Мешканців Лиманецького старостату підтримують влада та благодійники

0
110

Кожен населений пункт звільненої частини Херсонщини має безліч проблем: від постійних ворожих обстрілів – до перебоїв із транспортним сполученням та зв’язком. Проте місцеві мешканці не лише пристосовуються до реалій війни, а й знаходять у собі сили допомагати своїм односельцям та ВПО. Саме згуртованість громади підсилює віру у Перемогу жителів Лиманецького старостату Дар’ївської СТГ.

 «Наразі у нашому старостаті проживає близько 60-70% від довоєнного населення та майже 250 ВПО. Йдеться про мешканців сусідніх населених пунктів, які потерпають від ворожих обстрілів. Зокрема, Тягинки та Понятівки, де зараз немає ні світла, ні води», – говорить староста Лиманецького округу Ніна Губарь.

Найменша кількість населення сьогодні проживає у селі Вітрове, яке входить до складу старостату.  Наразі тут залишилося 34 людини. Це переважно пенсіонери, які не хочуть покидати рідні домівки. Проте ніхто їх не залишив напризволяще. До населеного пункту періодично доставляють гуманітарну допомогу.

Завдяки благодійникам до Лиманецького старостату надходять як продукти харчування, так і необхідне обладнання.

«Нещодавно завдяки Дар’ївській СВА ми отримали міні-трактор для наших комунальників. Ця техніка дуже необхідна і для благоустрою, і для аварійно-ремонтних робіт», – говорить Ніна Губарь.

Ще одним позитивним зрушенням для старостату стало відкриття освітнього хабу від ЮНІСЕФ. Активності для дітей проходять у безпечному місці.

«Після пандемії коронавірусу та через повномасштабну війну діти майже не виходять із дому та «підзабули» навички спілкування. А так вони збираються, роблять щось нове, комунікують з однолітками. Також спеціалісти хабу проводять виїзні заходи у Чайкиному та інших віддалених селах громади.
Взагалі, мріємо про той час, коли наші діти знову ходитимуть щоранку до школи», – говорить староста.

Медичні консультації, за словами старости, місцеві жителі можуть отримати завдяки роботі мобільних бригад CASERS, «Лікарів без кордонів», спеціалістів дитячої обласної лікарні тощо. Відповідна допомога вкрай важлива для жителів старостату, в якому існують проблеми із транспортним сполученням.

«У нас якось все переорієнтувалося на Снігурівку. Туди раз на тиждень їздить соціальний автобус,  тож літні люди дістаються до пенсійного фонду, банків, лікарень. А дехто вже й працює у Снігурівці. Місцеві часто гуртуються: якщо у когось є машина – скидаються на пальне, і так їздять на роботу. У селі зараз стало набагато менше роботи, до Херсона потрапити важко, та й небезпечно», – ділиться Ніна Губарь.

Окрім нових викликів, які принесла війна, у старостаті існує давня проблема, пов’язана із водопровідною системою.

«У нас по всім населеним пунктам старостату треба міняти водопровід. Ми отримали від благодійників 10 кілометрів труб. Але щоб замінити старі комунікації, треба ще багато комплектуючих та коштів на їх придбання. А таких фінансових ресурсів у бюджеті нашої громади наразі немає», – говорить староста.

Ще одне болюче питання для старостату – відсутність сміттєзвалища та безпритульні тварини.

«На жаль, у нас з’явилась величезна кількість безхатніх собак. Волонтери допомагають їх стерилізувати, привозять корма, але проблема не зникає. Собаки збиваються у зграї, нападають на людей. Діти просто лякаються йти вулицями. Такого до великої війни у нас в Лиманці точно не було», – зауважила Ніна Губарь.

Життя у Лиманецькому старостаті відрізняється від прибережних населених пунктів Херсонщини, які знаходяться під постійними обстрілами. Проте мрії та сподівання у місцевих мешканців такі ж, як в інших земляків – Перемога, відбудова та спокійне мирне життя.

Олена Бджола

 

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь