На межі виживання: Білозерська лікарня рятує життя, працюючи у підвалі та не маючи кадрів

Працівники Білозерської лікарні працюють у нелюдських умовах і під постійними російськими обстрілами, в одній будівлі та в підвалі. Попри катастрофічний дефіцит кадрів (понад 60%), та постійні контузії серед медиків, заклад продовжує рятувати пацієнтів і навіть слугує прихистком для місцевих жителів.

Директорка КНП “Білозерська лікарня” Наталя Гринчук розповіла виданню “Гривна” про критичну ситуацію в селищі та героїчну роботу медичного персоналу.

Госпіталь-прихисток: ночівля в підвалі

Унаслідок системного ворожого терору Білозерська лікарня змушена була максимально ущільнитися. Поліклініка, приміщення якої зруйноване, “переїхала” до головної будівлі. Усі відділення функціонують на першому поверсі та в підвалі.

З посиленням обстрілів, що Наталя Гринчук назвала “критичною ситуацією”, лікарня перетворилася на безпечний прихисток для місцевих жителів.

“Пускаємо людей ночувати у підвал, він наразі як укриття. Ті, хто живе ближче до лікарні, їм страшно. З настанням ночі вони приходять до нас і ночують, їм так трохи спокійніше. Кожного дня це в середньому до 10 людей. А коли обстріли посилюються, то приходить ще більше. У нас там все обладнано, є ліжка”, — розповіла Наталя Гринчук.

Крім того, щоб захистити персонал від ворожих дронів, які “полюють абсолютно на всіх”, співробітників розвозять по домівках групами на лікарняній машині.

Катастрофічний брак кадрів: пенсіонери рятують ситуацію

У матеріальному плані заклад забезпечений усім необхідним: медикаментами, перев’язувальними матеріалами та генераторами. Проте гострою проблемою є дефіцит медичного персоналу, що сягає понад 60%.

За словами директорки, у Білозерській лікарні наразі працює лише дев’ять лікарів: анестезіолог, невропатолог, два хірурги, педіатр (він же й терапевт), стоматолог, рентгенлаборант, клінічний лаборант та ендокринолог.

“І більшість з них – це пенсіонери, яким вже далеко за 70. І велика їм шана і подяка, що вони працюють, що не кинули лікарню і залишаються! Бо без них лікарня вже не працювала би”, — наголосила Наталя Гринчук.

Брак кадрів відчувається і серед медсестер, їх працює 33 особи. Дехто зі співробітників змушений щодня долати дорогу з Миколаєва, витрачаючи на проїзд по 500– 600 гривень в один бік, оскільки їхні домівки в сусідніх селах були зруйновані.

Травми без лікарняних: 3–5 днів на відновлення

Медики в Білозерці самі постійно стають жертвами російських атак, отримуючи травми на робочому місці.

Контузії та струси мозку є постійними діагнозами в персоналу. Директорка лікарні згадує випадок, коли санітарка операційного блоку отримала осколкове поранення в голову від ворожого дрона, але після реабілітації повернулася до роботи.

Через критичний брак персоналу медичні працівники не мають можливості повноцінно відновитися після травм.

“Кому реально погано, то ті капаються у нас в неврології. Прокапались днів 3-5 і знову працюємо. У нас, медпрацівників, немає лікарняних, немає можливості хоча б два тижні відновитись. Ми маємо продовжувати допомагати людям”, — підсумувала Наталя Вікторівна.