Під час війни у сільських громадах Херсонщини, окрім звичайних життєвих проблем, додалися жорстокі російські обстріли та велика кількість надзвичайних ситуацій.
Що допомагає долати виклики сьогодення – дізнавалося наше видання в Олександра Івченка, очільника Надіївського старостату.
«Безпекова ситуація у нас в порівнянні з минулим роком погіршилася – бувають і артилерійські обстріли, і дрони атакують. Але все ж таки у селах старостату трошки спокійніше, ніж у Томиній Балці чи тій же Білозерці».
Тому, зазначив Івченко, громада може стабільно отримувати благодійну допомогу, яка так необхідна людям.
«GEM щомісяця привозить нам продуктові набори. Нещодавно надали воду у баклажках, видавали по дві штуки на особу. Червоний Хрест дуже важливу зробив справу: у них програма, по якій привозили людям по реєстрації цистерну під воду, трубу та крапельний полив. Це щоб мати запас води про всяк випадок, бо як немає світла, то й насоси не працюють, і вода деякий час не подається».
Староста повідомив, що також раз на місяць до Надіївки, Знам’янки, Зорівки та Черешеньок приїжджає мобільна аптека.
«Це дуже зручно, щоб нікуди не їхати, а купити необхідні ліки на місці. Бо бувають такі дні, що всі сидимо по хатах через дрони. Також не забувають нас мобільні бригади лікарів. На щастя, місцевий ФАП працює, перша допомога надається».
Щодо процесу мобілізації, то Олександр Івченко зазначив, що старостат надає ТЦК всю необхідну інформацію за запитами.
«Проте за законом, стаття 36, ми повинні допомагати, інформувати, але повістки вручати – не наша справа. Та й особливо немає кому, майже самі жінки у селах залишилися».
З позитивного – гімназія у Надіївці працює, хоча і онлайн. Так що новий навчальний рік діти зустрінуть зі своїми однокласниками та вчителями.
Також нещодавно у межах декомунізації колишня Надеждівка офіційно стала Надіївкою. Як каже староста, люди потроху звикають до нової назви.
«Наразі однією з нагальних наших проблем є дуже поганий стан доріг. Але ми розуміємо, що тут потрібні тільки державні рішення та бюджети, самі ми нічого не зробимо. Бачив, що потроху роблять дороги біля Киселівки, Посад-Покровського. Можливо, ми теж дочекаємося, якщо буде сприятлива безпека ситуація, оновлення доріг у старостаті. Бо нещодавно маршрутка на Станіславському повороті потрапила під дроновий удар: розбитий транспорт, поранений водій. Так що поки що не до доріг».
Російськими обстрілами пошкоджено церкву у Надіївці, поки немає донаторів для відбудови храму.
«Проте священник приїжджає, проводить служби, відспівує. Нещодавно померло двоє наших землячок, від хвороб. Хоч і не жили у Надіївці, але поховали їх сам тут, на малій Батьківщині».
Староста зазначив, що місцеві жителі тримаються і намагаються робити все разом, бо це – основа виживання під час війни.
«Наприклад, у нас є ВПО, який раніше працював у «Херсонобленерго». Він – спеціаліст, і коли пошкоджуються електромережі, то по місцю надає консультацію, що конкретно треба замінити. А ми потім вже звертаємося до відповідних служб. Місцеві фермери нам ніколи не відмовляють. Білозерська СВА теж – надали нещодавно спецтехніку, «манітушку» (розвантажувач – ред.), це нам стало у пригоді».
Також Івченко розказав про реалії роботи комунального підприємства «Надія», яке займається водопровідними мережами.
«Часто «горять» імпортні насоси. Так у Зорівці «полетів» новий, не витримав напруги чи просто не підходить йому наша енергосистема. Так що треба ремонтувати або міняти, а це час».
Проте жителі Надіївського старостату не падають духом: спільно розв’язують побутові проблеми, допомагають ЗСУ та вірять у Перемогу над ворогом!
