Післявоєнна відбудова Херсонщини: які пропозиції висувають жителі громад Правобережжя

Херсонщині випали надскладні випробування під час повномасштабної війни проти Росії. Кожному з нас невимовно болить за зруйновані ворожими обстрілами будинки, школи, лікарні, клуби, бібліотеки, понівечені господарства, сади, поля тощо.

Та попри продовження бойових дій, жителі області мають знати, що їх чекає попереду. Адже після Перемоги в Україні обов’язково розпочнеться масштабне відновлення пошкодженої Росією інфраструктури, але яким воно буде?

Тож ми запитали наших читачів: що має стати “серцем відбудови” вашого населеного пункту? Який об’єкт, на вашу думку, у громадах необхідно відродити першочергово, щоб місцеві мешканці повернулися на малу Батьківщину?

Це опитування від “Білозерки. Інфо” відбувалося дуже активно. І що цікаво, майже не було розчарованих і негативних коментарів: мовляв, нехай спочатку закінчаться бойові дії, а потім будемо планувати…

Респонденти відверто пропонували конкретні варіанти відбудови та розвитку своїх громад, хоча й мали деякі вагання щодо того, чи багато ВПО повернеться на Херсонщину. Також кілька опитуваних прагнуть, щоб в Україні посилилася боротьба з корупцією, що стане основою для вдалої відбудови.

Так, більшість респондентів (65%) пропонують у першу чергу відновити садочки, школи та медичні заклади, щоб ВПО з дітьми змогли повернутися додому, забезпечити мешканців житлом замість зруйнованого і роботою на місцевих підприємствах. 35% кажуть про відбудову соціальної інфраструктури, енергомереж, водопроводів, газопроводів, зв’язку та інтернету.

Ольга Тараненко, наприклад, теж підтримує відбудову шкіл і садочків, але додає, що без відновлення та покращення соціальної інфраструктури, відбудови підприємств для забезпечення роботою дорослих, податкових пільг навряд чи у села Херсонщини повернеться молодь.

“Окрім шкіл, садочків, треба, щоб повернулася молодь. Вся соцструктура має бути відновлена і покращена. Дорослі мають бути забезпечені роботою, тобто це і відновлення роботи підприємств, в тому числі і малих. Відновлення економіки, можливо, якісь податкові пільги, якщо мова про ФОПів, щоб люди мали перспективу не тільки відновити зруйноване, але й розвивати рідний край”.

Тамара Шайко зауважує, що так, як перед «великою війною», – вже не буде. І багато що залежить від місцевих адміністрацій, їхніх планів на майбутнє та розмінування територій.

“Мати бажання повернутись – це одне! Перш за все потрібно, щоб запрацювала комісія, яка буде визначати чергу обстеження. Й, звісно, потрібне більш-менш надійне житло й все для того, щоб жити – вода, світло, продукти, зв’язок, крамнички, медицина, безпечні дороги до райцентру та облцентру”.

Наталя Лазарева надає конкретні пропозиції – відродити у Білозерці Будинок культури.

“Бо там залучена молодь у всіх святкуваннях, а в моєму селі – відродити сади і виноградники, відбудувати радгосп “Білозерський”. 

А Наталя Савіцька з Правдиного також мріє про новий БК у рідному селі.

Микола Мищенко зазначає, що житлом для тих, хто повернеться, спочатку можуть бути і модульні будиночки. Але у першу чергу важливо відновити підприємства, які перероблятимуть “дари ланів” Херсонщини та стануть джерелом робочих місць для жителів населених пунктів.

Олександр Канарський згадав про важливий для Херсонщини Антонівський міст, відбудова якого необхідна у мирний період. А Діна Безсмертна – про легендарний Чорнобаївський аеропорт, відновлення якого є одним з пріоритетів повоєнного Півдня України.

Тож респонденти нашого опитування пропонують владі пріоритети для відновлення і повернення людей у рідні громади: забезпечення місцевих житлом (можливо, спочатку модульним) та роботою; відбудова освітньої, медичної, культурної, соціальної інфраструктури; початок функціонування місцевих підприємств і господарств; ремонт пошкоджених війною мереж – світла, газу, води, зв’язку, інтернету, доріг та мостів.

Матеріал підготовлений у межах проєкту “Імпульс”, що реалізовується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.