13.9 C
Kherson
Четвер, 26 Травня, 2022

Останні новини

Що робити з боргами за комуналку та як отримати максимальну вигоду від монетизації субсидій

 Білозерка.info

Нагадаємо, з 1 травня почали діяти знижені норми на використання енергоносіїв українцями. Фахівці пояснюють, в чому полягає суть цього рішення уряду та які наступні кроки Кабміну мають стимулювати домогосподарства до ощадливого споживання. А також розповідають, яким чином накопичується заборгованість за послуги теплопостачання та постачання гарячої води та описує шляхи виходу підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) з хронічного стану заборгованості.

Монетазиація субсидій: на що українці зможуть витратити отримані кошти

Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії, експерт РПР: “Монетизація залишків – ефективний спосіб мотивації людей до економії. Особливо важливо, що не передбачається цільове використання цих коштів на енергоефективність. Такі ідеї були. Справа в тому, щоб людина могла, наприклад, вже утеплити будинок або поміняти лампочки на енергоефективні. У такому випадку монетизовані кошти просто б “зависли”. 

Нецільова монетизація дозволяє направити ресурс на освіту, покупки, словом, на те, що людина вважатиме за потрібне. Якщо ж будинок недостатньо енергоефективний – можна буде витратити ці гроші на утеплення або “розумне” освітлення. У такому випадку в наступному періоді економія буде більш істотною.

Природно, монетизація субсидій повинна супроводжуватися зниженням нормативів споживання енергоносіїв – поступовим приведення їх до норм для енергоефективних будинків. Ми припускаємо, що політика в цьому напрямку буде послідовною – адже це один з основних пріоритетів реформи, і політики в цій галузі вже давно відомі і адаптовані для України.

Якщо ми зможемо споживати менше енергетичних ресурсів – позитивом стане не тільки економія для кожної сім’ї. Країні в цілому не доведеться купувати дорогий газ і вугілля за кордоном, ми отримаємо більш стабільну гривню і більш стійку економічну ситуацію”.

Через чинну систему розрахунків за комунальні послуги підприємства ТКЕ опинилися між двох вогнів

Євген Червяченко, консультант Світового Банку: “Загальна сума заборгованості за послуги теплопостачання та постачання гарячої води на сьогодні перевищує 25 млрд грн. 

Ця цифра складається з кількох типів боргів: 

• борги населення;

• борги бюджету по виплаті субсидій (останніми користується 40% споживачів);

• несплачені штрафи та пені нараховані підприємствам ТКЕ за те, що населення та бюджет своєчасно не розраховуються за газ. Також можливі нарахування штрафів за балансування газу до ТКЕ від облгазів та Укртрансгазу за те, що населення та бюджет своєчасно не розраховуються за газ (тепло).

Штрафи та пені – це як снігова куля. Їх сума постійно зростає при будь-яких затримках у розрахунках за комунальні послуги.

З фінансової точки зору підприємства ТКЕ опинилися між двох вогнів. З одного боку – борги населення та бюджету за субсидіями, з іншого – вони зобов’язані своєчасно розраховуватися з Нафтогазом, Укртрансгазом та облгазами.

У меншій мірі це стосується підприємств водопостачання та надавачів послуг з управління будинками, але вони також є частиною цієї системи і страждають через несвоєчасність виплат з бюджету.

Ситуацію ускладнює і те, що розрахунки між усіма контрагентами здійснюються не живими “коштами”, а за допомогою протоколів (спеціальні фінансові документи), які важко адмініструвати.

Рівень заборгованості стане критичним, якщо не перейти на грошові розрахунки за комунальні послуги та не привести до ладу тарифоутворення і систему платіжної дисципліни. Це дозволить нарешті створити повноцінний ринок газу. 

Також важливо реалізувати закон про реструктуризацію заборгованості за спожиті енергоносії (розроблений Мінрегіоном). Він набув чинності у листопаді минулого року. Однак розробка та прийняття нормативно-правових актів завершилася в квітні, що дозволяє розпочати його реалізацію лише зараз”.

Одноразова монетизація субсидій не вирішить проблему історичної заборгованості за газ

Денис Назаренко, фахівець програм з європейської інтеграції DixiGroup, магістр Права та регулювання у сфері енергетики Університету Данді, Шотландія (2016): “Уряд зменшив нормативи розрахункового споживання тепла. Також дещо зменшилися нормативи на газ для індивідуальних будинків та на електроенергію для опалення багатоквартирних будинків. Прикметно, що в частині нормативів на газ це зменшення відбувається вже не вперше і, очевидно, не востаннє. 

Рішення про зменшення, принаймні формально, соціальних норм споживання енергії є частиною реалізації урядом давно назрілих кроків з оптимізації підтримки населення у частині сплати за житлово-комунальні послуги. Про необхідність зменшення нормативів експерти говорили дуже давно, тому з цієї точки зору рішення є позитивним. 

На кількість субсидіантів – за виключенням тих домогосподарств, чиє співвідношення сукупного доходу до витрат на комунальні послуги знаходяться на межі права на субсидію – саме це рішення суттєво не вплине. А от розмір субсидії може дещо знизитися. Втім, оскільки нормативи були відкориговані лише на 10-20 відсотків, драматичних змін субсидії не зазнають.

Перші ж дії з монетизації субсидій, так само очікуваної довго і напружено, більше схожі на намір заробити політичні бали, ніж на впровадження структурної та послідовної політики. Чисельні групи радників, включаючи представників міжнародних фінансових організацій, підкреслювали необхідність ґрунтовної роботи з монетизації субсидій на тепло (основна проблема на сьогодні, з огляду на підвищену ціну на газ та обсяги заборгованості за постачання газу перед Нафтогазом) спочатку на рівні підприємств ТКЕ, і потім для кінцевих споживачів. 

Одноразова компенсація (поки що мова йде саме про такий підхід) зекономлених коштів за опалювальний сезон, який вже минув, хоч і явно є позитивний кроком, навряд створить тривалий ефект на майбутнє. Так само це не сприятиме появі на рахунках комунальних підприємств з теплопостачання “живих грошей”, що є умовою для врегулювання історичної заборгованості за газ і стимулювання майбутнього залучення на ринок нових гравців з приватного сектору. 

Питання енергозбереження та енергоефективності часто передбачають важливі, з точки зору поведінки та інвестицій, рішення споживачів – утеплення, енергоефективне обладнання, енергомодернізація мереж коштують недешево, а ощадливе споживання вимагає значну зміну у психології дорослих людей. Саме тому державна політика, покликана стимулювати населення до такої моделі поведінки та інвестування, має бути дуже послідовною і розрахованою на багато років наперед. Прийняття рішень щодо монетизації залишків за один сезон заднім числом явно не є прикладом такої політики.

Неодмінною умовою отримання для споживачів частини субсидії за ощадливе споживання мав би бути належний облік такого споживання, що необхідно для фіксації економії. 

У цьому аспекті ті рішення, прийняття яких було анонсовано, могли б певною мірою стимулюватимуть домогосподарства до встановлення індивідуальних лічильників, оскільки субсидіанти без них не зможуть підтвердити фактичну економію і не відчують жодного покращення на даному етапі. Це буде однозначно конструктивним наслідком, що може призвести до ще більш позитивних результатів за умови прийняття відповідного рамкового Закону “Про комерційний облік комунальних послуг”, який давно “завис” у Верховній Раді між першим та другим читаннями”.

VoxConnector спеціально для Білозерка.Інфо

останні новини

spot_imgspot_img

Інші новини

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал «Білозерка.Інфо» – незалежного та впливового інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 25 гривень. За ціною лише однієї чашечки кави, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете зробити наші громади ще більше відкритими, читачів – більш обізнаними, а діяльність влади – прозорішою.

З повагою, Редакція bilozerka.info