Нове життя для полів: як фермери борються за врожай без Каховської ГЕС

Для аграріїв Херсонщини, яка до підриву Каховської ГЕС була житницею України, зрошення стало питанням виживання. Без води регіон ризикує перетворитися на пустелю. Однак місцеві фермери не опускають рук і шукають можливості вирішити проблеми, щоб врятувати свої поля.

Інгулецька зрошувальна система: шлях до відновлення

Одним із головних джерел води для Херсонщини сьогодні є Інгулецька зрошувальна система. Вона охоплює понад 18 тисяч гектарів на Херсонщині та ще близько 40 тисяч на Миколаївщині. Хоча система працює не на всю потужність після часткового відновлення, прогрес очевидний.

Торік вдалося відновити зрошення на майже 1000 гектарах. У вересні канали були наповнені водою. Цього року планують збільшити зрошувальні площі ще на 1000 гектарів. За словами Дмитра Юнусова в ефірі “Вгору”, місцеві фермери готові долучатися до відновлення зрошувальної системи фінансово, розуміючи критичну важливість цього процесу. Восени очікується запуск додаткових дощувальних машин, які подаватимуть воду на ті ділянки, де її не було з 2021 року.

Нові горизонти. Лиманецька та інші системи

Окрім Інгулецької системи, активно ведуться роботи над Лиманецькою зрошувальною системою у Дар’ївській громаді. Завдяки міжнародним коштам її планують реконструювати та запустити навесні 2026 року, що дозволить зрошувати ще 1500 гектарів.

Розглядаються також варіанти запуску зрошення в інших громадах, таких як Калинівська, Великоолександрівська та Високопільська. Джерелом води там також слугуватиме річка Інгулець.

Солона вода та свердловини

Однак вода в Інгульці має свою особливість – вона доволі засолена. Це вимагає від аграріїв пошуку додаткових рішень: встановлення фільтрів або гіпсування ґрунтів для покращення їхньої якості. Попри всі складнощі, фермери готові експериментувати, усвідомлюючи, що без зрошення вижити неможливо.

Для господарств, які не мають доступу до Інгулецької та Лиманецької зрошувальних систем, єдиним варіантом для поливу залишається використання свердловин. Хоча після знищення Каховського водосховища рівень підземних вод знизився майже на 10 метрів, за словами Дмитра Юнусова, він поки що не є критичним, і фермери, які використовують свердловини, не мають проблем із доступом до води. Проте, цей варіант зрошення підходить лише для дрібних овочівників і не може повноцінно замінити масштабні зрошувальні системи для всього аграрного сектору Херсонщини. Свердловини ефективні для зрошення невеликих ділянок – близько 10-20 гектарів, для більших масштабів таке зрошення є нерентабельним.

• Станом на 26 червня 2025 року у Дар’ївській та Білозерській громадах намолочено 4457 тонн зернових та зернобобових. Середня урожайність становить 17,2 центнера з гектара.
• 30 червня російський безпілотник скинув вибухівку на поле пшениці поблизу Томиної Балки Білозерської громади. Унаслідок атаки згоріло понад три гектари посівів.
• Попри обстріли та заміновані території, аграрії Херсонщини продовжують працювати і збільшувати посівні площі. Цьогоріч планують засіяти близько 250 тисяч гектарів, а це у півтора раза більше, ніж торік.