони це не зацікавило. Це буде набагато дешевше, ніж солярка для генераторів. До речі, разом зі старостою Ксенією Мішиною (Дніпровського старостинського округу – ред.) працюємо над отриманням від волонтерів наступної партії сонячних панелей для Розливу”.

Любченко повідомив, що станом на сьогодні у Розливі більш-менш спокійна ситуація з безпекою, чого не можна сказати про Томину Балку і Новодмитрівку.

“За 2025 рік тільки від дронів у нас було поранено до 10 людей. А ще ж є артобстріли. Багато живе пенсіонерів, вони часто жаліються на життя. Але ми робимо все, що можемо: допомагаємо оформити допомогу від ООН, завезти дрова та гуманітарку. Таки умови проживання у нас нормальні: світло, вода, інтернет є. Люди садять городи, коли є така можливість, це підтримує”.

На жаль, на рівні старостату зробити щось суттєве для безпеки місцевих мешканців неможливо.

“У цьому випадку кожному треба розраховувати на себе: знати, коли ці дрони летять, куди, ховатися або під дерево, або у будівлях, бо інакше не можна й пересуватися. На випадки, коли після обстрілів зникає світло, Білозерська СВА надала нам генератори, екофлоу, пальне. Це дуже допомагає”.

Староста зазначає, що волонтери продовжують закривати потреби громади.

“Завдяки ГО “10 квітня” ми накопичили невеликий запас ремонтних комплектів, щоб не їздити за кожним особисто, тож після пошкоджень будівель є можливість одразу це все виправити. Також у нас є безкоштовна фільтрована вода. Волонтери дали фільтри, можна приходити, набирати собі”.

Микола Любченко впевнений, що тільки завдяки єднанню жителів старостату можна подолати труднощі воєнного часу.

“Живемо – виживаємо, як можемо, віримо у Перемогу. Треба гуртуватися, у всіх справах, щоб вижити – тоді все буде добре!”

І додає, що попри обстріли, лелеки повернулися додому з теплих країв, до Новодмитрівки та Томиної Балки, щоб звити гнізда та вивести пташенят. Це символ миру, якого так чекають українці!