«Підтримуємо постійний зв’язок з нашими ВПО, це важливо» – староста Олександрівки Наталія Каменецька

Попри складну безпекову ситуацію в Олександрівці Станіславської громади продовжують мешкати близько 170 людей. Проте велика кількість олександрівців стали ВПО та проживають у Миколаївській області та Миколаєві.

Як адміністрація села підтримує своїх земляків-переселенців та «тримає на плаву» тих, хто залишився, – дізнавалося наше видання у старости Олександрівки Наталії Каменецької.

Пані Наталя розказала, що велику допомогу в облаштуванні ВПО з Олександрівки надає Галицінівська громада Миколаївщині, особливо староста сіл Лимани та Лупарево Наталя Панашій.

«Наші люди через центр зайнятості знайшли там собі роботу. Займаються суспільно-корисними справами, благоустроєм, а зарплату платить держава. Адміністрація Станіславської громади теж надаєж всебічну підтримку, щотижня проводить там прийоми для ВПО. Земляки хочуть спілкуватися, знати, що їх не кинули, що допоможуть».

За словами старости, для допомоги переселенцям громада залучила нещодавно організацію Save the Children. Була корисна гуманітарка для ВПО від них: постільна білизна, посуд тощо.

Хвилюють переселенців з Олександрівки і питання отримання сертифікатів за зруйноване війною майно.

«Програма єВідновлення працює у нас дистанційно, є певні нюанси у роботі комісії, але справа рухається. Хтось вже подав документи повністю та ще очікує грошей від держави. Наразі ціни на житло суттєво зросли, важко одразу щось собі обрати. Хоча деякі з земляків придбали хати на Вінниччині, проте більшість купує поряд з рідною громадою – на Миколаївщині. Ми раді, що змогли допомогти у цьому питанні з оформленням документів».

Як каже Каменецька, щосереди ЦНАП та адміністрація Станіславської ТГ ведуть прийом земляків у Лиманах, щочетверга – у Миколаєві, на базі БФ «Щедрик». 

«Люди звертаються, подають заяви. Ось у січні допомагали з субсидіями на зимовий період, наразі оформлюватимемо субсидії на літо. Є заяви на отримання матеріальної допомоги, на лікування. Підтримуємо мобілізованих у ЗСУ, рідних загиблих. Звісно, ця підтримка не тільки ВПО наших стосується, але й безпосередньо всіх жителів села»

На цей момент часу кількість жителів Олександрівки майже не змінюється.

«У січні-лютому 2026 року почалася міграція більш активна на тлі обстрілів та загибелі нашої медикині, навесні люди повертаються, бо городи… У березні в Олександрівці проживало 173 особи, у квітні – 178, на початок травня – знову 173».

Хоча безпекова ситуація важка, БО GEM на постійній основі, щомісячно, привозить місцевим гуманітарні набори.

«У лютому, наприклад, були у цій гуманітарці насіннєві набори, так що люди можуть навіть спробувати посіяти щось собі біля хати. Земляки попри все залишаються у рідному селі. Є такі, що втратили повністю хату, майно, але живуть у сусідів, не хочуть нікуди їхати, хоча ми закликаємо до евакуації. Віримо у Перемогу та мир, тримаємося!», – каже Каменецька.