Ср, 19 Лют 25
-3°C

Миролюбівка: життя, яке триває попри війну

Олена Бджола 20 Січня, 2025

Команда “Білозерка. Інфо” за підтримки Media Development Foundation запускає спецпроєкт “Життя на лінії фронту”. У відео і текстових матеріалах ми розповідатимемо про мешканців звільнених громад незламної Херсонщини.

Як живуть ВПО у Миролюбівському старостаті, які проблеми мають та хто їм допомагає адаптуватися на новому місці – читайте в ексклюзивному матеріалі від нашої команди.

У Миролюбівці Білозерської громади продовжується життя. Тут наразі знайшли прихисток багато осіб ВПО, які виїхали до цього населеного пункту з постійно обстрілюваних сіл правобережжя Херсонщини.

Староста Миролюбівського округу Андрій Федак зазначив, що загалом у п’ятьох із шести населених пунктів старостату постійно мешкають люди – до 1500 тисячі осіб.

«В селах також велика кількість переселенців – до 450 людей», – розповів староста.

Раїса Добровольська, переселенка з Кізомису, у 2022 році була вимушена покинути домівку через «прильот» в рідну оселю. У Миролюбівці жінці подобається. В перші дні після приїзду її родині надали гуманітарну допомогу, а директорка місцевого закладу освіти одразу запропонувала записати її дочку до школи.

До Вінниці з родиною виїхала у 2022 році мешканка Новодмитрівки Людмила Рожко. Там сім’я жила увесь навчальний рік, однак матеріальне становище було важким через необхідність винаймати житло, тож вони повернулися до Новодмитрівки. Проте у рідному селі пробули недовго.

«Може, тижнів зо два ми пожили в Новодмитрівці. Після тої ночі, коли «прилетіло», вогнями обкидали село, на наступний день мене чоловік вивіз звідти з дітьми», – поділилась Людмила.


До Миролюбівки також перемістилась ВПО з маленького села Янтарне, де всього 54 будинки, Марія Мефодієвна. Для жінки це вже четвертий населений пункт з початку повномасштабної війни.

Також у селі з онуками проживає переселенка з Херсона Зоя Мельчуцька. До цього пенсіонерка поїхала до Кізомиса, оскільки сподівалась, що дім з підвалом захистить родину від російських атак. Однак після «прильоту» сім’ї довелось шукати нове місце проживання.

У Миролюбівці ВПО надають гуманітарну та медичну допомогу. Представники благодійних фондів привозять продукти, гігієнічні набори, розкладачки, постільну білизну і матраци. Також переселенців забезпечують житлом.

«Домовленість була з власниками будинків, які на сьогодні вважаються вільними. Хазяї проживають в основному за кордоном, вони дали право на проживання в їхніх приміщеннях. Для переселенців це гарний вихід, тому що вони квартплату не платять, а сплачують тільки комунальні послуги», – наголосив староста села.

Наразі у Миролюбівці діють амбулаторія, бригади «швидкої допомоги», поліція та пожежна охорона. Проте у багатьох ВПО виникають проблеми з працевлаштуванням: у селі майже немає робочих місць, оскільки тут в основному лише сезонні роботи. А переселенці середньої вікової категорії не можуть отримати й гуманітарну допомогу, бо благодійні фонди націлені на підтримку категорійних осіб.

Проте ВПО знаходять способи «триматися на плаву»: наприклад, херсонка Зоя Мельчуцька садить городину, а родина Добровольських з Кізомиса тримає курей та качок.

Інколи Миролюбівка, хоч і не так часто, як прибережені населені пункти, але потрапляє під удари російських військ. У грудні 2023 року армія РФ вдарила по населеному пункту з С-300. Тоді загинула одна людина, були пошкоджені школа та амбулаторія.

Нестабільною залишається і ситуація з ворожими БпЛА. Проте місцеві звикли: кажуть, що вже орієнтуються, куди «прилітає».

Навіть не дивлячись на складну безпекову ситуацію, багато хто воліє залишатись вдома, на рідній Херсонщині:

«Я думаю, що зараз люди ніде не почувають себе в безпеці. Але я, наприклад, не змогла б поїхати за кордон тому, що мені треба відчуття якогось свого коріння», – додала ВПО з Херсона Людмила Коханська.

Олена Бджола

Статті автора