Податки по-новому: кого зачеплять зміни найбільше

Із 1 грудня почало діяти нове оподаткування. Найсуттєвішою зміною для населення є збільшення військового збору: для фізичних осіб він зросте з 1,5% до 5%. Виняток зроблять лише для службовців ЗСУ, для них ставка залишиться 1,5%.

Про це повідомляє Центр громадського моніторингу та контролю.

Для фізичних осіб-підприємців зміни будуть іншими. ФОПи першої, другої та четвертої груп замість 800 гривень мають платити 10% від мінімальної заробітної плати. А фізособи-підприємці третьої групи — сплачуватимуть 1% від доходу.
Зміняться також податки для банків: замість 25% ставки податку на прибуток їм доведеться сплачувати 50%. І новий податок запровадять “заднім числом”. Тобто за 2024 рік доведеться доплатити. Тоді як небанківським фінансовим установам замість 18% ставки податку на прибуток доведеться з наступного року платити 25%.
Нове оподаткування стосуватиметься також авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тисяч гривень за кожну станцію залежно від її типу.
Зростуть ще й авансові внески з податку на прибуток для пунктів обміну валют. У містах, де живе більше 50 тисяч людей, внесок становитиме 600 євро. А в інших населених пунктах — 200 євро.
Зміниться і мінімальний податок на землю. На час воєнного стану він складатиме 1400 гривень за гектар для ріллі та 700 гривень за гектар для земель з іншими видами цільового призначення.
Також ухвалений закон передбачає вже з початку нового року зміни у звітності щодо податків. Надавати дані про ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок треба буде щомісяця. Це пов’язано зі змінами у системі бронювання працівників: аби відстежувати, чи відповідають вони новим вимогам.

Непопулярний крок

Ухвалити підвищення податків намагалися від літа 2024: тоді Міністерство фінансів запропонувало перший варіант змін. Серед них були пропозиції підвищити податки на міжнародні посилки і нові автомобілі, запровадити військовий збір на ювелірні вироби чи оборот бізнесу. Голосування за той проєкт Парламент провалив, і зміни довелося доопрацьовувати.
Новий варіант, який і набув чинності, Верховна Рада затвердила у жовтні, законопроєкт відправили на підпис Президенту. Глава держави не підписував непопулярний закон 44 дні.

Серед версій, чому Володимир Зеленський тривалий час не ставив підпис під документом, називають очікування на допомогу від партнерів і небажання ухвалювати непопулярне рішення. Зрештою, наприкінці листопада Президент таки підписав закон.

На що підуть гроші

Основна мета підвищення податків — зібрати кошти на оборону. Ще у липні цього року йшлося про потребу збільшити видатки на оборону на 500 млрд гривень. Лише підвищення військового збору додатково дало б цьогорічному бюджету 27,3 млрд гривень. Через зволікання з підписанням нове оподаткування запрацює не з жовтня, а з грудня. Тому доходи держави будуть меншими, ніж очікувалося.

Друкарська помилка

Із новим законом стався курйоз: державне видання його зашвидко опублікували у державному виданні. За українським законодавством, підписаний Президентом документ набуває чинності після публікації у “Голосі України”. Скандальний податковий закон вийшов друком на шпальтах газети 29 листопада. Таким чином документ набував чинності у листопаді. Тож постало питання: чи стягувати нові податки за два дні поточного місяця?
Згодом голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев перепросив в українських бухгалтерів за втрачені нервові клітини і повідомив, що ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року. Тож він був опублікований вдруге – 30 листопада.

“Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря”, – заявив голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.