Павло Жебровський створив меморіал на честь визволителів Надеждівки

0
716

Нещодавно в одному з Телеграм-каналів з’явилося повідомлення про те, що при в’їзді у село Надеждівка встановлено скульптурний ансамбль, створений місцевим аматором Павлом Жебровським. Повідомлення скромне, але фото – вражаючі! Це справжній меморіал, причому зовсім не аматорський…
Багато мешканців нашого краю знали, що Павло займається скульптурою. Роботи талановитого майстра прикрашають сьогодні десятки подвір’їв в різних куточках Херсонщини. Це і скульптури для двору, і для квітників, і кімнатні фігури. Але остання робота, присвячена українським захисникам, відрізняється від усіх попередніх.

Все почалося з пластиліну
Павло Жебровський народився у Вінниці. Коли йому виповнилося три рочки, батьки переїхали на Херсонщину. Тато працював електриком у селі Надеждівка. Свого часу йому запропонували перейти на роботу до сільського будинку культури. З появою Івана Жебровського творче життя у закладі завирувало. Чоловік створив фольклорний колектив, який згодом отримав звання народного. Надеждівські артисти підкорювали не лише сцени Херсонщини, а й гастролювали всією Україною. Атмосфера свята, яка панувала в родині, виховала у Павла естетичний смак, відчуття краси та гармонії. Творчі здібності у хлопчика проявилися ще у дитинстві. Павло любив ліпити фігурки з пластиліну, виготовляв вироби із сірників та підручних матеріалів. У школі хлопець був активним учасником художньої самодіяльності та позашкільного життя закладу.
Під час служби в армії, на Кубі, чоовік закохався у культуру цього народу. Тому не дивно, що в оздоблені свого подвір’я та будинку використав колоритні елементи кубинського мистецтва.

«Я пробував різний матеріал, але газобетон мені сподобався найбільше. Коли вперше спробував, здалося, я з ним працював усе життя. Він для мене дуже легкий в обробці», – розповідає Павло.

Скульптор надзвичайно тонко відчуває природу та енергетику матеріалу, з яким працює. Тому всі його вироби наповнені душею. У свій час творчі доробки Павла Жебровського високо оцінили відвідувачі авторської виставки в обласній бібліотеці імені О.Гончара, яка проходила в рамках арт-лабораторії «Українська хата талантами багата!» (керівник проекту – Олег Олексюк). Виставку Павла Жебровського презентувала директор Надеждівського будинку культури Світлана Кошолап. Також роботи майстра були представлені широкому загалу глядачів на «Кизим-юшка-фест».
У Надеждівській школі є подарунок від Павла Жебровського – бюст Тараса Григоровича Шевченка. Навіть у цьому майстер довів свою професійність, бо скульптура виготовлена бездоганно!

Окупанти забували, чого прийшли
Для кожної талановитої людини творчість – це щось особливе. Роботи Павла Жебровського наповнені різними почуттями. З початком війни творчість надеждівського майстра наповнилася новим сенсом.
Окупанти дев’ять місяців тримали в облозі Надеждівку. Щоразу, коли заходили на подвір’я майстра, забували чого прийшли. Дивувалися усьому, що тут бачили! Зачаровані роботами майстра, покидали двір Павла Івановича від враженням, навіть не перевіряючи документи.

«У мене посеред двору стояла скульптура козака біля гармати. Родина довго вмовляла мене прибрати її, щоб не наражатися на небезпеку. Я дуже довго чинив спротив, бо був величезний внутрішній протест проти загарбників, які прийшли у нашу країну. Але здоровий глузд переміг. Я здався, але не чужинцям, а своїм рідним… Щоправда, здався не повністю: прибрав козака, розібрав і заховав, а гармату залишив… Часто чув від російських військових провокаційні питання з приводу цієї «зброї», але ні разу не злякався», – розповідає Павло Іванович.

Творчість для нього – це якраз той співрозмовник, якому сміливо відкривається душа, його заспокійливе, його порадник. З початку війни майстер пробував експериментувати. Навіть створив єнота з кавуном. Для нього це було щось глибоко філософське.
Павло вкладає всю душу у свою роботу. І не має значення – створює це для себе, чи на замовлення. Всередині нього живе маленький перфекціоніст і він дуже критично ставиться і до себе, і до своїх виробів. У майстра своє внутрішнє бачення і те, над чим він працює, повинно бути тільки стопроцентної якості і повністю відповідати замислу. Тому кожна робота Павла Жебровського – особлива та унікальна у своєму виконанні.

Готуємось до перемоги
«Після звільнення села, нам стало легше дихати. Можна було займатися улюбленою справою, не думаючи, що хтось може заважати. До мене завітали бійці ЗСУ. В одного з них виникла ідея створити комплекс на честь визволителів села, а саме їхньої бригади. Я залюбки погодився втілити його ідею у життя! П’ять місяців я працював над створенням цього комплексу. Хлопці з бригади щоденно мені допомагали у всьому. Всі матеріальні затрати Сашко (ім’я ініціатора справи) взяв на себе. Коштів треба було багато на бетон, на фарбу, але затримки у матеріалі не було. Справа вимагала і витрат, і нелегкої праці. Тепер при в’їзді в село стоїть меморіал на честь наших визволителів! Після Перемоги встановимо табличку, щоб усі знали імена Героїв!», – ділиться Павло Жебровський

Аби зафіксувати процес створення скульптурного ансамблю, сестра майстра змонтувала невеличкий відеоролик з фотографій, на яких зафіксований кожен етап творчого процесу. Відеороботу планують оприлюднити у соціальних мережах до річниці звільнення Надеждівки від окупантів. Біля самої скульптури залишилося облаштувати майданчик. А навесні, за словами Павла, тут планують висадити квіти та алею з дерев і кущів, щоб кожен охочий міг прийти і вклонитися визволителям.

«Шкода, що цей проект закінчується. Я сам у захваті від цієї роботи. Але ідей ще багато! Тим більше, що приїжджають мешканці із сусідніх сіл, щоб домовитися про виготовлення таких комплексів для їхніх населених пунктів. Отже, будемо працювати далі! Будемо готуватися до Перемоги!», – ділиться скульптор.

 

Колись Павлу і не мріялось, до досягне таких висот, але життя направило його у правильне русло. Були сумніви, розчарування, але він щасливий від того, що не побоявся почати справу, свою особисту справу! До цього часу творить від душі, отримуючи величезне задоволення. Важливо діяти, а сумніви та страх треба залишати позаду. Життя – одне! І війна не на заваді. Сьогодні вона для всіх стала інструментом вираження болю, хвилювань та внутрішнього протесту проти поневолення. Творчість дійсно рятує нас у важкій буденності.
Сподіваємося, що невдовзі на теренах української творчої плеяди з’явиться новий бренд «Zhebrovsky Аrt». Бажаємо йому бути впізнаваним!
Олена Бутковська

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь