Майже 900 кілометрів і спільна віра у відновлення: як Розвадівська громада підтримує прифронтовий Станіслав

Між Станіславською громадою на Херсонщині та Розвадівською громадою Стрийського району Львівської області — майже 900 кілометрів. Це понад десять годин дороги. Але для людей, які вирішили підтримувати одне одного, ця відстань не стала перешкодою.

Навесні 2025 року громади об’єдналися в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Для Станіславської громади, яка щодня живе під загрозою російських обстрілів, це стало можливістю знайти надійного партнера. Для Розвадівської — шанс допомогти тим, хто сьогодні найбільше цього потребує, і разом думати про майбутнє.

Співпраця офіційно розпочалася у квітні 2025 року. Саме тоді голова Розвадівської громади Роман Сидор разом із директором КУ «Центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти і культури» Романом Царем побували у Станіславській громаді.

Згодом відбулися й зворотні поїздки. Делегація Станіславської громади на чолі з начальником військової адміністрації Олександром Бабуцьким двічі приїздила у Розвадів. Один із візитів припав на травень 2025 року, коли громада відзначала восьму річницю свого створення та День вишиванки.

Під час відвідин сторони підписали меморандум про партнерство, який визначив головні пріоритети співпраці — подолання наслідків російської агресії, підтримку відновлення громади, реалізацію гуманітарних, економічних та культурно-освітніх проєктів.

«Ми спілкувалися не лише про сьогодення, а й про майбутнє. Обговорювали можливість залучення коштів, міжнародної допомоги, підтримку та допомогу для відновлення Станіславської громади після покращення безпекової ситуації, – розповідає для Білозерка.інфо заступниця сільського голови Розвадівської громади з питань діяльності виконавчих органів Мирослава Гелета і водночас додає:

—  Коли наш голова Роман Ярославович побував у Станіславській громаді, його боляче вразило те, що побачив. Прифронтовому Станіславу сьогодні надзвичайно непросто. Люди виїхали, громада постійно перебуває під ворожим вогнем, а наводити лад у таких умовах — на межі можливого.

За словами Мирослави Романівни, хоча громади розділяють сотні кілометрів, вони вже визначили напрямки, над якими працюватимуть разом.

— Ми невелика громада — дев’ять населених пунктів і 12 100 населення. Не можемо дозволити собі таку підтримку, яку надають більші громади. Але будемо працювати над гуманітарними проєктами, допомогою людям, а також над економічною співпрацею. Разом хочемо залучати міжнародні кошти та інвестиції. Ми дуже віримо, що час для відбудови обов’язково настане.

У Розвадівській громаді переконані: партнерство не завершиться після закінчення державного проєкту.

— Ми віримо, що після війни, навіть не маючи спільного кордону, залишимося добрими сусідами, — каже Мирослава Гелета.

Окремим напрямком співпраці стане обмін досвідом між фахівцями громад. Під час візитів представники Розвадівської громади вже знайомили колег зі своєю роботою у сфері освіти, культури, спорту та надання адміністративних послуг.

Сьогодні у Розвадівській громаді проживають 78 внутрішньо переміщених осіб. Серед них — 16 жителів Херсонщини. Хтось винаймає житло, хтось уже придбав власний будинок і поступово облаштовує нове життя.

А у Станіславській громаді добре знають: жоден меморандум сам по собі не відбудує зруйновані будинки.

Але кожна така співпраця — це люди, які готові бути поруч, ділитися досвідом, підтримувати і вже сьогодні разом планувати день, коли на деокупованій і мирній Херсонщині знову можна буде відновлювати життя.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Відкрита відбудова Херсонщини: від діалогу до дій” у рамках проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу є відповідальністю редакції та не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії чи Уряду Швеції.

Ірина Квітка