Ментальна підтримка мешканців звільнених громад Херсонщини: хто допоможе?

0
183

Для Ірини Даник із Чорнобаївки 23 липня 2023 року стало чорною датою, яка розділила її життя на “до” та “після”. У цей день під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув її 23-річний син Данило. Сьогодні жінка вчиться жити у новій реальності поряд із цим болем.

Від розпачу та зневіри Ірину врятувала підтримка рідних, близьких та друзів, а також кваліфікована допомога психологів.

“Я навіть не уявляла, що маю стільки хороших людей навколо. Я ні на хвилину не залишалась сама. Тільки-но прокидалась, вдома вже хтось був, чекав мене на кухні, щоб поговорити та втішити. Це дуже допомогло мені на той момент”, – розповідає жінка.

Після поховання сина у рідній Чорнобаївці протягом 12 днів Ірина знаходилася у Полтаві. Тут із нею працювали психологи проєкту “Вихід Є”. Це стало для жінки важливим кроком до подолання наслідків емоційної травми. Під керівництвом професійних психологів вона навчилася справлятися зі своїми емоціями, аналізувати складні ситуації та знаходити мотивацію жити далі.

За словами Ірини, саме робота з психологами допомогла їй знайти внутрішні сили та ресурси для того, щоб вийти зі стану глибокої скорботи. Крім того, жінка взяла участь в онлайн-консультаціях з фахівцями фонду “Спроможні”, що також позитивно вплинуло на її ментальне здоров’я.

“Я навчилась робити дихальні вправи, різні медитації, коли занурюєшся в себе. Зараз я вмію контролювати емоції, зокрема такі як гнів та роздратування. Раніше я бачила скрізь лише один негатив, зараз все по-іншому”, – говорить жінка.

Завдяки роботі з психологами Ірина знайшла нове хобі. Сьогодні жінка вчиться керувати автівкою. Це дає їй енергію і стимулює дізнаватись щось нове. У планах – придбати невеличку машину, щоб частіше провідувати могилу сина.

“Мені 45, але я хочу йти вперед. Я зрозуміла, що життя не закінчується, що мені є заради чого жити. Думаю, мій син не хотів би бачити мене в депресивному стані. Тож, зараз я беру себе в руки і намагаюсь жити попри все, заради пам’яті Дані”, – каже Ірина.

За словами матері загиблого військового, сьогодні на Херсонщині існує гостра потреба у роботі психологів з місцевим населенням, особливо з тими, хто пережив втрату.

 

Люди потребують підтримки

Брак психологів і консультантів у сільській місцевості та продовження бойових дій ускладнюють отримання людьми психологічної допомоги.

Чим більше жителі піддаються впливу різних травматичних подій, тим більша ймовірність розвитку проблем із ментальним здоров’ям. Хронічний стрес активує в людей реакцію на виживання у складних умовах, яка відома як “бийся, тікай або завмри”.

За словами психологів, однією з найбільш поширених проблем мешканців Херсонщини наразі є посттравматичний стресовий розлад. Це психічний стан, який виникає після переживання травматичної події, такої як війна або окупація, і проявляється різними симптомами, включаючи відчуття тривоги, депресію, болючі спогади, тощо.

“Люди постійно перебувають під впливом невизначеності та загрози, що позначається на їхньому психічному здоров’ї. Такий стан може призвести до різних негативних наслідків, зокрема таких як погіршення загального самопочуття, зниження працездатності та появу психічних захворювань. Деякі жителі також можуть відчувати втрату контролю над ситуацією. Вони почуваються безпорадними перед загрозою, що також може призвести до загострення проблем із ментальним здоров’ям”, – розповідає психологиня ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” Інна Корміленко.

За словами фахівчині, наразі мешканці Херсонщини звертаються по допомогу з різних причин. Йдеться переважно про родини ВПО, рідних військових, а також мешканців прифронтових територій, які втратили близьку людину чи житло.

Але на прийом до психологів місцеві мешканці не поспішають. Більшість тих, хто дійсно потребують відповідної підтримки, соромляться звертатися по допомогу до спеціалістів.

У період окупації правобережної Херсонщини підприємець Павло декілька разів стикався зі смертельною загрозою. Одного разу вже навіть прощався із життям, коли російські військові навели на нього дуло танку. Проте, навіть відчуваючи наслідки пережитого стресу, чоловік не звертався до психологів.

“Люди мого віку доволі скептично ставляться до психологів. Ми самі собі допомагаємо та намагаємося підтримати тих, хто поруч. У нас у дворі навіть склалася така традиція –  обмінюватися  порадами щодо подолання стресу з сусідами. За перші декілька місяців окупації я дізнався про своїх сусідів більше, ніж за всі роки спільного життя», – говорить Павло.

В той же час чоловік визнає, що у гострих стресових ситуаціях людям все одно потрібна кваліфікована допомога. Проте відомі Павлу волонтерські групи на Херсонщині, які займаються відповідною діяльністю, чоловік вважає малоефективними. За словами підприємця, найбільше проблем із доступом до психологічної допомоги виникає у жителів маленьких віддалених сіл та пенсіонерів, які не вміють користуватися інтернетом.

“Багато людей не звертаються за допомогою психолога з різних причин. Серед найбільш поширених можна виділити те, що люди не визнають свої проблеми або через страх осуду. Крім того, деякі люди бояться відкрити свої проблеми перед іншими та взагалі брати на себе відповідальність за зміни. Дехто просто не сприймає психоемоційні розлади як проблему”, – каже психологиня.

 

Корисний досвід Київщини

П’ять місяців у столиці тривав пілотний проєкт підтримки сімей військовослужбовців, організований на базі Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству за підтримки Фонду Народонаселення ООН в Україні – UNFPA Ukraine.

За результатами проєкту психологи та методисти розробили Методичні рекомендації щодо втілення програми підтримки сімей військовослужбовців. До збірника увійшли практичні поради: як допомогти батькам, дружинам/чоловікам та дітям, рідні яких на фронті, тим, хто переживає втрату чи в очікуванні звільнення члена родини з полону.

Як пише Вечірній Київ, про можливість долучитися до проєкту організатори повідомляли через ЗМІ, розміщували банери та листівки, які розповсюджували в лікарнях, школах, управліннях соцзахисту. І навіть публікували оголошення у місцевих телеграм-каналах.

Десять психологинь поєкту опрацювали понад дві тисячі анкет учасників і протягом п’яти місяців проводили групові та понад 400 індивідуальних консультацій. За цими цифрами – сотні особистих історій жінок, матерів, дітей військових, які отримали дієву допомогу, покращили свій психологічний стан.

Після завершення пілотного проєкту центр та його відділення продовжують допомагати жінкам, дітям, усім, хто цього потребує. Зокрема, тут працює “гаряча лінія” психологічної підтримки.

Цей досвід може стати корисним і для Херсонщини, особливо після припинення активних бойових дій.

 

Сімейні лікарі діагностуватимуть ментальне здоров’я

На початку 2024 року понад 850 закладів первинної медичної допомоги уклали контракт із Національною службою здоров’я України щодо надання психологічних послуг.

Як повідомили у Міністерстві охорони здоров’я, майже 70 тисяч медичних працівників пройшли навчання за програмою MHGAP від ВООЗ і готові  надавати психологічну допомогу українцям.

Відповідну послугу з надання базових психологічних консультацій розробляють у межах програми ментального здоров’я “Ти як?”.

“Сімейний лікар не замінить психолога, психотерапевта або психіатра, але він зможе надати допомогу пацієнту, а у разі потреби перенаправити до вузькопрофільного фахівця», – повідомляють у МОЗ.

Відповідне навчання у лютому 2024 року пройшли і спеціалісти Киселівської лікарської амбулаторії, яка працює на території Чорнобаївської громади. Новий рівень надання допомоги дозволяє фахівцям провести скринінг з приводу ментального здоров’я.

“Лікар запитує, які саме скарги є у пацієнта, уточнює, скільки часу триває тривога, які є симптоми, чи це впливає на його життя. І, наприклад, якщо є симптоми, схожі на депресію, – діє за певним протоколом. Якщо ж стан потребує залучення профільного фахівця, скеровує пацієнта до нього”, – йдеться у повідомленні Херсонської ОВА у Телеграмі.

Ознайомитися із повним списком медзакладів, які надають психологічну допомогу, можна за допомогою інтерактивної мапи або зателефонувавши на «гарячу лінію» за номером 1677.

 

Як подолати наслідки психоемоційної травми?

Психологи, які працюють на Херсонщині, надають низку порад щодо подолання стресу. Одна з них – звернути увагу на фізичне здоров’я, включаючи регулярні фізичні вправи, які допомагають знизити рівень стресу. До цього можуть входити йога, плавання або прогулянки. Важливо також враховувати збереження здорового режиму сну та відпочинку.

“Малювання, музика, танці – це ліки проти пригніченого емоційного стану не тільки для дітей, а й для дорослих. Також у подоланні стресу допомагає арттерапія. Ще один корисний підхід – практика глибокого дихання та медитації. Це допомагає заспокоїти розум, зняти напругу та зосередитися на теперішньому моменті. Через медитацію можна досягти стану внутрішнього спокою та зосередженості”, –  каже психологиня освітньо-тренінгового простору “Своє” Людмила.

У процесі реабілітації важливо спілкуватися з близькими або друзями. Це сприяє відчуттю підтримки та зменшенню відчуття самотності, яке часто супроводжує стресові ситуації. Нарешті, щоб подолати стрес, треба навчитися дивитися на життя з оптимізмом.

Студентка Вероніка з Херсону звернулась до психолога не одразу. На цей крок дівчина наважилася вже після деокупації міста.

“До звільнення міста я жила у стані сумнівів і страхів. Постійна напруга просто вбивала мою психіку, здавалося, що я втрачаю контроль над своїм життям. Я була наче запрограмована на розпач та негатив. Наслідки пережитого стресу дали про себе знати після деокупації Херсона. Спочатку я справлялась самостійно, розкручувала свої думки за допомогою питань “А що тоді відбувалось зі мною?”,  “Що я відчувала?”, але далі вирішила довірити своє здоров’я фахівцям”, – ділиться дівчина.

Порятунком для студентки стало волонтерство. Разом із БФ “Голоси дітей” Вероніка реалізувала декілька проєктів. В організації дівчина отримала можливість не лише відчути свою користь для інших, а й покращити ментальне здоров’я. Це були групові сеанси рефлексії, арттерапії, інколи сесії наодинці з психологом.

 

До кого можна звернутися по допомогу

На Херсонщині вже рік діє проект Фонду ООН «Центр допомоги врятованим». Мобільний Центр був створений для підтримки людей, які постраждали від війни. Допомогу тут можуть отримати внутрішньо переміщені особи, люди, які виїхали із зони бойових дій чи окупованих територій, місцеві мешканці та усі, хто потребує підтримки. Завдяки цій ініціативі можна отримати безкоштовно конфіденційну психологічну та правову допомогу, оскільки в складі команди є кваліфіковані фахівці.

В майбутньому планують розглянути питання щодо створення в Херсоні стаціонарного Центра допомоги врятованим спільно з Фондом ООН в галузі народонаселення в Україні. Також буде виготовлено спеціалізований автомобіль для Мобільного Центру, який буде використовуватися для обслуговування віддалених населених пунктів області.

Графік роботи міського центру допомоги врятованим: з 9.00  до 18.00. Отримати актуальну інформацію, а також ряд послуг можна за телефоном: 050 626 13 79.

Окрім того, мешканці Херсонщини, які потребують психологічної підтримки можуть звернутися до таких організацій як:

  • Lifeline Ukraine. Організація приймає запити від усіх громадян та допомагає людям у суїцидальних станах. Гаряча лінія: 7333
  • «Veteran hub», де допомагають військовим, ветеранам та їхнім родинам. Гаряча лінія: +38 067 348 28 68
  • PIN (People in Need). В організації цілодобово надають першу психологічну допомогу. Гаряча лінія: 0 800 210 160
  • Соціальний проєкт «Разом». 30 хвилин із психологом.
  • PsyHelpUa — психологічна допомога онлайн
  • Гаряча лінія “Варто жити”. Онлайн-допомога цивільним, військовим та їх родинам, а також онкохворим пацієнтам: 5522
  • Friend first aid bot. Чат-бот, в якому можна отримати першу психологічну допомогу. Скористатись можна у Телеграмі за посиланням @friend_first_aid_bot.
  • “Відкриті двері”. Сертифіковані фахівці Центру психологічного консультування і травмотерапії Open Doors надають безкоштовну психологічну допомогу за американськими стандартами. Для отримання консультації скористайтесь Телеграм-ботом @odukraine_bot.
  • Служба психічного здоров’я UA Mental Help. Психологи-волонтери пропонують безкоштовні консультації для людей, які потребують підтримки, внаслідок війни. Деталі доступні на сторінці ініціативи.
  • Телеграм-канал «Дихай». Проєкт психологічної підтримки. В каналі @dyhaj працює команда психологів, яка відповідає на питання, консультує та ділиться досвідом. Також приймають заявки через гугл-форму.
  • “Розкажи мені”. Безкоштовна інтернет-платформа tellme.com.ua для психологічних консультацій. Допомагають усім, хто потребує емоційної підтримки, консультації та допомоги у зв’язку зі швидкими змінами, що наразі відбуваються у економіці, соціумі та житті кожної людини.

Софія Король,

Елла Петренко

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь