Люди часто необережні та роблять речі, які потім приводять до неприємностей, тому важливо одразу розуміти, що може статись від ваших дій. Так, 8 липня 2018 року в селі Олександрівка Білозерського району палало сміттєзвалище. До редакції звернулась мешканка Олександрівки з закликом та проханням до небайдужих односельців, не спалювати сміття, листя, бур’ян чи суху траву, завдаючи цим шкоди не тільки собі, а й усім жителям селища.
[su_gmap address=”46.608218803205, 32.12209828198″]
Місце розташування “Глинища”
Лето продолжается и продолжаются подпалы мусора на свалке, так назывемой “Глыныще”.
Вчера вечером местные жители принесли свой мусор и начали его жечь, якобы контролируя огонь. Но все пошло не по плану, огонь охватил сухую траву. В надежде потушить они начали накидывать сверху зеленую траву, землю, остатки другого мусора. На время огонь потух, но продолжало дыметь. Дым не прекращался всю ночь, но благо, ветер вечером и ночью был не очень большой, и казалось бы, ничего не предвещало беды. Но утром ветер усилился и раздуло огонь, который перешел на соседние кучи мусора. Стало ясно – нужно вызывать пожарку. Приедут-не приедут, будет видно, но нужно хотя бы попытаться. И таки приехали!
Проблема даже не в том, приедет пожарка на вызов или нет? Основная проблема свалки в том, что навоз смешивается с различным бытовым мусором (пакеты, бутылки, лампочки, коробки, резина и пр.). Таким образом, с одной стороны, перегной становится не пригоден для использования в качестве удобрения, с другой стороны, этот навоз может гореть несколько недель. Дым содержит ядовитые примеси пластика, резины, ртути и прочего мусора.
Нас убеждают, что это никому не мешает и что жители этой части села привыкли дышать дымом. А ведь рядом в 50-60 метрах уже начинаются жилые дома, живут люди. Для взрослого здорового человека такой дым вреден, а что уж говорить про пожилого с кучей хронических болезней и про детей? В любом случае, уже есть какой-то прогресс и на наш вызов отреагировали, в сельсовете об этой ситуации осведомлены. Надеюсь, виновные будут привлечены к ответственности. А для остальных будет примером, как делать не надо.
У розпал літнього пожежонебезпечного сезону повітря в нашому районі, стає отруйним та небезпечним для нашого здоров’я і життя. Нагадаємо, одна з багатьох проблем, з якою щоденно і щоночі стикаються пожежні, – це випалювання сміття та сухої трави мешканцями району. Від цього повітря в містах і селах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже дев’ять кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу – тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наш спільний громадянський обов’язок – шанобливо ставитися до природи. Лише неухильне дотримання вимог пожежної безпеки в лісах, на луках, у полях, парках і скверах допоможе не допустити виникнення пожеж.
Автор: Марія Секеріна
