Родина переселенців зі Станіслава відновила ферму на Миколаївщині

Втратити все через війну, але знайти сили почати спочатку. Родина Дишкантів — переселенці з прифронтового Станіслава. Через постійні російські обстріли їхній рідний дім був повністю зруйнований та спалений. У січні 2025 року сім’я переїхала до Галицинівської громади на Миколаївщину. Їм вдалося вивезти взявши одну свиноматку.

Про важкий переїзд, облаштування на новому місці та відновлення улюбленого господарства Тетяна Дишкант розповіла журналістам “Суспілього“.

На новому місці переселенці орендували напівзруйновану будівлю з правом викупу. Чоловік та син Тетяни власними силами перекрили побиті дахи, навели лад у приміщеннях і з нуля збудували вольєри для тварин.

Сьогодні на фермі Дишкантів кипить життя. Та сама евакуйована свиноматка вже привела поросяток на новому місці.

Нині господарство налічує близько 50 голів свиней. Дорослі тварини й малюки розділені по різних загонах. Для новонароджених тут облаштували спеціальні ясла з червоними лампами, щоб поросятам було тепло і затишно. Окрім свиней, на фермі вже утримують корів, овець та маленьке теля.

Працює на фермі практично вся велика родина. Праці додається щодня, адже господарство швидко розростається.

“Те, що підростає, переробляємо. А те, що народжується, нянчимо”, – з усмішкою ділиться Тетяна.

Вести агробізнес під час війни – справа непроста. Головні труднощі виникають через ворожі дрони та постійне здорожчання кормів і матеріалів. Торік родина ще збирала врожай зі своєї рідної землі на Херсонщині. Цього року засіяти там поля неможливо через безпекову ситуацію. Купувати ж зерно зараз важко, адже через знищення ворогом посівів ціни сильно кусаються.

Та попри всі виклики воєнного часу, ВПО зі Станіслава не складають рук і стають натхненням для інших. Місцева влада Галицинівської громади намагається всіляко допомагати переселенцям із розселенням.

“Намагаємося допомогти їм з розселенням. Це дуже, правда, важко зараз. Але більшість жителів продовжує займатися власними справами. У нас люди вирощують і курей, і свиней, і корівок тримають, і займаються медом”, – розповіла Староста сіл Лимани та Лупареве Наталія Панашій.

Посадовиця зазначає, що такі люди показують неймовірний приклад місцевому населенню, демонструючи справжній характер та волю до життя у надскладних умовах.

• Білозерська СВА провела зустріч із переселенцями у Миколаївській області. Із ВПО обговорили питання отримання компенсації за зруйноване майно, дистанційного обстеження нерухомості тощо. Церква «Світло життя» передала продукти.
• ГО “Південна стратегія розвитку” відновлювала оселю жительки Благодатного. Будинок зазнав пошкоджень унаслідок обстрілу. Фахівці перекрили дах, відремонтували два фронтони.
• У Херсонському районі станом на кінець травня 2026 року проживає 22 тисячі людей. У Білозерській ТГ кількість населення складає 6,6 тисяч осіб. Велику частину населення становлять пенсіонери.