На Херсонщині діють ефективні державні програми підтримки фермерів – Юнусов

Аграрії Херсонської області працюють у надскладних умовах під час повномасштабної війни проти Росії. Постійні російські обстріли, замінування сільгоспземель, посуха, брак кадрів – це тільки маленька частина тих проблем, які треба розв’язувати щодня працівникам аграрного сектору.

Як допомагає держава фермерським господарствам і ФОПам, що займаються сільгоспдіяльністю, – розказав нашому виданню директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.

“На сьогодні реально існує багато державних програм, частина з яких прийнята за нашою ініціативою. Є дуже ефективні, а є такі, що ще не запрацювали в повну силу, бо не мають фінансування”, – зазначив чиновник.

Одна з державних програм для аграріїв 2026 року – підтримка тих сільгоспвиробникв, що постраждали від посухи.

“Після теракту Росії на Каховській ГЕС була знищена вся зрошувальна система Херсонщини. Температурний режим через це змінився. 100 тисяч гектарів посівів було знищено на правобережжі області саме від посухи та заморозків. У 2025 році ми зафіксували всі збитки та звернулися до уряду з ініціативою внести зміни до постанови, щоб аграрії отримали 237 мільйонів гривень державної підтримки. Розрахунки ведуться такі – 4700 гривень за один гектар, на якому повністю знищені всі посіви у результаті посухи”.

Юнусов зазначив, що 236 господарств Херсонщини отримали цю компенсацію від держави.

“Вона не покрила всі збитки, але дала можливість фермерам підготуватися до весняної посівної і компенсувати частину цих втрат на полях”.

За словами чиновника, був розроблений алгоритм фіксації збитків. Той, хто подав належні документи про втрату посівів, отримав цю компенсацію. Також на програму можна подаватися заново в наступних роках.

“Серед державних програм ще ефективною дуже була у 2024 році та, де тисячу гривень надавали на один оформлений гектар всім господарствам, які засівалися. Тож у 2024 році господарства отримали 130 мільйонів гривень. У 2025-ому – повинні були отримати 180 мільйонів гривень, проте вони очікуються лише у вересні цього року. Грошей у держбюджеті не було, обіцяють тільки тепер”.

Також Юнусов зауважив, що гарно спрацювала програма кредитування “5-7-9%”: херсонські фермери протягом двох останніх років отримали майже 300 мільйонів гривень.

“Господарства отримують кредити, але є нормативи Нацбанку, які створюють деякі бар’єри для них. Бо у багатьох є відсутність залогового майна, оскільки більшість його знищено війною”.

Ще однією державною програмою є компенсація за купівлю вітчизняної сільгосптехніки. Раніше господарства могли отримати 25% від вартості купленої техніки.  Тепер тим, хто працюють на землях, де ведуться бойові дії (80% земель там повинно бути) – можуть надати і 40% відшкодування.

“Таким чином компенсації за сільгосптехніку вже отримали 17 господарств на 29 одиниць техніки, загалом 7,2 мільйона гривень. А до кінця року планується надання 10 мільйонів гривень”.

Як каже Юнусов, пріоритетом влади Херсонщини є відновлення зрошення.

“Існує державна програма, що компенсує 80 відсотків вартості робіт, які фермер провів для будівництві чи відновлення зрошення. Це на суму не більше 48 тисяч гривень за один гектар саме на території Херсонщини”.

За словами чиновника, ще одна державна програма – про компенсацію фермерам гуманітарного розмінування – теж працює на Херсонщині.

“По суті, одним з перших це відшкодування за самостійно розміновані землі отримав аграрій з Херсонщини ще у 2023 році. Наша область працює над розмінуванням сільгоспземель, наразі розміновано 453 тисячі гектарів з 500, проте частину розмінувати наразі неможливо, бо це території, наближені до місць ведення бойових дій”.

Юнусов зазначив, що бачить величезні і реальні перспективи розвитку аграрного сектору після Перемоги.

“Впевнений, що повоєнне відновлення зробить аграрний сектор навіть кращим, ніж він був. Ми зможемо розмінувати всі землі сільгосппризначення, відновити та збільшити зрошення, побудувати нові елеватори, сіяти більше овочів та баштанних, щоб Херсонщина знову зайняла основні позиції на цьому ринку. Також треба більше уваги приділяти переробці продукції, виготовленню сублімованих овочів тощо, у цьому майбутнє”.

Головне, вважає чиновник – створити умови, щоб спеціалісти-аграрії повернулися на Херсонщину. Хоча багато хто залишився на малій Батьківщині і попри все продовжує сіяти хліб, вирощувати овочі, бо ніщо не може змусити їх кинути рідну землю.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Відкрита відбудова Херсонщини: від діалогу до дій” у рамках проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу є відповідальністю редакції та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії чи Уряду Швеції.