Нескорена Білозерка: вільне життя під ворожими обстрілами

0
996

Білозерська громада наразі знаходиться у червоній зоні, адже більша частина її населених пунктів перебуває під постійними ворожими обстрілами. Від російської агресії найбільше потерпають  Дніпровське, Кізомис та сама Білозерка.
Про поточну ситуацію у громаді розповів редактор інтернет-видання “Мост” Сергій Нікітенко.
На в’їзді у Білозерку стоїть пам’ятник ще з радянською самохідною артилерійською установкою. На стволі САУ пов’язані кольорові стрічки, які, за місцевою традицією, залишають мобілізовані до лав ЗСУ.
Житель Білозерки дід Іван розповів, що зараз цієї традиції не дуже дотримуються, хоча багато його земляків служать у армії. Тепер головними темами для обговорення у селищі є “прильоти” від російської армії та покарання колаборантів.

“Ну як це, вона тут росіян з хлібом-сіллю зустрічала, проводила для них щось, якісь танці, а її випустили, і вона ходить по Білозерці?” – розказує він про Клавдію Бекряєву.

Жінка рік тому очолила “громадську приймальню” окупаційної адміністрації Білозерки. У її обов’язки входило консультувати місцевих жителів щодо діяльності “адміністрації” селища. Бекряєва була затримана після деокупації селища і засуджена за колабораціонізм. Вирок суду на диво м’який – всього 10 років заборони обіймати посади в органах влади або займатися наданням публічних послуг.
У селищі вважають, що це несправедливо. І цей випадок непоодинокий.
У центрі Білозерки дуже мало людей. Тільки біля місцевого торговельного центру невеличке пожвавлення.
У червні російська армія обстріляла центр Білозерки, зокрема, місцеву церкву. Загинув 72-річний священник, жінка отримала поранення.
У будівлі Укрпошти вибиті вікна, які виходять на Біле озеро. Саме воно й дало назву селищу.


Памятний знак на честь воїнів АТО обновили, бо під час окупації його розбили росіяни. Тепер стелу присвячено артилеристам 63-ої бригади, які загинули на Херсонщині.


“Ми живемо у війні, – каже начальник місцевої військової адміністрації Ігор Острівний. – На жаль, багато людей забуває про це, але війна у нас продовжується майже кожного дня. Буквально позавчора було п’ятнадцять прильотів по Білозерці. Це у нас, мабуть, “рекорд” був. Тому небезпека у нас, на жаль, на сьогодні є кожного дня”.

Острівний перераховує населені пункти, які найчастіше обстрілюють вороги. Велика проблема при цьому – відсутність світла у селах і адміністративному центрі громади практично після кожного обстрілу.

“А якщо люди залишаються без світла, значить, немає і води. І ця проблема у нас майже кожного дня. І цю проблему, за можливості, як тільки можемо, вирішуємо. Бо ще ж дуже великий у нас кадровий голод. Не повертаються, на жаль, до нас наші мешканці і молоді спеціалісти, зі зрозумілих причин, бо у кожного діти, і у кожного свої причини”, – додає він.

Молоді на вулицях майже немає, селище порожнє. Інколи по центральній вулиці їде автомобіль у бік Кізомиса та Дніпровського. Звідти чутно гул вибухів – “прильотів” від армії РФ або “виходів” – відповіді ЗСУ.
Це є своєрідним сигналом, що скоро в якомусь із сіл громади зникне світло і вода. Бригади “Херсонобленерго” не завжди виїжджають на ліквідацію таких аварій, тому що не хочуть ризикувати життям своїх працівників. Раніше кілька електриків аварійних бригад загинули під обстрілами, намагаючись відремонтувати пошкоджені мережі.

“Спочатку ми самі намагалися відновлювати, зараз є така домовленість, що вони дають матеріал, але робота наша. І от як це проходить. По-перше, треба з’ясувати, де цей порив. Те, що ти можеш візуально побачити – ще нічого не означає. Треба продивитися всю лінію”, – ділиться досвідом заступник начальника ВА Олексій Журавленко.

За його словами, всі роботи виконують місцеві чоловіки у самостійно створеній для цього бригаді.
Голова громади каже, що у Білозерці лишилося трохи менше половини населення – 11 тисяч із 25 довоєнних.

Економіка зруйнована – бюджет громади наповнюють виключно за рахунок дотацій з державного бюджету. Обстрілами пошкоджено або зруйновано майно агрофірми “Білозерський”. Виноградники, сади, винзавод зруйновані та спалені.
Журавленко показав нерозірваний снаряд від “Града” на території однієї зі шкіл, який стирчить просто з асфальту.
У порожню школу недавно був “прильот”: снаряди пробили стелю в актовій залі, що спричинило пожежу. Відновлювати цю частину будівлі буде надзвичайно важко.


Проте, не зважаючи на обстріли та руйнації, Білозерщина намагається жити далі. За словами адміністрації громади, дуже допомагають колеги з усієї України.

“У нас після підриву ГЕС було не дуже масштабне затоплення, постраждало 78 господарств, але кожен випадок – це горе. Відгукнулись громади, приїхали волонтери і запропонували свою допомогу – харчові набори і всяке різне. Ми відмовились, попросили якщо є можливість, 10, 20, 100 тисяч, хто скільки може, скидати на благодійний рахунок, і ми краще людям зробимо. І нам накидали коштів у районі трьох мільйонів. З місцевих бюджетів по всій країні”, – згадує Журавленко.

На ці гроші у Білозерці провели тендер, щоб закупити побутову техніку.

“По кількості підтоплених ми закупили 78 пральних машин, холодильників, газових плит. По холодильниках і плитах ми вже вийшли на підписання договору. По пральних машинах – чекаємо”, – ділиться він.

Гостро стоїть у громаді проблема колаборантів.

“Ви знаєте, ми самі в шоці. Коли ми сюди зайшли в грудні, то поїхали знайомитися по селах, і одна така поїздка була в Надеждівку. Підійшов батько Сан Санича Іщенка, старости місцевого, і каже “Як так? Ті люди, що здавали мого сина, вони зараз ходять по селу…
Ми їх навіть ловимо за руку і бачимо, що до них приходять із російських номерів повідомлення типу “Потєрпітє, ми вас вивєзєм” і все таке. Поліція каже, мовляв, я не можу його вивезти за сарай і розстріляти. Моя справа – це зареєструвати заяву в реєстрі досудових. А далі ж розподіляє СБУ”, – каже Олексій.

Він цілком припускає, що самосуд можливий. У сусідніх громадах, вже були випадки викрадення і побиття колаборантів. А у Надеждівці навесні горів дім людини, яка “бігала з триколорами”.

“Людям це болить, тому що, як казав Ігор Миколайович, війна у нас тут”, – сумно додає він.

Зачинені магазини, вибиті вікна, зруйновані дахи будинків, знищений авіабомбою причал на березі Білого озера – так виглядає сьогодні понівечена, але нескорена Білозерка.

Фото – Мост

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь