“Радію, що мої скульптури дають людям надію”, — скульптор Павло Жебровський з Надеждівки

Павло Жебровський – скульптор з Надеждівки, що займається цією справою вже протягом 6 років. Майстер розповів журналістам «Білозерка. Інфо» в межах спецпроєкту “Життя на лінії фронту” про творчість під час війни та що надихнуло його на створення монумента українки у Білозерці.

Павло мріяв виготовляти скульптури з самого дитинства. У роботі він використовує газобетон, оскільки він легкий в обробці. Для скульптора його творіння – як живі, бо зроблені своїми руками.
Під час окупації майстру було тяжко – пережив і обстріли, і перевірки російських військових.

«В мене колись бабця пережила окупацію, її в Германію забрали. От і мені так само довелось на своїй шкурі відчути усі ці емоції», – розповів Павло Жебровський.

Після деокупації Надеждівки скульптор почав робити стелу з українськими воїнами різних епох, яку встановили поблизу села. На її створення майстра надихнула розмова з військовослужбовцем ЗСУ незабаром після звільнення. Коли монтував стелу, то багато односельців фотографували споруду та дякували скульптору.

«Зробив такий дзвін, щоб був тріснутий… Це символізує, що тягнеться боротьба з давніх-давен», – повідомив майстер.

Через початок повномасштабного вторгнення комерційні замовлення для скульптора припинились. В основному він виготовляє щось на волонтерських засадах. Вижити допомагає гуманітарна допомога та виплати від держави.

Монумент жінки-українки, який наразі розташовано у Білозерці, Павло Жебровський виготовив до другої річниці деокупації селища.

«Люди стали груддю на захист своєї Білозерки, і це мене дуже надихнуло. Я бачив, які вони сміливі – жінки Білозерки, як вони зустрічали ворога», – додав Павло.

Над монументом він працював під загрозою російських атак. Одного разу навіть опинився у небезпеці – снаряд пролетів над його головою і через 200-300 метрів влучив у будинок.
Багато місцевих мешканців висловлювали вдячність скульптору за його працю.

«Дякували за те, що ми даємо їм надію на те, що все буде добре, що не всі тікають, а щось робиться, щось будується. І навіть така маленька, така моя робота людей надихає на подальшу боротьбу», – зазначив майстер.