Чт, 13 Лют 25
0.6°C

Історичні пам’ятки Білозерщини можуть стати основою для відновлення громад — краєзнавець Сергій Дяченко

Олена Бджола 29 Січня, 2025

Наразі актуальною темою для обговорення в суспільстві є відбудова населених пунктів Херсонщини після закінчення війни.

Чи не втратять громади нашої області своє унікальне “архітектурне обличчя” і що може стати точкою опори при розробці планів комплексного відновлення – наше видання дізнавалося у відомого херсонського краєзнавця та архітектора Сергія Дяченка.

Посад-Покровське має унікальну будівлю земської школи

Під час війни населені пункти Херсонщини руйнуються щодня, втрачаються їх культурні особливості. А проєкти відбудови, як зауважив пан Сергій, на жаль, не враховують цього.

“Наприклад, наразі йде державне відновлення Посад-Покровського. Коли створювався проєкт, ніяк не врахували унікальність саме цього населеного пункту. Відновити приватне житло та соціальну інфраструктуру – це правильно, проте треба трохи подумати і про історичну пам’ять. У селі залишилися три цікаві будівлі, яким понад 100 років. Один з них – будинок, де раніше була земська школа, тут збереглися цікаві кронштейни та карнизи – особливі, неповторні, які дають нам уявлення про архітектуру Півдня Україні початку ХХ сторіччя”.

Руїни земської школи

Краєзнавець нагадав, що ці історичні будівлі Посад-Покровського були занедбані ще за часів радянської влади. Проте саме зараз могли б отримати новий шанс на реконструкцію і стати основою для відбудови села.

“Логічно було б почати відновлення Посад-Покровського зі збереження важливих пам’яток  минулого. Ці будинки знаходяться неподалік старого цвинтаря, який теж має історичну цінність. Наприклад, на кладовищі є козацькі хрести  на могилах перших жителів Покровського Посаду. Тобто це чорноморські козаки, які будували у ХІІІV сторіччі кораблі  у Миколаєві. Багато поховань збереглося і досі”, – говорить краєзнавець.

Козацький хрест

Пан Сергій каже, що ці три будівлі єднає з цвинтарем стежка, все поряд. І можна було б прописати “історичну складову” у генеральному плані нового Посад-Покровського, щоб підкреслити нашу південну автентичність.

“Висадити поруч дерева, зробити широку алею. У будівлі земської школи, наприклад, відкрити бібліотеку або кав’ярню, щоб зберегти ці архітектурні споруди. Так, вікон і дахів в них немає, але основна частина цих приміщень, на щастя, збереглася. Є варіант взагалі повернутися саме до тих оригінальних покрівель, які були у нас на Херсонщині понад 100 років тому – покритих металом. Або металочерепиця вже, більш сучасний варіант”.

Як каже Сергій Дяченко, херсонські архітектори взяли довідку про цінність тих трьох будівель Посад-Покровського у краєзнавчому музеї та направили відповідний лист на ОВА. На основі цього будівлі земської школи включили у проєкт відбудови, але поки що ніхто нічого з ними не робить, просто поставили паркан довкола.

Єврейська школа у Бобровому Куті дивом збереглася

Подібна ситуація склалася і в Бобровому Куті, правда, з більш оптимістичними перспективами.

“У селі дивом зберігся унікальний комплекс єврейської школи початку ХХ століття, навіть стара черепиця на даху залишилася. Колись тут була єврейська колонія. Ми зафіксували цю пам’ятку, а потім дізналися, що за програмою відродження села, яка коштує 110 млн гривень, у цій будівлі вирішили зробити хоспіс. Чому?” – дивується Сергій Дяченко.

Єврейська школа

Архітектор зазначив, що пам’ятка, як і десятки подібних на Херсонщині, не була внесена в реєстр спадщини, тож ніхто не переймався, що цінний об’єкт може бути зруйнований.

“Раніше там взагалі був дитсадок. Нам вдалося змінити затверджений уже в управлінні архітектури план, ми поговорили з головою Калинівської громади, пояснили йому, як це важливо. Зараз ця будівля включена в реєстр спадщини, і це не може не радувати”, – говорить краєзнавець.

Популяризація культурної спадщини Херсонщини допоможе післявоєнній відбудові

За словами Сергія Дяченка, наразі разом із однодумцями він займається проєктом популяризації культурної спадщини та унікальності Херсонщини.

“Європейський центр спадщини (European Heritage Hub’s) підтримав проєкт “Культурна спадщина в основі унікальності та відродження зруйнованих війною міст Херсонської області” нашої ГО Urban Re-Public. Ми створимо інформаційний простір з офіційною концепцією рекреації та відродження населених пунктів області, усі об’єкти проаналізуємо, щоб відстежити їхню долю у воєнний час і рекомендувати їх внесення до охоронних реєстрів. Проєкт триватиме до квітня 2025 року”, – ділиться Сергій Дяченко.

Краєзнавець переконаний, що кожне село та містечко Херсонщини особливе й має непересічні культурні пам’ятки, і саме на цьому повинен базуватися процес відродження.

“Росія веде війну ще й задля знищення нашої унікальності, аби довести нашу культурну другорядність та безпорадність, але будь-який населений пункт на Херсонщині – це маленький культурний центр, що формує різнобарвну культуру України, й саме у такій концепції він має бути відроджений”, – переконаний активіст.

Також Сергій Дяченко бере участь у львівському проєкті Heritage Monitorіng Lab з фіксації зруйнованих пам’яток.

“Це їх юридичне оформлення та архітектурне. Виявляємо нові пам’ятки, які мають бути збережені, вносимо їх в реєстр. На даний момент по Херсонщині внесено 76 об’єктів”, – зазначив краєзнавець.

“Допомагаю розробити символіку Дар’ївської громади

Краєзнавець впевнений, що популяризація спадщини Херсонщини дасть поштовх до економічного відродження після війни, для залучення та повернення людей. Адже на туризмі можна добре заробляти, якщо створити цікаві локації для екскурсій.

Наприклад, у Дар’ївській громаді вже проходить конкурс символіки, бренду та логотипу ТГ.

“Мене запросили як консультанта. Я одразу нагадав їм про знамениті Федорівські печери на березі Інгульця. Це карстові печери, по суті, перші в гирлі Дніпра. Там виявлені сліди перебування людей кам’яного віку. Досконально ця пам’ятка не вивчена, хоча має велику цінність. Ще Дмитро Яворницький на замовлення поміщиків Комстадіусів вивчав ці печери, тоді відомо було про чотири в цьому районі, від 7 до 15 метрів протяжністю”, – говорить Сергій Дяченко.

Краєзнавець вважає, що довкола печер можна було б сформувати туристичну привабливість Дар’ївської громади.

“Ще Геродот писав про печери у гирлі Дніпра у країні Гілеї, де Геракл зустрів змієногу богиню. Вона народила герою трьох синів, одним з яких був Скіф. Можна було б будувати на цьому туристичну привабливість громади, наприклад, створити скіфські монументи на трасі. На гербі зобразити цю богиню. Коли я все це розказав у громаді, вони призадумалися, їх це зацікавило”, – ділиться краєзнавець.

Легендарний скрипаль Бродський пов’язаний з Білозеркою

Що стосується “історичних магнітів” Білозерки, то Сергій Дяченко навів приклад талановитого скрипаля Адольфа Бродського, дружина якого, Анна, була з роду засновників селища, Скадовських.

“Це легендарна особистість, відома у світі. Струнний квартет у Манчестері, заснований у 1972 році, носить його ім’я, бо Бродського шанують у Британії. Із цим квартетом виступала навіть Бйорк, Стінг і “Бітлз” Пол Маккартні. Бродський народився в українському Таганрозі, виріс у Херсоні, навчався в Одесі. Його дружина польського походження, з Білозерки, яка також виросла в українських традиціях. Бродський часто бував у Білозерці в гостях у тестя, Лева Скадовського, де влаштовував концерти”, – розповідає Сергій Дяченко.

Краєзнавець обговорював тему Бродського і Білозерки з одеськими художниками. Ті запропонували таку ідею – зупинки у селищі прикрасити за південною традицією мозаїками, в стилі поп-арт, і зобразити на кожній з них відомих музикантів громади.

Адольф Бродський

“Це могли б бути їхні портрети, історії про них. Також можна зробити дитячі майданчики, де звучатимуть мелодії видатних музичних діячів селища. Таким чином популяризуватимемо саме свої автентичні культурні надбання”, – ділиться ідеями краєзнавець.

Нагадав Сергій Дяченко і про уродженця Білозерки Сергія Бондарчука, пам’яті якого можна було б присвятити локальний кінофестиваль.

“І це тільки кілька з відомих приладів, як, досліджуючи історію рідного краю, можна знайти приголомшливі факти про історичну значущість наших населених пунктів. Та ж сама ікона Касперівської Божої Матері, пов’язана з Білозерщиною, була зображена на гербі колишнього району. Такий підхід треба підтримувати і плекати неповторність та культурно-історичне розмаїття Херсонщини. Це наша основа, коріння, на якому логічно будувати процес післявоєнного відновлення”, – зауважив Сергій Дяченко.

Олена Бджола

Статті автора