Національні природні парки Херсонщини зазнали збитків на сотні мільярдів гривень через повномасштабне вторгнення Росії

Національні природні парки Херсонщини переживають масштабну екологічну кризу під час війни. Керівники парків і заповідників розповіли, як повномасштабне вторгнення вплинуло на довкілля регіону.

Про це повідомило “Суспільне Херсон”.

Національний природний парк “Кам’янська Січ” на території Бериславського району Херсонської області створений у 2019 році на площі 12 тисяч гектарів. Зараз це — територія бойових дій. Наприкінці 2025-го року на території парку зафіксували 98 пожеж та задокументували їх для стягнення збитків з РФ за завдання шкоди.

“Випалена територія — 5000 га. У результаті пожеж втрачаємо червонокнижні види рослин. Тварини також потерпають від через військові дії, але вони можуть покинути територію. Для тих, які залишилися у парку, велика біда — дистанційне мінування”, — розповідає заступниця директора НПП “Кам’янська Січ” Юлія Ходосовцева.

Унаслідок підриву Каховської ГЕС російськими військовими у 2023 році частина території Національного парку була осушена, загинуло майже півтонни риби.

“Основна частина риби була перенесена потоком води до нижньої течії Дніпра, нижче греблі. Наш парк залишився без унікальної частини смарагдової мережі. Частина Каховського водосховища, яка входила до території парку, відносилась до європейської природоохоронної категорії, яка називається “Смарагдова мережа”, — каже Ходосовцева.

На кінець 2025 року сума збитків, завданих екосистемам Національного природного парку “Кам’янська Січ”, становить 107 мільярдів гривень.

“Крім заповідної природи на нашій території є історична складова: тут знаходиться поховання кошового отамана Костя Гордієнка і козацькі хрести. Це унікальна історична цінність, одна з січей, які розташовані на каскаді річки Дніпро. У 2023 році поблизу поховання Костя Гордієнка влучили три КАБ. Але поховання залишилось, хрести вціліли”, — говорить Юлія Ходосовцева.

Національний природний парк “Нижньодніпровський” зараз також є територією бойових дій. Сума збитків від пожеж внаслідок обстрілів у лютому 2026 становила 22 млрд 170 млн грн.

“Практично вся територія парку 80 177 га — це Нижній Дніпро від Новокаховської греблі до межі з Миколаївською областю. Це лівий і правий берег Дніпра. Деякі частини балок заплавно-літеральних комплексів, які входять до парку, нині — це зона активних бойових дій”, — розповідає заступник директора НПП “Нижньодніпровський” Олексій Чачібая.

За його словами, окупована дуже маленька частина парку — 51 острів плавневої системи Нижнього Дніпра. Окупована і материкова частина Олешківського району Херсонської області. Ситуацію на ТОТ і у зоні бойових дій відстежують за допомогою супутникових знімків. Персонал парку працює дистанційно.

“Висота хвилі, яка пройшла територією парку була 6 м 45 см. Все живе, що там було, навіть рослинність — все змило. У співробітників ДСНС та працівників НПП немає змоги гасити пожежі на території парку, бо немає доступу до цих територій”.

Ще один природоохоронний об’єкт на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини — Національний природний парк “Джарилгацький”. У листопаді 2025 року комісія з визначення шкоди при Херсонській ОВА підтвердила факт масштабної пожежі на території парку, що сталася у серпні 2023 року.

“Центр управління та випробування космічних засобів надав нам конкретні деталізовані матеріали з координатами вигорілих площ на острові. Ми передали їх до Херсонської обласної прокуратури та Державної екологічної інспекції Південного регіону. Відповідно до цих розрахунків загальна сума шкоди становить понад 175 мільйонів гривень. Збитки від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря — понад 109 мільярдів гривень”, — розказала виконувачка обов’язків директора НПП “Джарилгацький” Ірина Сабашенко.

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна — найстаріший заповідний комплекс в Україні. Очолював його майже 32 роки Віктор Гавриленко. Зараз працює завідувачем лабораторії збереження різноманіття диких тварин. Територія заповідника перебуває під окупацією з 2022 року.

“Навесні минулого року я дивився один із репортажів, знятих проросійським блогером, який відвідував Асканію Нову. Він зняв загони Великого Чапельського Поду, розповів, що “все прекрасно”. Дата зйомки — 16 травня, а я дивлюся, що степ уже вигорів під палючим сонцем, бо був солом’яного кольору. Серед літа я аналізував космічні знімки і бачив, що центр Великого Чапельського поду має збої, там все виїдено начисто”, — говорить завідувач лабораторії біосферного заповідника “Асканія-Нова” Віктор Гавриленко.

За його словами, знімки з космосу дозволяють побачити, чим окупанти годують тварин.

“Вони розкидали тюки сіна вздовж екскурсійної дороги. Причому віскозний шпагат на тюках залишався. Це смерть для копитних тварин. Зараз страждають такі раритетні види, як сайгак і кулан туркменський. Про сайгака мене вже інформували, що чисельність порівняно з доокупаційним періодом знизилася втричі. У нас було близько 700 особин на осінь 21-го року”, — каже Гавриленко.

У 2025 році прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо незаконно вивезених з біосферного заповідника “Асканія-Нова” тварин, зокрема зебр, бізонів, коней Пржевальського та інших видів, частина з яких занесена до Червоної книги України. Обвинувачений — керівник незаконно створеної окупаційної установи. Цей факт є воєнним злочином, спрямованим на розграбування природного фонду, говорить речниця Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська.

На території НПП “Кам’янська Січ” задокументовано кілька десятків епізодів пожеж, за висновками експертів частина завданої шкоди має довгостроковий або незворотній характер.

Правоохоронці встановлюють конкретні військові підрозділи та осіб, причетних до цих злочинів. За результатами вже проведених експертиз, підтверджена сума шкоди, заподіяної заповіднику “Асканія-Нова”, склала майже 85 мільйонів гривень.

• 13 лютого російська армія масовано атакувала Херсонський та Бериславський райони. Ворог використовував артилерію, міномети, РСЗВ та дрони. Унаслідок обстрілів є жертва та постраждалі серед цивільних.
• 12 лютого під ворожим обстрілом опинилась Білозерка. Окупанти вдарили по селищу з артилерії.
• 11 лютого Білозерка знову перебувала під ворожим артилерійським обстрілом. Пошкоджені кілька осель, є поранені.