Пам’яті Героя-хлібороба з поетичною душею

30 липня 2018 року на 91-му році пішов з життя відомий трудівник Херсонщини – Герой України, Заслужений працівник сільського господарства України, Двічі Герой Соціалістичної Праці, почесний член Української академії аграрних наук, голова ради приватно-орендного кооперативу «Зоря» МОТОРНИЙ Дмитро Костянтинович

Народився Дмитро Костянтинович у с. Розянчина Бобринецького району Кіровоградської області у сім’ї колгоспника. У 1932 році з батьками переїхав у с. Преображенку Чаплинського району, де перед війною закінчив 6 класів. Після навчання у Херсонському судномеханічному технікумі працював на Херсонському суднобудівному заводі. З вересня 1953 року працював в Ушкальській МТС Верхньорогачицького району, де очолював механічну майстерню, аралельно навчався у Мелітопольському інституті механізації та електрифікації сільського господарства. У 1963 році Д.К.Моторний очолив колгосп ім. С.М.Кірова у Чорнобаївці Білозерського району. Нині колишній колгосп, пройшовши стадію реформування на нових, приватних засадах, став приватно-орендним кооперативом «Зоря». Це господарство і зараз – одне із флагманів грарної Херсонщини.

Велику увагу Д.К.Моторний приділяв виробничій і соціально-побутовій сфері. У Чорнобаївці побудували консервний цех, механізований тік, молокопереробний цех, фруктосховище, приміщення для утримання великої рогатої худоби, а також палац культури, дитсадок, школу, спортзал, амбулаторію, пансіонат, газову і водопровідну мережі тощо. Д.К.Моторний протягом 55 років керівництва господарством завжди системно і наполегливо працював над розвитком землеробства, молочного і м’ясного скотарства. Дмитро Костянтинович вів систематичну цілеспрямовану роботу щодо підтримки і впровадження державних програм приватно-орендного кооперативу «Зоря».

За самовіддану і сумлінну працю Дмитра Костянтиновича нагороджено орденами: Жовтневої революції (1971), Леніна (1966, 1975, 1986), князя Ярослава Мудрого V ст. (1997); медалями: «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1945), «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1965), «50 років Збройних сил СРСР» (1970), «За доблесну працю на ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970), «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1975), «Ветеран праці» (1983), «Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1985), «П’ятдесят років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1995), «Маршала Советского Союза Жукова» (1997), «Шістдесят років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (2005), Герой України (із вручення Ордена Держави (2002). Дмитро Костянтинович – лауреат рейтингу «Золота фортуна», почесний член Української Академії аграрних наук, заслужений працівник сільського господарства.
За ініціативи Д.К.Моторного великого шанувальника народної пісні, засновано міжрегіональний фестиваль хорового співу «Чорнобаївський заспів», а пісня «Покохайте поле», яку склав очільник кооперативу, стала гімном фестивалю. Дмитро Костянтинович користувався великою повагою серед людей. У повсякденному житті був виваженою, розсудливою і порядною людиною, турботливим батьком і дбайливим дідусем.

З Д.К.Моторним ми втратили видатну особистість, людину, яка протягом усього життя наполегливо працювала над розвитком землеробства, молочного і м’ясного скотарства і поліпшенням соціального рівня населення на селі.
Світла, вічна пам’ять хліборобу.
Районна рада, районна державна адміністрація, управління агропромислового розвитку РДА

Людина-легенда

Є люди, без яких життя не уявляється. Своєю глибокою, широкою значимістю вони здаються нам вічними… Таким був Дмитро Костянтинович МОТОРНИЙ – патріарх херсонських хліборобів, голова приватного орендного кооперативу «Зоря», двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України, кавалер ордена Ярослава Мудрого, академік УААН, лауреат премії імені Вернадського. Багато знав, багато вмів, багато робив. І творив! Показники його колгоспу були одними з найвищих в Україні… Він за все брався з любов’ю і душею – завзято, моторно (!!!) порядкував на землі, на фермах і в селі… Любив майструвати і гордився своєю домашньою добре облаштованою майстернею.
З любов’ю заснував «Чорнобаївський заспів» – всеукраїнський фестиваль хорових колективів і тішився своєю «Червоною калиною» – одним із кращих сільських хорів. Зачаровував Дмитро Костянтинович і сам своїми піснями під власний акомпанемент на баяні… Був душею великої колгоспної сім’ї. Мудрий, дотепний, ніколи не ліз за словом до кишені, любив гумор, із задоволенням декламував гуморески Глазового – знав їх до сотні. Мав чудову, унікальну пам’ять. Мені, журналісту і редактору Білозерської районної газети «Придніпровська зірка», випало щастя добре знати Дмитра Костянтиновича, часто з ним спілкуватися, писати про очолюваний ним у минулому колгосп імені Кірова, а потім ПОК «Зоря»… З ним можна було поговорити про все! Глибоко талановита людина у своїй справі, як правило, талановита багато в чому… Це про нього, Дмитра Костянтиновича Моторного.
Світла пам’ять Вам, Хліборобе, вірний Слуга землі своєї і великий соратник людей, які пліч-о-пліч з Вами творили рекорди на ній…
Любов ЛАГУТЕНКО,
заслужений журналіст України.

«Придніпровська зірка» №31 від 3 серпня 2018 року