Невидима загроза: як сапери ДСНС очищують водойми Херсонщини від мін після підриву Каховської ГЕС

Після звільнення правобережжя Херсонщини регіон зіткнувся з новою загрозою — тисячами мін і боєприпасів у водоймах. Ситуація критично загострилася після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року, коли потужна хвиля знесла вибухівку на десятки кілометрів і покрила дно мулом, зробивши розмінування акваторій надскладним завданням.

Підвищені ризики танаслідки катастрофи

Майор служби цивільного захисту Владислав Білоножко, заступник начальника частини з організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП ГУ ДСНС Херсонщини у матеріалі “Вгору” наголошує на складності робіт після катастрофи:

“Підрив Каховської ГЕС ускладнив нам роботу з розмінування як берегової лінії, так і акваторії. Річки повиходили з берегів, і все мінування вздовж берега було порушене. Деякі міни позмивало у воду, деякі – зрушило зі своїх місць в інші місця, деякі міни спрацювали, а деякі стали в надзвичайно небезпечне положення, де через кілька необережних рухів можлива детонація”.

Від початку року підрозділи ДСНС Херсонщини вже розмінували 15,72 га водних угідь, переважно в межах населених пунктів для гарантування безпеки місцевого населення, яке користується водними ресурсами, ходить на риболовлю та купається.

Робота водолазів-саперів: професіоналізм під обстрілами

Робота водолазів-саперів є особливим різновидом розмінування. Адже ризик зростає в рази через обмежену видимість у темній та каламутній воді, де снаряди можуть лежати глибоко в мулі. Демінер проходить тривале навчання, щоб працювати в таких умовах. Підводне розмінування має суттєве обмеження в часі – роботи проводяться, доки на поверхні не починає утворюватися крига.

Адже з її появою ефективність робіт знижується, а ризики для водолазів зростають. Під час обстеження дна водойм для підвищення безпеки та ефективності на потенційно небезпечних ділянках застосовуються дрони. Навіть під постійною загрозою ворожих обстрілів сапери не зупиняють роботу. Ворог не лише накриває вогнем прибережні зони, а й цілеспрямовано полює на працівників ДСНС дронами, намагаючись зірвати розмінування.

“Законсервовані” російські снаряди

За різними оцінками, повне очищення регіону від вибухівки може тривати від кількох десятиліть до сотні років, оскільки боєприпаси у воді під шаром мулу фактично “законсервовані”. Зараз триває розмінування водойм звільненого правобережжя. Після деокупації лівобережжя, де розташовані Чорне та Азовське моря, обсяг робіт зросте у кілька разів.

Оцінити масштаби морського розмінування стане можливим лише після звільнення територій та проведення первинного обстеження. Попри колосальні обсяги робіт та постійну небезпеку, сапери ДСНС не зупиняються. Владислав Білоножко підсумовує мотивацію фахівців:

“Не чекати, коли це закінчиться, і не вважати, що воно занадто довге. Прийняти це все, що ми живемо в таких реаліях, і монотонно виконувати свою роботу професійно, і мотивувати це тим, що ми на своїй землі, і лише ми маємо виконувати цю роботу, і ні на кого не сподіватись”.

Сапери ДСНС запевняють, що працюватимуть доти, доки всі водойми Херсонщини не стануть безпечними для людей.

• 6 листопада російські війська з артилерії обстрілювали Комишани та Білозерку. У Комишанах пошкоджений комунальний заклад, а також приватна оселя та автівка.
• 5 листопада ворог скерував “Шахеди” на Посад-Покровське. У селі зруйновані багатоквартирний та два приватні будинки, два екскаватори, автомобіль.
• 4 листопада артснаряди влучили у газопровід у Білозерці. Також ворог застосував для ударів по селищу FPV-дрони. Пошкоджені будинок та господарська споруда.