Все більше українців змінюють свої побутові звички, турбуючись про довкілля. Ходити за покупками з екоторбою або сортувати вдома сміття – навіть такі нескладні звички можуть позитивно вплинути на екологію. Особливо, якщо стануть постійною практикою великої кількості людей. В наших громадах теж є такі активістки, які взялися за нелегку справу – змінити себе і спробувати змінити громаду. Нещодавно ми писали про Марину Гажур з Музиківської громади, а сьогодні поспілкувалися з Раїсою Сонько із Станіславської громади.
Раїса родом з Нової Збур’ївки Херсонської області. Після закінчення університету працювала в банківській сфері в м. Херсон. Згодом вийшла заміж та переїхала жити до села Станіслав. У 2015 році була призначена на посаду секретаря Станіславської сільської ради. Працюючи там, вона дізналася про проектну діяльність, можливість залучення коштів на різноманітні ініціативи та проекти завдяки грантовим програмам, міжнародній технічній допомозі. Після виходу з декретної відпустки стала працювати проектним менеджером Станіславської сільської ради. Першим проектом, спільно з командою однодумців, стало відновлення гучної трансляції на ринковій площі у с.Станіслав «Голос громади». Отримавши підтримку від громадської організації «ГЦ «Нова генерація», на реалізацію цього проекту, з’явилася впевненість у своїх силах.
– Як ви стали екологічною активісткою? Що вас до цього спонукало?
– Перше, що спадає на думку – це те, що я дуже не люблю захаращеності та маю загострене почуття справедливості. Коли бачу стихійні сміттєзвалища розумію, що левова частка відходів переробляється та може бути повернена у виробництво. Це спонукало мене налагодити поводження з відходами у своєму домі таким чином, аби мінімізувати об’єм сміттєвого відра. Сортуємо відходи, відштовхуючись від місцевих реалій. Розділяємо органічні відходи від побутових, окремо збираємо метал, папір, скло, пластик, тетрапак. Скло та пластик тепер можна спрямувати на майданчик з роздільного збору відходів у с. Станіслав, що було встановлено в рамках проекту «Будуймо охайну громаду разом!». Метал здаємо заготівельникам металобрухту. Макулатура чекає на шкільні та дошкільні акції. Тетрапак та деякі види пластику власним коштом відправляю до ГО «Зелений птах». До речі, таких організацій, що приймають відходи, які не можна здати у звичайний пункт прийому вторсировини, стає все більше. У мене було декілька екоторб, проте їх я подарувала близьким і знайомим. Потім власноруч пошила собі «шопер» з уживаної джинсової сорочки, набір торбинок зі старої чоловічої сорочки та спідниці. Пакетів у нашій родині поменшало. Замінили одноразові трубочки для коктейлів на металеві, пластикові зубні щітки – на бамбукові. Адже найкращий спосіб зменшити кількість відходів – це не шукати способи переробки, організації куди здати, а попередити їх виникнення. Долучаюсь до «суботників» і толок. Маю невелику родину саджанців у сквері неподалік дому.
– Чи маєте однодумців, які поділяють ваші цінності щодо захисту довкілля?
– Звісно. Це і друзі, і члени молодіжної ради, і колеги, керівництво Станіславського ЗДО-ЦРД «Казка».
– Які екопроекти вже вдалося впровадити в громаді?
– Я вже розповідала про свій стиль життя. Та мені цього стало замало. Захотілося вийти за рамки родини. Особливо після весняних вітрів і споглядання сумної картини пакетів, що літають пшеничними полями. Ніби прапори людської байдужості та безвідповідальності перед майбутнім, вони тріпотіли на гілках дерев і кущів. Так і зародилася ідея проекту «Громада без сміття».
Разом із однодумцями з Молодіжної ради Станіславської ОТГ ми розробили проект, покликаний виховувати у мешканців культуру поводження з твердими побутовими відходами. Адже необхідно змінювати погляд місцевих жителів на проблему поводження з ТПВ, всіляко залучати їх до спільного вирішення цього питання. Так, навесні 2020 року ГО «ГЦ «Нова генерація» підтримала наш проект в рамках конкурсу проектів «Місцеві ініціативи для розвитку громад» від Програми DOBRE. На жаль, наразі більшість мешканців не бачить потреби у належному складуванні та сортуванні відходів. Абсолютно переважає індивідуальне вивезення ТПВ на стихійні сміттєзвалища, які часто розташовані на привабливих, з точки зору, ландшафту або природи ділянках (урвища, пляжі). Відходи гниють на сміттєзвалищах, забруднюють Дніпро-Бузький лиман та руйнують екосистеми. Такий стан справ негативно впливає і на здоров‘я місцевих жителів. Звісно, окрема людина або громада не має достатньої сили впливати на ситуацію поодинці. Результату можна досягти лише спільними зусиллями та розумінням того, яка відповідальність покладається на кожному рівні управління відходами. Адже держава може дати кошти на сміттєвоз, наприклад, а мешканці й далі будуть носити сміття у скелі, ярки, ліси, викидати його обабіч дороги. Бо раніше такої послуги не було – діди так робили, батьки так робили, і молодь наслідує їх стиль життя.
В рамках проекту ми провели акцію «АльтернативаЄ!». Метою такої ініціативи стало привернення уваги мешканців до вживання речей багаторазового використання. Разом із командою однодумців, ми придбали пляшки для напоїв і виготовили екосумки з логотипом громади. Далі оголосили про старт обміну “целофанових” пакетів та ПЕТ-пляшок на спеціально підготовлені подарунки. Знадобився один день, щоб обміняти 60 пляшок, і два тижні – на обмін 100 екосумок. Пластикові пляшки передали комунальному підприємству, а пакети відправили громадській організації «Зелений птах» на переробку, оскільки навіть у нашому обласному центрі відсутні пункти прийому пакетів.
Також, у рамках проекту «Громада без сміття» ми провели інформаційну кампанію із роз’яснення філософії Zero Waste, важливості та правил сортування відходів, використовуючи новостворене радіо «Голос громади» та Фейсбук-групу нашої Молодіжної ради.
Особливу увагу приділяємо навчанню жителів громади. Для малечі ми провели заняття у садочках із використанням ігор-сортерів, придбаних у рамках проекту, а для школярів – онлайн-урок Children’s ЕКО-school. Дидактичні ігри, що закупили за проектом для шкіл, передали за призначенням.
Ми провели онлайн-консультацію з громадськістю щодо поводження із ТПВ у громаді, воркшоп для дорослих «Як правильно поводитись з побутовими відходами? Практикум свідомого громадянина». Крім того, провели збір пропозицій від мешканців громади щодо проекту Плану покращення послуги поводження з твердими побутовими відходами у Станіславській ОТГ на 2020-2024 роки. Документ покликаний поліпшити екологічну ситуацію, навести лад у сортуванні та складуванні відходів, акумулювати кошти місцевого бюджету на першочергові потреби.
Провели толоку біля колишнього готелю, на Станіславських скелях. Придбали чотири комплекти вуличних контейнерів для скла та пластику, чотири комплекти контейнерів для приміщень будинків культури та амбулаторії, а також прес гідравлічний зусиллям 5 т для ПЕТ-пляшок та макулатури для комунального підприємства «Надія».
Вже після завершення співпраці з ГО «ГЦ «Нова генерація» ми провели обмін яблучок на макулатуру в Станіславському ЗДО-ЦРД «Казка». На виручені кошти від здачі макулатури запланували придбати живу ялинку у горщику до Дня Святого Миколая та передати в садочок. А з початком весни висадити її у відкритий грунт на території закладу.
Більше інформації про результати проекту «Громада без сміття» можна переглянути тут.
– Що порадите початківцям? Які звички треба напрацювати в першу чергу?
– Почніть з найпростішого. Переберіть свій одяг та віддайте непотрібний тому, кому він стане в нагоді. Долучайтеся до спільних толок чи прибирань. Почніть сортувати відходи: окремо органіку, пластик, скло, папір, метал. Замініть принаймні один одноразовий предмет на багаторазовий, наприклад, екоторба замість пакету. Головне – зміни мають бути поступовими та приносити задоволення.
– Ми бачили у фейсбуці відео вашого майстер-класу з виготовлення новорічного панно в стилі «еко». Вийшло дуже гарно. Які новорічні «еко-лайфхаки Ви порадите нашим читачам?
– По-перше: замінити живу ялинку на альтернативну. Це може бути штучна ялинка, композиція з гілочок, ялинка з гірлянди або новорічних кульок. На доданок є безліч майстер-класів зі створення новорічних еко-іграшок із паперу, макаронів, спилів дерева, лампочок, пластикових пляшок, тканини, тощо. По-друге: купуючи цукерки, краще обрати паперову обгортку або цукерки, упаковані у фольгу. Адже звична для нас упаковка цукерок не переробляється взагалі. По-третє: перегляньте кіно чи мультфільм на еко-тему впродовж зимових канікул.
– Які екологічні ініціативи будете впроваджувати в громаді в наступному році?
– Незважаючи завершення проекту «Громада без сміття», я прагну і надалі ділитися своїми знаннями, отримувати новий досвід, запроваджувати нові ініціативи. З цією метою створила у фейсбуці сторінку Громада – НУЛЬ відходів. Це спільнота людей, що прагне жити екосвідомо, запобігати появі сміття, сортувати відходи, спрямовувати їх на переробку та ділитися знаннями. Запрошую всіх охочих у екосвідому спільноту.
Зараз я навчаюся у онлайн-проекті управління відходами по-сучасному Zero Waste Academy. Планую з наступного року розпочати проект з екопросвіти, популяризації філософії Zero Waste (нуль відходів) у своїй громаді.
– Дякуємо за розмову. Бажаємо Вам якнайбільше однодумців, а Вашим ідеям – успішного втілення!
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал «Білозерка.Інфо» – незалежного та впливового інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 25 гривень. За ціною лише однієї чашечки кави, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете зробити наші громади ще більше відкритими, читачів – більш обізнаними, а діяльність влади – прозорішою.
