Після війни плануємо побудувати у Херсонському районі потужний індустріальний парк – Михайло Жадан

2026 рік був дуже важким для України та Херсонщини зокрема. Однак, попри втрати та руйнування, він приніс багато позитивних подій, важливих для майбутнього нашої області.

З якими результатами увійшла наша мала Батьківщина у новий рік – ми поцікавилося у Михайла Анатолійовича Жадана, виконуючого обов’язки голови Херсонської районної державної (військової) адміністрації.

– Михайле Анатолійовичу, назвіть головні результати роботи Херсонської РДВА у 2025 році?

– Надзвичайно важливим для нашої області став Національний проєкт “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”, в межах якого 6 прифронтових ТГ району (громади-форпости) уклали меморандуми про партнерство з тиловими громадами Закарпатської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернівецької областей. За три хвилі проєкту було підписано 23 угоди.

І це не просто папери, а реальне посилення гуманітарної, культурно-освітньої, медичної та соціальної сфер діяльності, крім того, відкриття нових можливостей щодо отримання міжбюджетних трансфертів.

9 травня 2025 року Херсонська районна військова адміністрація підписала “Меморандум про наміри співпраці” з ТОВ “ГКС УА” Цей документ окреслює основні напрями та угоди взаємодії щодо залучення інвестицій, створення нових робочих місць, підтримки бізнесу, розвитку промислового потенціалу та інновацій, підвищення конкурентоспроможності регіону в цілому шляхом створення індустріального парку на території Херсонського району після війни.
Йдеться про будівництво комплексу сонячних електростанцій потужністю 26 МВт, заводу з виробництва автоклавного газобетону та сухих будівельних сумішей, заводу з виробництва комплексних мінеральних добрив (азот, фосфор, калій), створення необхідної залізничної гілки для Херсонського морського порту, оскільки післявоєнна безпекова ситуація не дозволить використовувати водні ресурси, тільки після повного розмінування), елеватора на 100 тис тон одночасного зберігання, заводу з виробництва зрошувальних систем, автозаправної станції для автомобілів с ДВЗ та електромобілів, заводу газового обладнання, заводу з виробництва томатної пасти, консервного заводу, заводу з переробки та експорту меду, створення мережі тепличних комплексів під розсаду, відновлення та розвиток виноградарства, вироблення вина тощо.

– Сподіваємося, що всі ці плани стануть реальністю. Однак наразі для людей, які втратили житло, найважливішим є мати дах над головою. Розкажіть про результати реалізації програми “єВідновлення” у 2025-му.

– Загалом на отримання компенсації у рамках програми “єВідновлення” надійшло 2977 заяви. Прийнято рішення про нарахування компенсації у вигляді житлового сертифікату для 781 заявника на загальну суму майже 490 млн. грн.

– Яка наразі демографічна ситуація у громадах Херсонського району?

– До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території району проживало 66 864 особи. Наразі фактично втричі менше. Темпи міграції постійно зростають. Так, з вересня цього року кількість населення зменшилася на 1714 осіб. На кінець листопада кількість населення становила 23 016 осіб (це без урахування Херсонської міської територіальної громади).

Зокрема, у Білозерській громаді сьогодні мешкає 7283 особи, у Дар’ївській – 4353 особи, у Музиківській – 3158 осіб,  у Станіславській – 1057 осіб, у Чорнобаївській – 7165 осіб. Сьогодні продовжується евакуація з найбільш небезпечних населених пунктів наших громад, особливо дітей та вразливих категорій населення. Протягом 2025 року до більш безпечних зон доставлено 395 дітей. Із ТОТ Херсонського району евакуйовано 34 дитини, з них 10 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. До речі, за кошти державної субвенції придбали житло для дитячого будинку сімейного типу, який був переміщений до більш безпечної території.

– На жаль, протягом 2025 року окупанти цілеспрямовано нищили цивільну інфраструктуру звільнених населених пунктів області. Розкажіть про обсяги втрат.

– Станом на 20 грудня 2025 року всього по району пошкоджено 10 744 об’єктів, у тому числі 91 багатоквартирних будинків,  10 402 приватних осель, 29 закладів загальної середньої освіти, 21 заклад дошкільної освіти, 25 закладів охорони здоров’я, 47 адміністративних та інших будівель, 48 закладів спорту та об’єктів культури, а також 81 об’єкт – дороги та мости. Також пошкоджені лінії електропередачі, ТП, автотранспорт, господарські будівлі. У більшості випадків атаки відбуваються повторно.

– Важливим напрямком роботи місцевої влади залишається забезпечення людей гуманітарною допомогою. Які організації допомагають у цьому?

– Нашому району допомагають різноманітні міжнародні та українські організації, зокрема Червоний Хрест, Карітас, UNHCR, WFP, а також місцеві фонди та ініціативи через платформу “єДопомога” (Дія) для отримання продуктових наборів, гігієни та ліків, а також регіональні центри координації допомоги. Так, наприклад, вимушені переселенці з Херсонщини, які знайшли прихисток у Кривому Розі, продовжують отримувати допомогу в Гуманітарному центрі “Вільні разом”. Зокрема, жителям району надавали правничу та психологічну допомогу представники благодійного фонду “Право на захист”, гуманітарної місії “Проліска” та громадської організації “Десяте квітня”.

Водночас хочу зауважити, що в межах своїх повноважень Херсонська РДВА не отримує та не розподіляє гуманітарну допомогу. Відповідні питання вирішуються безпосередньо між обласною військовою адміністрацією та військовими адміністрація населених пунктів.

– Як минув 2025 рік для херсонських аграріїв?

– До початку повномасштабної війни на території району працювали 266 сільськогосподарських. Наразі таких – 109 (деокуповане правобережжя): 21 – у Білозерській громаді, 16 – у Станіславській, 27 – у Музиківській, 21 – у Чорнобаївській, 15 – у Дар’ївській та 9 – у Херсонській громаді.

На сьогодні частина територій Херсонської територіальної громади, Білозерської громади, Дар’ївської, Станіславської, Чорнобаївської сільських територіальних громад перебувають у межах 20-ти кілометрової зони ведення активних бойових дій, що унеможливлює розмінування земель сільськогосподарського призначення.

Однак, попри складну безпекову ситуацію, у 2025 році на території району зібрали урожай на площі 39 909,99 га, намолочено 71 957,20 т зернових та зернобобових культур, а також 9 284,70 т технічних культур на площі 12 709,70 га (соняшник, ріпак ярий).

Під урожай 2026 року посіяно озимих культур на площі 11 829,2 га, в тому числі: пшениці – 10 259 га, ячменю – 1555,2 га, жита – 15 га, озимого ріпаку – 2118 га.

– А яка ситуація в освіті, чи планується оптимізація навчальних закладів?

– Сьогодні у пріоритеті – безпека, тож ми першочергово дбаємо про це, зокрема, облаштовуємо та ремонтуємо укриття. Відповідні проєкти реалізовуємо за рахунок коштів державного, місцевого бюджету та благодійних організацій.

У вересні 2025 року, після перевірок та комісійного обстеження, у змішаному форматі відновили роботу три заклади загальної середньої освіти, одна філія та один заклад дошкільної освіти в Херсонському районі.

У 2025/2026 навчальному році на території району розпочали роботу 73 заклади загальної середньої освіти та одна філія, в яких навчається 26139 здобувачів освіти, за дистанційної форми навчання – 70 закладів загальної середньої освіти , в яких 25 524 здобувачі освіти. Також 65 закладів дошкільної освіти, в яких навчається 4271 дитина, за змішаною формою навчання – 1 ЗДО – 50 дітей, за дистанційною формою навчання – 4 ЗДО 4221 дитина. В інклюзивно-ресурсних центрах, які надають свої послуги в дистанційному форматі – 204 дитини. 9 закладів позашкільної освіти працюють дистанційно для 3276 дітей.

Наразі про закриття чи оптимізацію наявних освітніх закладів не йдеться. Наші зусилля спрямовані на збільшення учнівського контингенту та збереження кадрового потенціалу.

– Михайле Анатолійовичу, який стан надання медичних послуг у районі? Назвіть основні проблеми у цій сфері.

– Наразі мешканці району отримують медичну допомогу незалежно від підписаних декларацій та мають змогу безкоштовно отримати інсулін у поліклінічних відділеннях лікарень та у ЦПМСД.

До деокупованих населених пунктів району за графіком здійснюють виїзди медичні бригади КНП “Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня” ХОР. Також тут продовжують працювати представники міжнародної організації “Лікарі без кордонів”, лікарі волонтери українсько-ізраїльської місії “FRIDA”, лікарі вузького профілю команди проєкту “Медичний десант” благодійного фонду “КОЛО”.

Функціонують аптеки та аптечні пункти, працює урядова програма “Доступні ліки” та проєкт “УКРПОШТА-Аптека”, де можна замовити “доступні ліки” за телефоном гарячої лінії. Забезпечено роботу мобільного аптечного пункту.

У районі здійснено заходи щодо захисту будівель та приміщень закладів охорони здоров’я: у КНП “Білозерська лікарня” зроблені загороджувальні укріплення (мішки з піском) вікон усіх будівель закладу, де працюють люди, генераторів, кисневих балонів, ГРП.

Усі підрозділи КНП “Білозерський ЦПМСД” Білозерської селищної ради захищені габіонами та біг-бегами з піском, вікна в приміщеннях поклеєні ударостійкою плівкою. На територіях структурних підрозділів закладу встановлені мобільні укриття.

ФАП у Білозерській громаді

Заклади охорони здоров’я забезпечені генераторами, які за необхідності підключаються до систем живлення та забезпечують їх безперебійне функціонування.

У Чорнобаївській амбулаторії ЗПСМ впроваджено телерадіомедицину, там проводять консультації з вузькопрофільними спеціалістами.

Найбільшою проблемою в районі є складна безпекова ситуація, що впливає на всі сфери, у тому числі й на медичну. Через постійні ворожі обстріли працівники закладів охорони здоров’я виконують свою роботу в умовах постійного ризику, що призводить до кадрового голоду.

– Російські обстріли ускладнюють роботу усіх служб на Херсонщині. Наскільки критична ситуація з громадським транспортом?

– Через активізацію ворожих обстрілів та дронових атак суттєво скоротилася кількість робочих маршрутів громадського транспорту між Херсоном та населеними пунктами деокупованих громад. На території Білозерської громади на даний час приміські автобусні пасажирські перевезення здійснюються за маршрутом Херсон – Білозерка – Херсон. Крім того, функціонує маршрут Херсон – Правдине. Автобус заїжджає у Надіївку, Зорівку та Черешеньки.

Частково забезпечено пасажирські перевезення мешканців Дар’ївської громади. Тут функціонують такі маршрути:  Херсон – Федорівка (через Дар’ївку), Херсон – Іванівка (тільки до с. Інгулець) та соціальний маршрут Снігурівка – Лиманець – Інгулівка – Чайчине.

У Музиківській громаді забезпечується автобусне сполучення від обласного центру до Музиківки, Загорянівки та Східного. Крім того ГО “Проліска” (за потребою) забезпечує соціальне (безкоштовне) перевезення пасажирів автомобільним транспортом до Миколаєва з сіл Музиківської громади раз на тиждень-два.

Для перевезення мешканців Чорнобаївської громади функціонують щоденні автобусні маршрути сполученням Херсон – Чорнобаївка та Херсон – Киселівка. Також працює соціальний маршрут –  ГО “Проліска” забезпечує перевезення мешканців Чорнобаївської громади до Миколаєва.

Населені пункти Станіславської громади залишаються без автобусного сполучення.

– Як працюють у районі підприємства комунальної сфери?

– Послуга з централізованого водопостачання доступна у 52 населених пунктах району. Через відсутність електропостачання у частині сіл водопостачання здійснюється почасово завдяки генераторам. Послугою з централізованого водовідведення забезпечені всі населені пункти, де існує відповідна система.

Вивезення твердих побутових відходів здійснюється підтриємствами у 4 населених пунктах, включно з Херсоном.

Вкрай складна безпекова ситуація перешкоджає оперативному проведенню ремонтно-відновлювальних робіт електромереж, що призводить до тривалих періодів відсутності електропостачання. На даний час повністю або частково електропостачання наявне у 55 деокупованих населених пунктах.

Газопостачання є в 25 населених пунктах (без врахування Херсонської МТГ). Через пошкодження мережі та необхідного обладнання без газопостачання залишилося 9 населених пунктів району.

Серед основних проблем комунальної сфери – підприємства споживають багато енергії, що робить послуги дорогими, а тарифи високими; недостатньо коштів для модернізації та реконструкції; залучення інвестицій ускладнене, а також низький рівень розрахунків за спожиті послуги.

– Які плани на новий рік?

– Продовжимо реалізовувати проєкти 2025 року, працювати задля забезпечення основних потреб мешканців незламної Херсонщини та підтримувати наших мужніх Захисників та Захисниць. Сьогодні важко говорити про повноцінний розвиток громад, але ми обов’язково вистоїмо і відбудуємо рідний край!

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.