Олександр Івченко: “Сьогодні наше головне завдання – допомагати ЗСУ”

0
477

Повномасштабна війна Росії проти України назавжди змінила наше життя. Проте не поставила його на паузу. Надією на перемогу та відновлення сповнені будні мешканців Надеждівкського старостату Білозерської громади. Про поточні справи у трьох населених пунктах округу нашому виданню розповів староста Надеждівки Олександр Івченко.

 “У Надеждівці сьогодні відносно спокійно, адже населений пункт знаходиться доволі далеко від лінії фронту. В той же час говорити про повну безпеку для людей, на жаль, не доводиться. Ворожі обстріли іноді дістають і до нас”, – говорить керівник.

Окрім загрози російських атак небезпеку для місцевих мешканців несуть заміновані території. Довкола населених пунктів старостату ворог залишив купу “подарунків” у вигляді протитанкових мін. На деяких ділянках ці вибухонебезпечні предмети знаходять через кожні чотири метри.

“Шкода, що люди не можуть сьогодні виростити врожай на своїх земельних ділянках, адже більшість територій залишаються замінованими. Звісно, у нас зараз працюють сапери, за що їм велика вдячність, але ця справа доволі складна та тривала у часі”, – говорить Олександр Івченко.

Сьогодні у Надеждівці є світло, газ та вода. Місцевий активіст на ім’я Павло самостійно полагодив пошкоджений окупантами газопровід. У селі працюють дві артезіанські свердловини. Після звільнення громади у старостаті покращився інтернет, оскільки один із операторів встановив нову вишку мобільного зв’язку.

“У нас працює ФАП, періодично відбуваються виїзні прийоми лікарів-волонтерів. Поруч із домівкою можна пройти різні обстеження. Люди дуже задоволені, адже не потрібно їхати до фахівців у Білозерку чи Херсон”, – ділиться Олександр Олександрович.

Окрім безкоштовних медичних послуг місцеві мешканці отримують гуманітарну допомогу.

За словами старости, наразі у Надеждівці, Зорівці та Знам’янці проживає більше тисячі людей. Це дві третини від довоєнного населення округу. Мешканці старостату періодично отримують допомогу від благодійників.

“До нас постійно приїжджають благодійники з різних областей, зокрема, із Закарпаття. Волонтери доставляли нам меблі, канцелярію, одяг і навіть велосипеди. У переліку допомоги були також інвалідні візки, які видали особам з обмеженими фізичними можливостями”, – говорить староста Надеждівки.

Благодійну допомогу на місцях отримують не лише місцеві мешканці, а й ВПО. Наразі у громаді проживає 150 осіб, які мають відповідний статус. Це мешканці Кізомиса, Велетенського, Станіслава. Люди вимушені були виїхати зі своїх населених пунктів через складну безпекову ситуацію.

“Загалом наші мешканці не обділені увагою, у старостаті є все для нормального життя. Люди мають зрозуміти, що сьогодні наше головне завдання – допомогти ЗСУ, які наближають нашу перемогу”, – ділиться керівник.

Про подальші плани щодо розвитку населених пунктів округу староста говорить дуже обережно. Керівник переконаний, що наразі не на часі впроваджувати великі та дороговартісні проєкти.

“Мрію, щоб після нашої перемоги у селі з’явилися нові робочі місця, щоб люди поверталися додому. Колись у нас працювали асфальтний завод та консервний цех. Виготовляли дуже якісну томатну пасту, яку експортували до Польщі. А які смачні були консерви з огірків, помідорів та кабачків! І все це – з власної сировини. Люди мали нормальну роботу і стабільні прибутки”, – ділиться Олександр Івченко.

До речі, сьогодні у старостаті вирішують питання щодо можливого перейменування Надеждівки.

“Надеждівка – це від імені доньки місцевого поміщика, Волоса. Раніше село називалося Волосіївка. Потім після смерті доньки поміщик назвав його Надеждівка. Оскільки це русизм, треба від нього відійти. Тож, думаємо, скоріше за все, змінити назву села на Надіївку”, – говорить староста.

Олена Бджола

 

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь